ПОНЯТТЯ ЩАСТЯ В БІОЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ (КОНЦЕПЦІЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ)
Анотація
Тема щастя – одна з найдавніших у дослідженнях філософів. Нині воно становить предмет зацікавлень, зокрема біоетиків, науковців, які шукають принципи належного ставлення до людського життя, здоров’я, смерті. Особливого значення поняття щастя набуває в біоетичній концепції якості життя. Авторка статті окреслює витоки того розуміння щастя, яке прийняли прибічники цієї концепції, а також наводить приклади його застосування ними (передовсім П. Сінґером, Л. Норденфельтом і Дж. Мак-Меганом). Біоетична концепція якості життя прийняла утилітаристське бачення щастя, розроблене, головно, Дж. Бентамом і Дж. С. Мілем. Згідно з ним, щастя ототожнюється з користю чи задоволенням, які можна виміряти і максимізувати. У ХХ ст. важливим елементом щастя утилітаристи почали вважати автономію як здатність особи розпоряджатися власним життям і смертю. Помітним є також вплив утилітаризму преференцій. Відповідно до нього, щастя вбачають у спроможності реалізувати свої раціональні й автономні прагнення. Стан здоров’я, який цього не дозволяє, тлумачиться як нещастя. Вбивство людини, з погляду концепції якості життя, може не становити нещастя, якщо іншою альтернативою є продовження життя в умовах, які не дозволяють особі реалізувати її преференції, або ж не збігаються з її уявленнями про гідне життя. Отже, обґрунтовується допустимість не лише відмови від лікування, яке не веде до бажаних результатів, але й евтаназії. Життя осіб, які не виявляють раціональності й автономії, тлумачиться як нелюдське, як помилка, а самі вони як позбавлені права на щастя. Критики концепції якості життя вказують на необ’єктивність критеріїв, за якими в ній здійснюється вимірювання щастя. Другим закидом є посилання на відсутність ієрархії цінностей, через що задоволенню й відсутності страждань надається надто велике значення.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Bentham, J. (2000). An Introduction to the Principles of Morals and Legislation. Kitchiner: Batoche Books. Retrieved from: https://socialsciences.mcmaster.ca/econ/ugcm/3ll3/bentham/morals.pdf. (Original work published 1789).
Chapiński, J. (2005). Psychological Theories of Happiness. In J. Czapiński (Ed.), Positive Psychology. The Science of Human Happiness, Health, Strength and Virtues (pp. 51–102.). Warsaw: PWN Scientific Publisher. (In Polish).
Darwall, S. (2006). The Value of Autonomy and Autonomy of the Will. Ethics, 116(2), 263–284. DOI: https://doi.org/10.1086/498461.
Locke, J. (2019). Essay Concerning Human Understanding. Global Grey.
McMahan, J. (1992). Preferences, Death, and Killing. Retrieve from http://jeffersonmcmahan.com/wp-content/uploads/2012/11/Preferences-Death-and-the-Ethics-of-Killing.pdf.
Mill, J. S. (2001). Utilitarianism. Kitchener: Batoche books. (Original work published 1861).
Nordenfelt, L. (1993). Quality of Life, Health and Happiness. Aldershot: Avebury.
Purdy, L. (2001). Genetics and Reproductive Risk: Can Having Children Be Immoral? In T. A. Mappes & D. De Grazia (Eds.), Biomedical Ethics (5th ed.; pp. 52–57). Boston: McGraw Hill.
Singer, P. (1999). Practical Ethics (2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press.
Ślipko, T. (2012). Bioethics. The Most Important Problems. Cracow: Petrus. (In Polish).
Stepulak, M. Z. (2005). Religious Conditions of Happiness. In J. Czapiński (Ed.), Positive Psychology. The Science of Human Happiness, Health, Strength and Virtues (pp. 51–72). Warsaw: PWN Scientific Publisher. (In Polish).
Taylor, Ch. (2013). A Secular Age (Book 1). (O. Panich, Trans.). Kyiv: Dukh i Litera. (Original work published 2007). (In Ukrainian).
Тейлор Ч. Секулярна доба. Книга перша / пер. с англ. О. Панича. К.: Дух і літера, 2013. 664 с.
Bentham J. An Introduction to the Principles of Morals and Legislation. Kitchiner: Batoche Books, 2000. 248 p. URL: https://socialsciences.mcmaster.ca/econ/ugcm/3ll3/bentham/morals.pdf (дата звернення: 12.07.2020).
Czapiński J. Psychologiczne teorie szczęścia. Psychologia pozytywna. Nauka o szczęściu, zdrowie, sile i cnotach człowieka. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 2005. S. 51–102.
Darwall S. The Value of Autonomy and Autonomy of the Will. Ethics. 2006. Vol. 116, Issue 2 (January). pp. 263–284. DOI: https://doi.org/10.1086/498461.
Locke J. Essay Concerning Human Understanding. Global Grey, 2019. 699 p.
McMahan J. Preferences, Death, and Killing. 1992. 28 p. URL: http://jeffersonmcmahan.com/wp-content/uploads/2012/11/Preferences-Death-and-the-Ethics-of-Killing.pdf (дата звернення: 12.07.2020).
Mill J. S. Utilitarianism. Kitchener: Batoche books, 2001. 63 p.
Nordenfelt L. Quality of Life, Health and Happiness. Aldershot: Avebury, 1993. 182 p.
Purdy L. Genetics and Reproductive Risk: Can Having Children Be Immoral? Biomedical Ethics: 5th Ed. / Ed. by T. A. Mappes, D. De Grazia. New York; Boston: McGraw Hill, 2001. pp. 52–57.
Singer P. Practical Ethics: 2nd Ed. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. 217 p.
Stepulak M. Z. Religijne uwarunkowania szczęścia. Psychologia pozytywna. Nauka o szczęściu, zdrowie, sile i cnotach człowieka / Edytowany przez J. Czapiński. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 2005. S. 51–72.
Ślipko T. Bioetyka. Najważniejsze problemy. Kraków: Petrus, 2012. 519 s.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
