ХРИСТОФ ЗІҐВАРТ (1830–1904) І ЙОГО ЛОГІКА В ПРАЦЯХ ІСИДОРА ПРОДАНА (1854–1919/1920)
Анотація
У цій статті представлена малодосліджена проблема критичного аналізу філософської та логічної позиції представника німецької традиції Христофа Зіґварта (1830–1904) в університетській філософії, зокрема у творах харківського приват-доцента Ісидора Савича Продана (1854–1919/1920). Спочатку тут вказано на основні етапи наукового та творчого шляху Ісидора Продана, зокрема на його навчання в Чернівецькій гімназії (1864–1872) і на філософському факультеті Віденського університету (1872–1875). Його вчителем у Відні був відомий німецький та австрійський професор Франц Брентано (1838–1917), автор роботи «Психологія з емпіричного погляду» (1874) і засновник «дескриптивної психології» та інтенціоналізму. Далі акцентовано увагу на викладанні Ісидором Проданом логіки та філософії в гімназіях міст Кишинева (Молдова), Ізмаїла (Україна), Риги (Латвія), Тарту (Естонія) і Москви (Росія) у 1876–1900 рр. Потім вказано на особливості викладання та публікацій Ісидора Савича Продана під час його «харківського періоду» (1906–1916), коли він був приват-доцентом кафедри філософії. Праці Ісидора Продана цього періоду охоплювали три напрями: 1) історія логіки (Арістотель, Ляйбніц, Спенсер, Зіґварт); 2) філософія здорового ґлузду (Томас Рід і шотландська школа «здорового ґлузду»); 3) критика Канта та неокантіанства (Герман Коген, Вільгельм Віндельбанд, Ганс Файхінґер, Генріх Ріккерт, Ернст Кассірер та інші). Серед публікацій останньої групи важливу роль відігравала його робота «Правда про Канта. (Тайна його успіху)» (1914). Також його важливою працею була монографія «Пізнання та його об’єкт. (Виправдання здорового ґлузду)» (Харків, 1913). Тут він проаналізував відповідні позиції відомих філософів (Платон, Декарт, Берклі, Ляйбніц, Г’юм), а також менш відомих авторів (Лодж, Преєр, Шнайдер). Важливе місце в цьому аналізі посідає критична інтерпретація логічних поглядів Христофа Зіґварта в його двохтомній роботі «Логіка» (1873, 3-є вид. 1904). Також важливою заслугою Ісидора Савича Продана була популяризація ідей цього німецького логіка та філософа, зокрема й завдяки перекладу з німецької мови витягів з названої праці «Логіка».
Завантаження
Посилання
/Посилання
Abaschnik, V. A. (2005). J. B. Schads und Hegels Positionen um 1801. Hegel-Jahrbuch, 3, 252–257. DOI: https://doi.org/10.1524/hgjb.2005.7.jg.252. (In German).
Abaschnik, V. A. (2011). “Die neue Evolutionsmonadologie” von Isidor Savvic Prodan (1854–1919). In H. Breger, J. Herbst & S. Erdner (Herausg.), Internationaler Leibniz-Kongress unter der Schirmherrschaft des Bundespräsidenten. Natur und Subjekt. Vorträge (Hannover, 26. September bis 1. Oktober 2011) (Teil 1, S. 1–10). Hannover: Hartmann. (In German).
Abaschnik, V. O. (2001). Leibniz-Rezeption in der Ukraine im 18. und 19. Jahrhundert. In H. Poser u. a. (Herausg.), Nihil sine ratione. Mensch, Natur und Technik im Wirken von G. W. Leibniz. VII. Internationaler Leibniz-Kongreß. Berlin, 10. – 15. September 2001. Vorträge in 3 Teilen (Teil 1, S. 1–8). Berlin: Druckhaus Berlin–Mitte. (In German).
Abaschnik, V. O. (2006). Vladimir Karinskij und der ukrainisch-russische Neuleibnizianismus. In H. Breger, J. Herbst & S. Erdner (Herausg.), Einheit in der Vielheit. VIII. Internationaler Leibniz-Kongress (Hannover, 24. bis 29. Juli 2006). Vorträge in 3 Teilen, hg. v. 1. (Teil 1, S. 1–8). Hannover: Hartmann. (In German).
Abashnik, V. A. (2011a). I. S. Prodan (1854–1919/20) as a Kant Critic. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Philosophy. Philosophical Peripeteias”, 984, 17–22. (In Russian).
Abashnik, V. A. (2012a). I. S. Prodan’s (1854–1919/20) Criticism of the Neo-Kantianism. Gileya: Scientific Journal, 56(1), 348–352. (In Russian).
Abashnik, V. O. (2011b). I. S. Prodan (1854–1919/20) on H. S. Skovoroda as a Philosopher. In Hryhoriy Skovoroda and Problems of the Social Being. Materials of the VI All-Ukrainian Scientific Conference, May, 11, 2011 (pp. 9–10). Skovorodynivka: H. S. Skovoroda National Literary-Memorial Museum. (In Ukrainian).
Abashnik, V. O. (2020). Edmund Husserl in the Philosophy of Isidor Prodan (1854–1919/1920). In Human, society, communication technologies. Proceeding of the VIII International scientific-practical conference, dedicated to the 90th anniversary of the Ukrainian State University of Railway Transport, October, 15–16, 2020 (pp. 6–9). Kharkiv: Disa Plus. (In Ukrainian).
Abashnik, V. A. (2012b). I. S. Prodan’s Philosophy of Common Sense and the Present. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Philosophy. Philosophical Peripeteias”, 992, 116–121. (In Russian).
Buchhorn, L. (1931). Evidenz und Axiome im Aufbau von Sigwarts Logik. Von Lilly Buchhorn. Charlottenburg: Hoffmann. (In German).
Engel, J. (1908). Christoph Sigwart’s Lehre vom Wesen des Erkennens: ein Beitrag zur Geschichte der Erkenntnistheorie. Von Joseph Engel. Bamberg: Gärtner. (In German).
Flaig, J. (1912). Christoph Sigwarts Beiträge zu Grundlegung und Aufbau der Ethik. Von Dr. Josef Flaig, Pfarrer a. D. Stuttgart: Kohlhammer. (In German).
Prodan, I. S. (1913). The Cognition and its Object (Justification of Common Sense) (Vol. I). Kharkiv: Mirnyi Trud Publishing House. (In Russian).
Prodan, I. S. (1914a). The Truth About Kant (A Secret of His Success). Kharkiv: Eparchy Publishing House. (In Russian).
Prodan, I. S. (1914b). Philosophy and Common Sense (A Critical Study). Kharkiv: Mirnyi Trud Publishing House. (In Russian).
Schablin, Ch. (1928). Das Kausalprinzip und die Geschichte, im Anschluß an Ch. Sigwart und E. Meyer. Von Charlotte Schablin. Charlottenburg: Hoffmann. (In German).
Sigwart, Ch. (1888). Die Impersonalien. Eine logische Untersuchung von Dr. Christoph Sigwart, o. ö. Professor der Philosophie in Tübingen. Freiburg i. B.: Akademische Verlagsbuchhandlung von J. C. B. Mohr (Paul Siebeck). (In German).
Sigwart, Ch. (1904a). Logik. Erster Band. Die Lehre vom Urteil, vom Begriff und vom Schluss. Dritte durchgesehene Auflage. Von Dr. Christoph Sigwart weil. o. ö. Professor der Philosophie an der Universität Tübingen. Tübingen: Verlag von J. C. B. Mohr (Paul Siebeck). (In German).
Sigwart, Ch. (1904b). Logik. Zweiter Band. Die Methodenlehre. Dritte durchgesehene Auflage. Von Dr. Christoph Sigwart weil. o. ö. Professor der Philosophie an der Universität Tübingen. Tübingen: Verlag von J. C. B. Mohr (Paul Siebeck). (In German).
Абашнік В. О. Едмунд Гуссерль у філософії Ісидора Продана (1854–1919/1920). Людина, суспільство, комунікативні технології. Матеріали VIIІ Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю Українського державного університету залізничного транспорту, 15–16 жовтня 2020 р. Харків: Діса Плюс, 2020. С. 6–9.
Абашнік В. О. І. С. Продан (1854–1919/20) про Г. С. Сковороду як філософа. Григорій Сковорода і проблеми соціального буття. Матеріали VI Всеукраїнської наукової конференції 21 травня 2011 року. Сковородинівка: Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, 2011. С. 9–10.
Абашник В. А. И. С. Продан (1854–1919/20) как критик И. Канта. Вiсник ХНУ iмені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». № 984. Харкiв, 2011. С. 17–22.
Абашник В. А. Критика неокантианства И. С. Проданом (1854–1919/20). Гілея: науковий вісник. 2012. Вип. 56 (№ 1). С. 348–352.
Абашник В. А. Философия «здравого смысла» И. С. Продана и современность. Вiсник ХНУ iмені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». № 992. Харкiв, 2012. С. 116–121.
Продан И. С. Познание и его объект (Оправдание здравого смысла). Харьков: Типография «Мирный труд», 1913. Часть 1-я. XXVI, 473, [1] с.
Продан И. С. Правда о Канте (Тайна его успеха). Харьков: Епархиальная Типография, 1914. 87 с.
Продан И. С. Философия и здравый смысл. (Критический этюд). Харьков: Тип. «Мирный Труд», 1914. 21 с.
Abaschnik V. A. “Die neue Evolutionsmonadologie” von Isidor Savvic Prodan (1854–1919). Internationaler Leibniz-Kongress unter der Schirmherrschaft des Bundespräsidenten. Natur und Subjekt. Vorträge. Herausgegeben von Herbert Breger, Jürgen Herbst und Sven Erdner (Hannover, 26. September bis 1. Oktober 2011). Hannover: Druckerei Hartmann, 2011. Teil 1. S. 1–10.
Abaschnik V. A. J. B. Schads und Hegels Positionen um 1801. Hegel-Jahrbuch 2005. Berlin: Akademie Verlag, 2005. Teil 3. S. 252–257. DOI: https://doi.org/10.1524/hgjb.2005.7.jg.252.
Abaschnik V. O. Leibniz-Rezeption in der Ukraine im 18. und 19. Jahrhundert. Nihil sine ratione. Mensch, Natur und Technik im Wirken von G. W. Leibniz. VII. Internationaler Leibniz-Kongreß. Berlin, 10.–15. September 2001. Vorträge in 3 Teilen hg. von Hans Poser u.a. Berlin: Druckhaus Berlin–Mitte, 2001. Teil 1. S. 1–8.
Abaschnik V. O. Vladimir Karinskij und der ukrainisch-russische Neuleibnizianismus. Einheit in der Vielheit. VIII. Internationaler Leibniz-Kongress (Hannover, 24. bis 29. Juli 2006). Vorträge in 3 Teilen, hg. v. Herbert Breger, Jürgen Herbst u. Sven Erdner. Hannover: Hartmann, 2006. Teil 1. S. 1–8.
Buchhorn L. Evidenz und Axiome im Aufbau von Sigwarts Logik. Von Lilly Buchhorn. Charlottenburg: Hoffmann, 1931. 78 S.
Engel J. Christoph Sigwart’s Lehre vom Wesen des Erkennens: ein Beitrag zur Geschichte der Erkenntnistheorie. Von Joseph Engel. Bamberg: Gärtner, 1908. 60 S.
Flaig J. Christoph Sigwarts Beiträge zu Grundlegung und Aufbau der Ethik. Von Dr. Josef Flaig, Pfarrer a. D. Stuttgart: Kohlhammer, 1912. 54 S.
Schablin Ch. Das Kausalprinzip und die Geschichte, im Anschluß an Ch. Sigwart und E. Meyer. Von Charlotte Schablin. Charlottenburg: Hoffmann, 1928. 46 S.
Sigwart Ch. Die Impersonalien. Eine logische Untersuchung von Dr. Christoph Sigwart, o. ö. Professor der Philosophie in Tübingen. Freiburg i. B.: Akademische Verlagsbuchhandlung von J. C. B. Mohr (Paul Siebeck), 1888. 78 S.
Sigwart Ch. Logik. Erster Band. Die Lehre vom Urteil, vom Begriff und vom Schluss. 3te durchgesehene Auflage. Von Dr. Christoph Sigwart weil. o. ö. Professor der Philosophie an der Universität Tübingen. Tübingen: Verlag von J. C. B. Mohr (Paul Siebeck), 1904. XXIII, 498 S.
Sigwart Ch. Logik. Zweiter Band. Die Methodenlehre. Dritte durchgesehene Auflage. Von Dr. Christoph Sigwart weil. o. ö. Professor der Philosophie an der Universität Tübingen. Tübingen: Verlag von J. C. B. Mohr (Paul Siebeck), 1904. VIII, 799 S.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
