МАЙБУТНЄ ГУМАНІЗМУ: МІСЦЕ ЛЮДИНИ В ТЕХНОГЕННІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Анотація
Стаття присвячена розгляду питання про майбутнє, яке очікує гуманістичну парадигму, що лежить в основі сучасної культури, а також аналізу поглядів сучасних філософів та істориків щодо цієї проблеми. Сучасна наука і технології розвиваються дуже стрімко. Суспільство намагається встигнути за їх розвитком і модернізувати культуру під нові вимоги. Фундаментом сучасної культури є гуманізм як система поглядів і цінностей, пов’язаних із визнанням центральної ролі людини. Водночас людина в контексті гуманістичного світогляду неодмінно сприймається як носій індивідуального «Я», що виступає основою особистості. Наука і техніка поки що розвиваються в межах гуманістичної системи цінностей, і навіть ставлять амбітні цілі, засновані на таких цінностях. Однак вже зараз виникають дуже суттєві протиріччя між цінностями гуманізму і науковими здобутками. А отже, виникає потреба у фундаментальному аналізі цього стану. Здається, що техніка становить неабияку загрозу гуманізму, і ця загроза може бути реалізована за декількома сценаріями. З одного боку, «віру» в гуманізм підриває сучасна наука, коли стверджує, що попри успіхи в аналізі функціювання мозку їй так і не вдалося знайти того самого центру особистості, індивідуального «Я» людини, на основі якого будується гуманістична парадигма. А якщо припустити, що ніякого «Я» насправді не існує, що це лише певна функція мозку щодо створення цілісної картини світу, то людину можна розглядати як один із алгоритмів. Тоді немає ніякого значення, на якій основі працює цей алгоритм, тобто «живі» та штучні алгоритми насправді принципово нічим не відрізняються. Такі міркування, звичайно, не залишають гуманізму жодного шансу. З іншого боку, «гуманістичні» цілі людства можуть призвести до його цілковитого або часткового перетворення на певне «над-людство». І спроби визначення «духовних» цінностей такого майбутнього «новоутворення» виглядають наразі принципово нерозв’язним завданням. Отже, з погляду визначення майбутніх станів гуманізму сучасним філософам є над чим замислитись.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Argamakova, A. A. (2017). Between a Technological Utopia and Dystopia: Games and Social Design. Epistemology & Philosophy of Science, 4, 150–159. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.5840/eps201754479.
Avilkina, S. V. (2019). Record, Upload, Share!: Religion of Data and Anthropological Risks of the Internet of All Things. In Proceedings of the IV Open Interuniversity Scientific-Practical Conference “Ecology of the Media Environment” (Moscow, April 29, 2019) (pp. 11–23). (In Russian).
Berezovskaya-Chmil, A. B. (2020). Ideas of Digital Authoritarianism Through the Prism of Political Philosophy. Socio-Humanitarian Bulletin, 31, 99–100. (In Ukrainian).
Egorova, I. V., & Spirova, E. M. (2020). Philosophizing Car. Chelyabinsk State University Bulletin. Series “Philosophical Sciences”, 4 / 438, 10–16. (In Russian).
Fradkina, N., & Mishchenko, M. (2019). Technocentrism as the Power of Modern Society: The Conflict of Humanism and Technology. Almanac of Ukrainian Studies, 24, 147–152. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.26.
Harari, Y. N. (2016). Sapiens: A Brief History of Humankind. (Ya. Lebedenko, Trans.). Kharkiv: “Family Leisure Club” Publishing House. (Original work published 2011). (In Ukrainian). Retrieved from https://shron1.chtyvo.org.ua/Harari_Yuval_Noi/Liudyna_rozumna_Istoriia_liudstva_vid_mynuloho_do_maibutnoho.pdf?.
Harari, Y. N. (2018). Homo Deus: A Brief History of Tomorrow. (O. Demianchuk, Trans.). Kyiv: BookChef. (Original work published 2015). (In Ukrainian). Retrieved from https://batrachos.com/sites/default/files/pictures/Books/HararI_2018_Homo%20Deus.pdf.
Kaku, M. (2015). The Future of the Mind. (N. Lysovaia, Trans.). Moscow: Alpina. (Original work published 2014). (In Russian).
Kobelieva, D. L. (2020). Human Existence. Present and Future (Philosophical Reflections on the Ideas of Y. N. Harari). The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Theory of Culture and Philosophy of Science”, 61, 90–96. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.26565/2306-6687-2020-61-10.
Krulikovsky, A. I., & Borisov, I. A. (2020). Cancellation of Human Biological Evolution or a New Aromorphosis? Philosophy of Health: An Integral Approach, 6, 5–13. (In Russian).
Litvinenko, I. (2020). Social Networks and Transformations of the Global Social Order. Multiversum. Philosophical Almanac, 1 / 2, 16–28. DOI: https://doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.02.
Lukashenko, M. V. (2019). Modern Understanding of Eudemony in Scientific and Socio-political Discourses. In Proceedings of the All-Ukrainian Round Table “Philosophy in Modern Scientific and Socio-political Discourses of Ukraine” (Vinnytsia, November 21, 2019) (pp. 129–132). (In Ukrainian).
Panasyuk, N. V. (2018). Review of the Book by Yuval Noah Harari “Sapiens: A Brief History of Humankind”. RUDN Journal of World History, 10(2), 207–211. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.22363/2312-8127-2018-10-2-207-211.
Salikhova, I. S. (2019). Imperatives and Value-semantic Quality of Humanization of the Modern Economy. Bulletin of the Moscow University named after S. Yu. Witte. Series 1: Economics and Management, 1 / 28, 7–14. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.21777/2587-554X-2019-1-7-14.
Shipilov, A. V. (2018). The Future of the Post-modern Society: Forward to the Past? The Journal of Sociology and Social Anthropology, 21 / 1, 7–26. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.31119/jssa.2018.21.1.1.
Shipilov, A. V. (2019). Life Without Labor? It’s Natural. Sociological Journal, 25(2), 153–170. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.19181/socjour.2019.25.2.6391.
Virsky, D. (2016–2017). Nonhuman History of Humankind. Review of the Book by Yuval Noah Harari “Sapiens: A Brief History of Humankind”. Eidos, 9, 305–310. (In Ukrainian).
Авилкина С. В. Запиши, загрузи, поделись!: религия данных и антропологические риски интернета всех вещей. Сборник статей IV Открытой межвузовской научно-практической конференции «Экология медиасреды» (Москва, 29 апреля 2019 года). 2019. С. 11–23.
Аргамакова А. А. Между технологической утопией и антиутопией: игры и социальное проектирование. Epistemology & Philosophy of Science. 2017. № 4. С. 150–159. DOI: https://doi.org/10.5840/eps201754479.
Березовська-Чміль А. Б. Ідеї цифрового авторитаризму крізь призму філософії політики. Соціально-гуманітраний вісник. 2020. Вип. 31. С. 99–100.
Вирський Д. Нелюдська історія людства (рецензія на: Харари Ю. Н. Sapiens. Краткая история человечества. М.: Синдбад, 2016. 520 с.). Ейдос. 2017. Вип. 9. С. 305–310.
Егорова И. В, Спирова Э. М. Философствующий автомобиль. Вестник Челябинского государственного университета. Серия «Философские науки». 2020. № 4 (438). С. 10–16.
Каку М. Будущее разума / пер. с англ. Н. Лисовая. М.: Альпина, 2015. 502 с.
Кобелєва Д. Л. Буття людини. Сучасність і майбутнє (філософські роздуми щодо ідей Ю. Н. Харарі). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки». 2020. № 61. С. 90–96. DOI: https://doi.org/10.26565/2306-6687-2020-61-10.
Круликовский А. И., Борисов И. А. Отмена биологической эволюции человека или новый ароморфоз? Философия здоровья: интегральный подход. 2020. Вып. 6. С. 5–13.
Лукашенко М. В. Сучасне осмислення евдемонії в наукових і соціально-політичних дискурсах. Матеріали Всеукраїнського круглого столу «Філософія в сучасному науковому та соціально-політичному дискурсах України» (Вінниця, 21 листопада 2019 року). 2019. С. 129–132.
Панасюк Н. В. Рецензия на книгу Юваля Ноя Харари «Sapiens: Краткая история человечества». М.: Синдбад, 2018. Вестник РУДН. Серия «Всеобщая история». 2018. Том 10. № 2. С. 207–211. DOI: https://doi.org/10.22363/2312-8127-2018-10-2-207-211.
Салихова И. С. Императивы и ценностно-смысловое качество гуманизации современной экономики. Вестник Московского университета имени С. Ю. Витте. Серия 1: Экономика и управление. 2019. № 1 (28). С. 7–14. DOI: https://doi.org/10.21777/2587-554X-2019-1-7-14.
Фрадкіна Н., Міщенко М. Техноцентризм як влада сучасного суспільства: конфлікт гуманізму та техніки. Українознавчий альманах. 2019. Том 24. С. 147–152. DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.26.
Харарі Ю. Н. Homo Deus: За лаштунками майбутнього / пер. з англ. О. Дем’янчук. Київ: BookChef; Форс Україна, 2018. 544 с. URL: https://batrachos.com/sites/default/files/pictures/Books/HararI_2018_Homo%20Deus.pdf.
Харарі Ю. Н. Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього / пер. з англ. Я. Лебеденко. Харків: КСД, 2016. 413 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Harari_Yuval_Noi/Liudyna_rozumna_Istoriia_liudstva_vid_mynuloho_do_maibutnoho.pdf?.
Шипилов А. В. Будущее постсовременного общества: вперед в прошлое? Журнал социологии и социальной антропологии. 2018. № 21 (1). С. 7–26. DOI: https://doi.org/10.31119/jssa.2018.21.1.1.
Шипилов А. В. Жизнь без труда? Это естественно. Социологический журнал. 2019. Том 25. № 2. С. 153–170. DOI: https://doi.org/10.19181/socjour.2019.25.2.6391.
Litvinenko I. Social Networks and Transformations of the Global Social Order. Multiversum. Philosophical Almanac. 2020. 1 (2), pp. 16–28. DOI: https://doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.02.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).