ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РЕДАГУВАННЯ ГЕНОМУ ЛЮДИНИ: ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ОСМИСЛЕННЯ
Анотація
У статті йдеться про окремі аспекти, ризики та етичні проблеми технологічного вдосконалення людини, а саме – застосування технологій редагування її геному. На сучасному етапі цивілізаційного поступу людства науковий потенціал суспільства, можливості створення складних і ефективних наукомістких виробництв ініціюють технологічну трансформацію в еволюції цивілізації, аналогів чому в історії людства ще не було. Одним з аспектів цієї трансформації постає корекція біологічної природи людини. Постійно вдосконалюючи мистецтво власного якісного перетворення, людина, отже, намагається поширити свій контроль навіть на власну еволюцію. Основними об’єктами технологічного впливу на людину виступають мозок і геном. Філософського осмислення потребують етичні аспекти удосконалення людини. Вагомий внесок у розробку цього питання вніс Дж. Гарріс. У статті наведене його вчення «удосконаленої еволюції», згідно з яким вдосконалення людини є розумним шляхом розвитку. Усвідомлення етичних проблем, пов’язаних з недосконалістю новітніх технологій, а також проблем, пов’язаних з перспективою їхнього застосування до людських ембріонів, сприяло проведенню Міжнародних самітів з редагування генів людини. Аналізуючи підсумки їхньої роботи, можна стверджувати, що сьогодні існує порозуміння серед вчених щодо недопущення практичного застосування успадкованого редагування генома людини. У статті наголошено, що зараз, в умовах екзистенційних загроз, ризиків, що мають комплексний характер, вкрай необхідним постає акцентування уваги на аксіологічних, етичних і гуманістичних цінностях у системі наукового знання. Саме на соціокультурному вимірі вдосконалення людини має бути сконцентрована увага вчених. У цьому контексті надважливого значення набуває біоетика, що стає відповіддю на численні етичні питання й проблеми. Саме біоетика може стати основою для створення науково обґрунтованого балансу між практичним застосуванням технологій удосконалення людини і її правами, принципами гуманізму, прогресу. Гуманізм як філософсько-етичний менталітет має визначати провідні вимоги до практики вдосконалення людини.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Alta Charo, R. (2019). Rogues and Regulation of Germline Editing. The New England Journal of Medicine, 10, 976–980. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMms1817528.
Belyaletdinov, R. R. (2017). Philosophical and Ethical Measurement of Biotechnological Risks and the Problem of Human Improvement. In B. G. Yudin & O. V. Popova (Eds.), Biotechnological Improvement of a Person as a Problem of Social and Humanitarian Knowledge: Materials of the School of Young Scientists, June 26–30, 2017 (pp. 85–98). Moscow: Publishing House of Moscow University for the Humanities. (In Russian).
Borinskaya, S. (2004). Genomics and Biotechnology: The Science of the Beginning of the Third Millennium. In D. Bulatov (Ed.), BioMediale: Contemporary Society and Genomic Culture (pp. 16–27). Kaliningrad: Kaliningrad Branch of the National Center for Contemporary Art; Federal State Unitary Publishing and Printing Company “Yantarnyi skaz”. (In Russian).
Convention for the Protection of Human Rights and Dignity of the Human Being with Regard to the Application of Biology and Medicine: Convention on Human Rights and Biomedicine. (1997, April 4). Oviedo. Retrieved from https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=090000168007d004. (In Russian).
Fukuyama, F. (2004). Our Posthuman Future: Consequences of the Biotechnology Revolution. (M. Levin, Trans.). Moscow: AST; Lyuks. (Original work published 2002). (In Russian).
Fuller, S. (2011). Humanity 2.0: What it Means to be Human Past, Present and Future. New York: Palgrave Macmillan.
Harris, J. (2007). Enhancing Evolution. The Ethical Case for Making Better People. New Jersey: Princeton University Press.
Harris, J. (2015, December 2). Why Human Gene Editing Must Not Be Stopped. The Guardian. Retrieved from https://theguardian.com/science/2015/dec/02/why-human-gene-editing-must-not-be-stopped.
Human Genome Editing. (2018). World Health Organization. Retrieved from https://www.who.int/ethics/topics/human-genome-editing/en.
International Summit on Human Gene Editing. A Global Discussion. Meeting in Brief. (2015). The National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. Retrieved from https://www.nap.edu/read/21913/chapter/1.
Kulinichenko, V. L. (2001). Modern Medicine: Transformation of the Paradigms of Theory and Practice (Philosophical-methodological Analysis). Kyiv: Center for Practical Philosophy. (In Russian).
Lander, E., Baylis, F., Zhang, F, Charpentier, E. & Berg, P. (2019). Adopt a Moratorium on Heritable Genome Editing. Nature, 567, 165–168. DOI: https://doi.org/10.1038/d41586-019-00726-5.
Lukyanets, V. S. (2016). Human Potential in the Perspective of “Industrialization 4.0”. Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Humanities Studies, 246, 110–118 (In Ukrainian).
Statement by the Organizing Committee of the Second International Summit on Human Genome Editing. (2018). The National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. Retrieved from https://www.nationalacademies.org/news/2018/11/statement-by-the-organizing-committee-of-the-second-international-summit-on-human-genome-editing.
Yudin, B. G. (2016). Man as an Object, Consumer and Target of Technoscience. Informational Humanitarian Portal “Knowledge. Understanding. Skill», 5 (September–October), 5–22. (In Russian).
Белялетдинов Р. Р. Философско-этическое измерение биотехнологических рисков и проблема улучшения человека. Биотехнологическое улучшение человека как проблема социально-гуманитарного знания: материалы Школы молодых учёных (26−30 июня 2017 года) / под ред. Б. Г. Юдина, О. В. Поповой. М.: Издательство Московского гуманитарного университета, 2017. С. 85–98.
Боринская С. Геномика и биотехнология: наука начала третьего тысячелетия. BioMediale: Современное общество и геномная культура / сост. и общ. ред. Дм. Булатова. Калининград: КФ ГЦСИ; ФГУИПП «Янтарный сказ», 2004. С. 16–27.
Конвенция о защите прав и достоинства человека в связи с применением достижений биологии и медицины: Конвенция о правах человека и биомедицине. Овьедо, 1997. URL: https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=090000168007d004.
Кулиниченко В. Л. Современная медицина: трансформация парадигм теории и практики (Философско-методологический анализ). К.: Центр практичної філософії, 2001. 240 с.
Лук’янець В. С. Людський потенціал в перспективі «індустріалізації 4.0». Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Гуманітарні студії. 2016. Вип. 246. С. 110–118.
Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции / пер. с англ. М. Б. Левина. М.: ACT; Люкс, 2004. 349 с.
Юдин Б. Г. Человек как объект, потребитель и мишень технонауки. Информационный гуманитарный портал «Знание. Понимание. Умение». 2016. № 5 (сентябрь–октябрь). С. 5–22. URL: http://zpu-journal.ru/e-zpu/2016/5/Yudin_Human-Being-Technoscience.
Alta Charo R. Rogues and Regulation of Germline Editing. The New England Journal of Medicine. 2019. № 10. pp. 976–980. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMms1817528.
Fuller S. Humanity 2.0: What it Means to be Human Past, Present and Future. New York: Palgrave Macmillan, 2011. 265 p.
Harris J. Enhancing Evolution. The Ethical Case for Making Better People. New Jersey: Princeton University Press, 2007. 242 p.
Harris J. Why Human Gene Editing Must Not Be Stopped. The Guardian. 2015 (December 20). URL: https://theguardian.com/science/2015/dec/02/why-human-gene-editing-must-not-be-stopped.
Human Genome Editing. World Health Organization, 2018. URL: https://www.who.int/ethics/topics/human-genome-editing/en.
International Summit on Human Gene Editing. A Global Discussion. Meeting in Brief. The National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine, 2015 (December 1–3). URL: https://www.nap.edu/read/21913/chapter/1.
Lander E., Baylis F., Zhang F, Charpentier E, Berg P. Adopt a Moratorium on Heritable Genome Editing. Nature. 2019. № 67. pp. 165–168. DOI: https://doi.org/10.1038/d41586-019-00726-5.
Statement by the Organizing Committee of the Second International Summit on Human Genome Editing. The National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine, 2018 (November 28). URL: https://www.nationalacademies.org/news/2018/11/statement-by-the-organizing-committee-of-the-second-international-summit-on-human-genome-editing.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
