РОЛЬ І МІСЦЕ ТАЄМНИЦІ В МЕТАФІЗИЦІ МАМЛЄЄВСЬКОГО ХАОСМОСУ
Анотація
У статті йдеться про роль і місце Таємниці в структурі мамлєєвської метафізики. Автор статті залучає поняття «хаосомосу», введене Джеймсом Джойсом в експериментальному романі «Поминки за Фінеґанном», до мамлєєвського Всесвіту. Це призводить до трансформації формули «хаос – осмос – космос», актуалізованої постмодерністським дискурсом, у формулу «Хаос – Осмос – Космос». Хаос перетворюється на Сакральний Хаос як один із метафізичних проявів Росії Вічної. Осмос постає антиномічним російським життям, котре поєднує в собі те, що неможливо поєднати, а також ставить перед собою принципово нездійсненні завдання. Космос же відсилає до традиції російського космізму з його проблемою відповідності мікрокосму та макрокосму. Автор статті зазначає, що всепроникливим і всеєднальним елементом мамлєєвського хаосмосу є саме Таємниця. Вона – одна з п’яти стрижневих метатем мамлєєвської творчості, її особливість полягає в пов’язуванні між собою інших метатем: утризму «Я», Смерті, Безодні та Росії. У площині утризму «Я» Таємниця розглядається як таємниця самої людини (її «вищого Я»). Зі Смертю Таємниця пов’язана запитуванням людини про власну долю та скінченність. Проблема подолання смерті та жага до вічного життя – центральні теми, які турбують майже всіх героїв мамлєєвських романів та оповідань, а для самого Мамлєєва вони є витоком ціннісних установок, спрямованих на досягнення людиною «вищого Я». Найбільш міцним і принциповим для Мамлєєва є зв’язок Таємниці й Безодні, а також зв’язок Таємниці та Росії. Розгляд вказаних зв’язків спонукає автора зробити висновок про те, що Юрій Мамлєєв описує такі виміри Таємниці, які виходять за межі введених С. Л. Франком категорій «незбагненного для нас» і «незбагненного по суті». Це зумовлює необхідність введення нових понять, які б розкривали сутність мамлєєвських новацій більш влучно. Автор статті пропонує розглядати Безодню як «Останню Таємницю» на тій підставі, що вона є трансцендентною до самих трансценденцій, тобто виходить за межі Абсолюту; а Вічну Росію як Росію-Таємницю на підставі того, що Мамлєєв надає їй статус третього метафізичного Початку поряд з Абсолютом і Безоднею.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Arutsunova, N. D., & Zhurinskaia, M. A. (Eds.). (1990). The Theory of Metaphor: Collected Works. Moscow: Progress. (In Russian).
Frank, S. (1990). Works. Moscow: Pravda. (In Russian).
Honcharov, S. (2019). Yuriy Mamleev’s Сreative Writings: Philosophy and / or Literature? The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Philosophy. Philosophical Peripeteias”, 61, 72–78. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2019-61-8.
Honcharov, S. (2020). Mamleev’s I-utrism as a Special Kind of Metaphysics. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Philosophy. Philosophical Peripeteias”, 62, 139–147. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-15.
Joyce, J. (2000). Finnegans Wake. (A. Volokhonsky, Trans.). Tver: Kolonna Publications. (Original work published 1939). (In Russian).
Kordas, О., & Nikolaeva, J. (2015). Phenomenon of Mystery in Philosophical Context. The Journal of Omsk State Pedagogical University, Humanitarian Research, 2 / 6, 15–18. (In Russian).
Mamleev, Yu. (2008). World and Laughter. Moscow: AST: Zebra E. (In Russian).
Mamleev, Yu. (2009). The Destiny of Being. Moscow: Enneagon. (In Russian).
Mamleev, Yu. (2011). Eternal Russia. Moscow: Eksmo. (In Russian).
Mardzhi, N. (2017). The Mystery as Aesthetic Category. RUDN Journal of Philosophy, 21(2), 280–282. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.22363/2313-2302-2017-21-2-280-282.
Otto, R. (2008). The Idea of the Holy. (A. Rutkevich, Trans.) Saint Petersburg: Saint Petersburg University Publishing House. (Original work published 1917). (In Russian).
Гончаров С. Творча спадщина Юрія Мамлєєва: філософія і / або література? Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». 2019. Вип. 61. С. 72–78. DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2019-61-8.
Гончаров С. Утризм «Я» Юрія Мамлєєва як особливий вид метафізики. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». Вип. 62. 2020. С. 139–147. DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-15.
Джойс Д. Уэйк финнеганов / пер. с англ. А. Г. Волохонский. Тверь: Kolonna Publications, 2000. 128 с.
Кордас О., Николаева Ю. Феномен тайны в философском контексте. Вестник Омского государственного педагогического университета. Гуманитарные исследования. 2015. № 2 (6). С. 15–18.
Мамлеев Ю. Мир и хохот. М.: АСТ: Зебра Е, 2008. 315 с.
Мамлеев Ю. Россия Вечная. М.: Эксмо, 2011. 512 c.
Мамлеев Ю. Судьба бытия. М.: Эннеагон, 2006. 262 c.
Марджи Н. Тайна как эстетическая категория. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия «Философия». 2017. Т. 21. № 2. С. 280–282. DOI: https://doi.org/10.22363/2313-2302-2017-21-2-280-282.
Отто Р. Священное / пер. с нем. А. Руткевич. СПб: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2008. 272 с.
Теория метафоры: сборник / пер. с англ., фр., нем., исп., польск. яз.; вступ. ст. и сост. Н. Д. Арутюновой; общ. ред. Н. Д. Арутюновой, М. А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. 512 с.
Франк С. Сочинения. М.: Правда, 1990. 608 с.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).