ЕМАНСИПАЦІЯ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ СВІДОМОСТІ XIX СТОЛІТТЯ
Анотація
Стаття присвячена дослідженню дискурсу емансипації в американській художній свідомості на прикладах аболіціоністського роману Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» (1852) і образів живопису XIX століття. Актуальність дослідження обумовлена недостатньою вивченістю в українській філософії ідей аболіціонізму і емансипації чорношкірих крізь призму літературних образів, і особливо образів живопису. Серед завдань дослідження: проаналізувати теми рабства і емансипації, шляхи репрезентації расистської і аболіціоністської ідеології в сюжеті роману та художніх образах; проаналізувати типи образів «чорних» у літературі й живописі. Новизна роботи полягає в реконструкції дискурсу емансипації, що протистоїть дискурсу расизму та дискримінації чорношкірих, в американській літературі (на прикладі роману Г. Бічер-Стоу) і образах живопису XIX століття. Роман Г. Бічер-Стоу став бестселером у Європі та Америці, символом революції, сколихнув протягом XIX – XX століття свідомість багатьох країн, які використовували різні форми залежності та повинності, і пізніше ввійшов у список класики дитячої літератури. На прикладі роману Г. Бічер-Стоу авторка показує, що два протилежних дискурси – колоніальний (рабовласницький) і антиколоніальний (емансипаторний) – становлять основу полеміки головних героїв, яка відображає суспільну й політичну полеміку щодо положення та статусу чорношкірих в Америці. В образах чорношкірих рабинь відобразилися ідеї жіночої емансипації від гендерного, соціального і трудового пригнічення, що у XX столітті стали ідеологічною основою «чорного фемінізму». На прикладах роману й живопису авторка досліджує расово-гендерні стереотипи, проблему взаємовідносин між «білими» і «чорними», проблему збереження сім’ї та жіночого спротиву чоловічому домінуванню в умовах рабської залежності, проблему становлення національної ідентичності в Америці після скасування рабства. Авторка аналізує сюжети в європейському та американському живописі, які відображають не тільки «колоніальні» образи, що представляють чорношкірих як расових і культурних Інших, але й «емансипаторні», що символічно затверджують спротив рабству або стверджують свободу суб’єкта. У статті досліджено, що активний розвиток теми емансипації в художній свідомості свідчить про зміну соціального статусу расових Інших у суспільній свідомості XIX століття, що стало результатом аболіціоністського й жіночого рухів за права меншин в Америці.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Anderson, С. (2016). White Rage: The Unspoken Truth of Our Racial Divide. New York: Bloomsbury Publishing.
Beecher, St. H. (1852). Uncle Tom’s Cabin or, Life Among the Lowly (Vol. 1). Boston: John P. Jewett & Company. Retrieved from https://library.si.edu/digital-library/book/uncletomscabino121852stow.
Beecher, St. H. (1852). Uncle Tom’s Cabin or, Life Among the Lowly (Vol. 2). Boston: John P. Jewett & Company. Retrieved from https://library.si.edu/digital-library/book/uncletomscabino121852stow.
Chinard, G. (1977). The American Dream. In: R. Spiller, W. Thorp, Th. Johnson & H. Canby (Eds.), Literary History of the United States (Vol. 1, pp. 245–268). Moscow: Progress. (Original work published 1948). (In Russian).
Das Zeitalter des Kolonialismus. (2007). Damals. Das Magazin für Geschichte und Kultur (Redaktion Damals. Herausgegeben in Zusammenarbeit mit der WBG). Augsburg: Himmer AG. (In German).
Davis, A. (1987). Women, Race and Class. (D. Lisovolik, Trans. & Ed.). Moscow: Progress. (Original work published 1981). (In Russian).
Fisun, E. (2015). Images of Gender and Racial Emancipation in the Novel of Harriet Beecher Stowe “Uncle Tom’s Cabin”. Virtus: Scientific Journal, 2, 50–54. (In Russian).
Grimke, S. (2006). Letters on the Equality of the Sexes, and the Condition of Woman. (A. Martynova, Trans.). In Feminism in Social Thought and Literature (pp. 26–37). Moscow: Grifon. (Original work published 1838). (In Russian).
Jones, H. (1977). The European Background. In R. Spiller, W. Thorp, Th. Johnson & H. Canby (Eds.), Literary History of the United States (Vol. 1, pp. 35–49). Moscow: Progress. (Original work published 1948). (In Russian).
Laclau, E. (2007). Emancipation(s). UK, Surrey, Croydon: Bookmarque Ltd; London, New York: VERSO.
Leiris, M. (1957). Race et Civilization. In M. Plisetskii (Ed.), Racial Issue and Society: Collection of Translations from French (рр. 4–25). Moscow: Foreign Languages Publishing House. (Original work published 1951). (In Russian).
Lincoln, A. (1863). Emancipation Proclamation. The U. S. National Archives and Records Administration (last reviewed on April 17, 2019). Retrieved from: https://www.archives.gov/exhibits/featured-documents/emancipation-proclamation/transcript.html.
Little, K. (1957). Race and Society. In M. Plisetskii (Ed.), Racial Issue and Society: Collection of Translations from French (рр. 26–35). Moscow: Foreign Languages Publishing House. (Original work published 1952). (In Russian).
Mohanram, R. (1999). Black Body. Woman, Colonialism and Space. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Mott, L., & Stanton, E. (2006). Declaration of Sentiments. Resolutions. (A. Martynova, Trans.). In Feminism in Social Thought and Literature (рр. 55–62). Moscow: Grifon. (Original work published 1848). (In Russian).
Orlova, R. (1975). A Cabin That Has Stood a Century. Moscow: Knyha. (In Russian).
Raddatz, C. (Ed.). (1992). Afrika in Amerika. Ein Lesebuch zum Thema Sklaverei und ihren Folgen. Gütersloh: Gütersloher Druckservice GmbH. (In German).
Rothstein, R. (2017). The Color of Law: A Forgotten History of How Our Government Segregated America. New York: Liveright Publishing Corporation.
Smith, H. (1978). The Widening of Horizons. In R. Spiller, W. Thorp, Th. Johnson & H. Canby (Eds.), Literary History of the United States (Vol. 2, pp. 173–187). Moscow: Progress. (Original work published 1948). (In Russian).
Spivak, G. (2001). Can the Subaltern Speak? In Introduction to Gender Studies. Part 2. Chrestomathy (рр. 649–670). Kharkiv: KCGS; Saint Petersburg: Aletheia. (Original work published 1985). (In Russian).
Tugusheva, M. (1985). Novel of Harriet Beecher Stowe “Uncle Tom’s Cabin”: Textbook for Philological Universities. Moscow: High School Publishing. (In Russian).
Whicher, G. (1978). Literature and Conflict. In R. Spiller, W. Thorp, Th. Johnson & H. Canby (Eds.), Literary History of the United States (Vol. 2, pp. 92–116). Moscow: Progress. (Original work published 1948). (In Russian).
Гримке С. Письма о равенстве полов и положении женщин / пер. А. Мартыновой. Феминизм в общественной мысли и литературе. М.: Грифон, 2006. С. 26–37.
Джонс Г. Европейский фон. Литературная история Соединенных Штатов Америки / под ред. Р. Спиллера, У. Торпа, Т. Джонсона, Г. Кэнби. М.: Прогресс, 1977. Т. 1. С. 35–49.
Дэвис А. Женщины, раса, класс / пер. с англ.; под ред. Д. А. Лисоволика; предисл. Я. Н. Засурского. М.: Прогресс, 1987. 280 с.
Лейри М. Раса и цивилизация. Расовая проблема и общество: Сб. переводов с франц. / общ. ред. и вст. ст. М. С. Плисецкого. М.: Издательство иностранной литературы, 1957. С. 4–25.
Литтл К. М. Раса и общество. Расовая проблема и общество: Сб. переводов с франц. / общ. ред. и вст. ст. М. С. Плисецкого. М.: Издательство иностранной литературы, 1957. С. 26–35.
Мотт Л., Стенсон Э. Декларация чувств. Резолюции / пер. М. Рудковской. Феминизм в общественной мысли и литературе. Москва: Грифон, 2006. С. 55–62.
Орлова Р. Хижина, устоявшая столетие. Москва: Книга, 1975. 112 с.
Смит Г. Горизонты раздвигаются. Литературная история Соединенных Штатов Америки / под ред. Р. Спиллера, У. Торпа, Т. Джонсона, Г. Кэнби. Москва: Прогресс, 1978. Т. 2. С. 173–187.
Спивак Г. Ч. Могут ли угнетенные говорить? Введение в гендерные исследования. Ч. 2. Хрестоматия. Харьков: ХЦГИ; СПб: Алетейя, 2001. С. 649–670.
Тугушева М. Роман Г. Бичер-Стоу «Хижина дяди Тома»: Учеб. пособие для филол. спец. вузов. М.: Высшая школа, 1985. 96 с.
Уичер Дж. Литература и конфликт. Литературная история Соединенных Штатов Америки / под ред. Р. Спиллера, У. Торпа, Т. Джонсона, Г. Кэнби. Москва: Прогресс, 1978. Т. 2. С. 92–116.
Фисун Е. Образы гендерной и расовой эмансипации в романе Г. Бичер-Стоу «Хижина дяди Тома». Virtus: Scientific Journal. Рубежное: Институт химических технологий Восточноукраинского национального университета имени В. И. Даля. 2015. # 2, Май. С. 50–54.
Чайнард Дж. Американская мечта. Литературная история Соединенных Штатов Америки / под ред. Р. Спиллера, У. Торпа, Т. Джонсона, Г. Кэнби. М.: Прогресс, 1977. Т. 1. С. 245–268.
Afrika in Amerika. Ein Lesebuch zum Thema Sklaverei und ihren Folgen / Herausgeber C. Raddatz; Hamburgisches Museum für Völkerkunde. Gütersloh: Gütersloher Druckservice GmbH, 1992. 264 S.
Anderson С. White Rage: The Unspoken Truth of Our Racial Divide. New York: Bloomsbury Publishing, 2016. 246 p.
Beecher Stowe H. Uncle Tom’s Cabin or, Life Among the Lowly. Boston: John P. Jewett & Company, 1852a. Vol. 1. 312 p. URL: https://library.si.edu/digital-library/book/uncletomscabino121852stow.
Beecher Stowe H. Uncle Tom’s Cabin or, Life Among the Lowly. Boston: John P. Jewett & Company, 1852b. Vol. 2. 322 p. URL: https://library.si.edu/digital-library/book/uncletomscabino121852stow.
Das Zeitalter des Kolonialismus / Redaktion Damals. Herausgegeben in Zusammenarbeit mit der WBG. Damals. Das Magazin für Geschichte und Kultur. Augsburg: Himmer AG, 2007. 128 S.
Laklau E. Emancipation(s). UK, Surrey, Croydon: Bookmarque Ltd; London, New York: VERSO, 2007. 128 p.
Lincoln A. Emancipation Proclamation (1863). The U. S. National Archives and Records Administration. 2019, April 17 (Last reviewed). URL: https://www.archives.gov/exhibits/featured-documents/emancipation-proclamation/transcript.html.
Mohanram R. Black Body. Woman, Colonialism and Space. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1999. 250 p.
Rothstein R. The Color of Law: A Forgotten History of How Our Government Segregated America. New York: Liveright Publishing Corporation, 2017. 368 p.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).