ЕСТЕТИЧНИЙ ДОСВІД ТА ЕСТЕТИЧНІ СУДЖЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ
Анотація
У статті досліджується сутність і взаємозв’язок естетичного досвіду та естетичного судження. Стверджується, що філософська естетика має працювати з основоположними для естетичного досвіду константами – тими явищами та атрибутами, які мають в естетичній сфері фундаментальний онтологічний статус. Було встановлено, що онтологічною характеристикою естетичного досвіду є те, що він не зводиться до «чистої» раціональності, тобто не є чимось, що є «пристосованим» до повного й остаточного осягнення самим лише розумом. Тому суцільне «поглинання» естетичного досвіду певною семантичною структурою є неможливим: такий досвід завжди виходить за будь-які дискурсивні межі та водночас відкриває їх. До того ж естетичний досвід слугує одним із засобів «контактування» людини зі світом і суспільством. Формуючись на матеріалі відчуттів, естетичний досвід поширюється від найзагальніший уявлень про всесвіт до внутрішнього життя особистості. Проведений аналіз також показав, що формулювання естетичного судження відбувається на основі попереднього засвоєння понять про досконале і недосконале. Зі свого боку таке засвоєння здійснюється в процесі співвіднесення певного естетичного факту з наявною ціннісною шкалою. Саме тому естетичні судження мають ознаки нормативності. Вони також створюють підґрунтя для спільного світобачення та світовідчуття, закладають основу для загального порозуміння між людьми певної культури. Проведена розвідка показала, що процесуальність естетичного оцінювання – це постійне співвіднесення наявного положення справ з чимось ідеальним (у межах визначеної ціннісної шкали), це перманентна вимога досконалості, а також невпинний пошук можливості для здійснення цієї вимоги. Водночас етичний досвід відмежовується від «чистої» прагматики, яка уособлює собою життєву необхідність, адже естетична царина завжди пов’язана з певною «надлишковістю» в людському бутті. Також отримані під час дослідження результати дозволили припустити, що філософська естетика, яка враховує та досліджує специфіку феномена тілесності, а також такі феномени людського буття, як афективна сенситивність і сенситивна раціональність, здатна долати обмеженість «анестетичного» натуралізму в естетиці.
Завантаження
Посилання
/Посилання
XVIII Century German Aesthetics. (2020). Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from https://plato.stanford.edu/entries/aesthetics-18th-german/#Bau.
Badiou, A. (2003). Manifesto for Philosophy. (V. E. Lapitskii, Trans.). St. Petersburg: Machina. (Original work published 1989). (In Russian).
Böhme G. (1993). Atmosphere as the Fundamental Concept of a New Aesthetics. Thesis Eleven, 36, 113–126. DOI: https://doi.org/10.1177/072551369303600107. (In German).
Chukurov, A. Yu. (2015). Constructing Corporeality as a Self-control Mechanism. Society. Environment. Development (Terra Humana), 3/36, 145–149. (In Russian).
Gumbrecht H. U. (2004). Production of Presence. What Meaning Cannot Convey. Stanford: Stanford University Press.
Inishev, I. N. (2007). Philosophical Aesthetics Today. Topos. The Journal for Philosophy and Cultural Studies, 1/15, 5–15. (In Russian).
Kant, I. (1994). Critique of the Power of Judgment. (A. Ya. Zis et al., Trans.). Moscow: Iskusstvo. (Original work published 1790). (In Russian).
Lalo, Ch. (2017). Introduction to Aesthetics. (S. Helfhat, Trans.). Moscow: Ripol-Klassik. (Original work published 1927). (In Russian).
Lotman, Yu. M. (Ed.). (1972). Semiotics and Art Metrics. Moscow: Mir. (In Russian).
Nietzsche F. (2002). Beyond Good and Evil: Prelude to a Philosophy of the Future. On the Genealogy of Morality: A Polemic. (A. Onyshko, Trans.). Lviv: Litopys. (Original works published 1886, 1887). (In Ukrainian).
Nietzsche F. (2009). The Antichrist. (A. V. Mikhailov, Trans.). In F. Nietzsche, Full Collection of Writings: In 13 Vols. (Vol. 6, pp. 107–185). Moscow: Cultural Revolution. (Original work published 1888). (In Russian).
Nietzsche F. (2010). Thus Spoke Zarathustra: A Book for All and None. (O. Feshovets, Trans.). In F. Nietzsche, Full Collection of Writings: In 15 Vols. (Vol. 4). Lviv: Astroliabiia. (Original work published 1883–1892). (In Ukrainian).
Welsch W. (1990). Ästhetisches Denken. Ditzingen: Philipp Reclam jun. GmbH & Co. (In German).
Welsch W. (1996). Grenzgänge der Ästhetik. Ditzingen: Philipp Reclam jun. GmbH & Co. (In German).
Бадью А. Манифест философии / сост. и пер. с франц. В. Е. Лапицкого. СПб.: Machina, 2003. 184 с.
Инишев И. Н. Философская эстетика сегодняю. Топос. Философско-культурологический журнал. 2007. № 1 (15). C. 5–15.
Кант И. Критика способности суждения / пер. с нем. М.: Искусство, 1994. 367 с.
Лало Ш. Введение в эстетику / пер. с фр. С. Гельфгата; под ред. прив. доц. Н. В. Самсонова; вступ. ст. А. В. Маркова. М.: Рипол-классик, 2017. 456 с.
Ницше Ф. Антихристианин / пер с нем. А. В. Михайлова. Полное собрание сочинений: в 13-ти т.; т. 6. М.: Культурная революция, 2009. С. 107–185.
Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі / пер. з нім. А. Онишко. Львів: Літопис, 2002. 320 с.
Ніцше Ф. Повне зібрання творів: у 15-ти т.; т. 4. Так мовив Заратустра / пер. з нім. О. Фешовець. Львів: Астролябія, 2010. 384 с.
Семиотика и искусствометрия / сост. и ред. д-р филол. наук Ю. М. Лотман и канд. физ.-мат. наук В. М. Петров. М.: Мир, 1972. 364 с.
Чукуров А. Ю. Конструирование телесности как механизм самоконтроля. Общество. Среда. Развитие (Terra Humana). 2015. № 3 (36). С. 145–149.
XVIII Century German Aesthetics. Stanford Encyclopedia of Philosophy. 2020. URL: https://plato.stanford.edu/entries/aesthetics-18th-german/#Bau.
Böhme G. Atmosphere as the Fundamental Concept of a New Aesthetics. Thesis Eleven. 1993. No 36. S. 113–126. DOI: https://doi.org/10.1177/072551369303600107.
Gumbrecht H. U. Production of Presence. What Meaning Cannot Convey. Stanford: Stanford University Press, 2004. 117 р.
Welsch W. Ästhetisches Denken. Ditzingen: Philipp Reclam jun. GmbH & Co. 1990. 228 S.
Welsch W. Grenzgänge der Ästhetik. Ditzingen: Philipp Reclam jun. GmbH & Co., 1996. 350 S.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).