ПОСТАНАРХІЗМ ЯК ФІЛОСОФІЯ РАДИКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
Анотація
У статті представлено постанархістську концептуалізацію радикальної політики. Методологією дослідження став критичний аналіз і використання історико-філософських методів, метод контекстуалізму, метод дискурсивного аналізу. У зв’язку з активізацією протестних рухів, зокрема спрямованих на боротьбу зі всевладдям держави, поширенням ідеології антиглобалізму зростає теоретичний інтерес до анархізму. Анархізм сьогодні не є єдиною політичною доктриною. Це велика сім’я однодумців, яких об’єднує ворожість щодо непідконтрольної влади, недовіра до ієрархії і оптимістична віра в здатність простих людей контролювати своє життя та організовувати соціальні відносини на основі свободи, рівності й солідарності. У рамках оголошеного «анархістського повороту» анархізм маніфестується як підґрунтя радикальної політики останніх часів. Теоретичні основи сучасного анархізму залишаються малодослідженими. Сучасний політичний радикалізм опирається на певну філософію, яка по-новому обґрунтовує ідеї і дії в соціально-політичній сфері, спрямовані на докорінну зміну існуючих суспільних інститутів. Це філософія дії, боротьби, протесту. Постанархізм у статті розглянуто як новий погляд на радикальну політику. Сформульовано особливості філософського есенціалізму як базису концептуального моделювання в класичному анархізм. Постанархізм представлений як філософія, яка уникає есенціалізму, проаналізовано її інструментарій. Проаналізовано зв’язок між лівим рухом 1960-х рр. і сучасними посткапіталістичними рухами. Політична теорія тут отримує подальший розвиток, перестає бути абстрактною, наповнюється людським змістом. У рамках «анархістського повороту» відбувається поступове руйнування сформованих за багато років у літературі та громадській думці основних стереотипів або наративів щодо анархізму (про його теоретичну неспроможність, ненауковість, утопізм). Доведено, що теорія анархізму постійно розвивається й оновлюється з метою знайти рішення гострих соціальних, політичних і економічних проблем. Перспективність постанархізму автор бачить у його філософічності, тобто політичній філософії, що лежить у його підґрунті та є непозбавленою цінностей. В епоху модерну така філософія була витіснена позитивістською політичною наукою в теорії, що призвело, на думку деяких фахівців, до торжества морального нігілізму й релятивізму на практиці. Отримані результати дозволяють з’ясувати, що відрізняє сучасний анархізм як рух і філософію від лівих рухів минулого, а також встановити особливості теоретичної мови опису сучасного протестного руху.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Agamben, G. (2018). The Kingdom and the Glory: For a Theological Genealogy of Economy and Government. (D. Farafonova, E. Smahyna, Trans.). Moscow: Gaidar Institute Press; Saint Petersburg: Faculty of Liberal Arts and Sciences. (Original work published 2007). (In Russian).
Barash, R., & Antonovsky, A. Y. (2018). A Study of Social Movements from the Systemic Communication Standpoint: is a Scientific Theory of Political Protest Possible? The Philosophy Journal, 11(2), 91–105. (In Russian).
Barnett, D. C. (2016). The Primacy of Resistance: Anarchism, Foucault, and the Art of Not Being Governed. Scholarship@Western: Electronic Thesis and Dissertation Repository. Retrieved from https://ir.lib.uwo.ca/etd/4265.
Blumenfeld, J., Bottici, Ch., & Critchley, S. (Eds.). (2013). The Anarchist Turn. London: Pluto Press.
Boltanski, L., & Chiapello, E. (2011). The New Spirit of Capitalism. (S. Fokyn, Trans.). Moscow: NLO. (Original work published 1999). (In Russian).
Buzgalin, A. V. (Ed). (2003). Alternative Globalization: Theory and Practice of the “Anti-globalization Movement”. Moscow: Editorial URSS. (In Russian).
Critchley, S. (2008). Continental Philosophy: A Very Short Introduction. (V. Menzhulyn, Trans.). Kyiv: Stylos. (Original work published 2001). (In Ukrainian). DOI of Original Work: https://doi.org/10.1093/actrade/9780192853592.001.0001.
Critchley, S. (2011, May 23). The Anarchist Turn. YouTube (ADCS Video). Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=8Y6ANkKyeZQ (2020, November 4).
Deleuze, G., & Guattari, F. (2010). Capitalism and Schizophrenia: A Thousand Plateaus. (Ya. Y. Svyrskyi, Trans.). Ekaterynburh: U Faktoryia; Astrel. (Original work published 1980). (In Russian).
Fraser, N. (1981). Foucault on Modern Power: Empirical Insights and Normative Confusions. Praxis International I, 3, 272–287.
Gordon, U. (2008). Anarchy Alive! Anti-authoritarian Politics from Practice to Theory. London: Pluto Press.
Heffe, O., Malahova, V. S., Filatova, V. P., & Dmitrieva T. A. (Eds). (2009). Contemporary Western Philosophy. Encyclopedic Dictionary. Moscow: KultRev. (In Russian).
Kapustyn, B. (2019). Reasoning about the “End of the Revolution”. Moscow: Gaidar’s Institute Press. (In Russian).
Löwith, K. (2002). From Hegel to Nietzsche: The Revolution in 19th Century Thought. (K. Loshchevskyi, Trans.). Saint Petersburg: Vladymyr Dal’. (Original work published 1939). (In Russian).
McGeough, J. (2016). Romanticism after the Anarchist Turn. Literature Compass, 13(1), 3–12. DOI: https://doi.org/10.1111/lic3.12291.
McLoughlin, D. (Ed.). (2016). Agamben and Radical Politics. Critical Connections. Edinburgh: Edinburgh University Press. DOI: https://doi.org/10.3366/edinburgh/9781474402637.001.0001.
Newman, S. (2001). From Bakunin to Lacan: Anti-Authoritarianism and the Dislocation of Power. Lanham, MD: Lexington Books.
Newman, S. (2010). The Politics of Postanarchism. Edinburgh: Edinburgh University Press. DOI: https://doi.org/10.3366/edinburgh/9780748634958.001.0001.
Newman, S. (2011). Post-Anarchism and Radical Politics Today. In D. Rousselle & S. Evren (Eds.), Post Anarchism: A Reader (pp. 58–61). Lanham, MD: Lexington.
Newman, S. (2011). Postanarchism: A Politics of Anti-Politics. Journal of Political Ideologies, 3, 313–327. DOI: https://doi.org/10.1080/13569317.2011.607301.
Osborne, P. (2010). A Sudden Topicality: Marx, Nietzsche and the Politics of Crisis. Radical Philosophy, 160, 19–26.
Osbornе, P. (2008). Intelligent Turn. Сonversation with Zeiham Azyzov. (S. Ohurtsov, Trans.) Moscow Art Magazine, 69. Retrieved from http://moscowartmagazine.com/issue/23/article/370. (In Russian).
Osbornе, P. (2017). Philosophy After Theory. Trandisciplinarity and the New. (Cube of Pink Group, Trans.). Logos, 27(3), 199–227. (Original work published 2011). (In Russian). DOI: https://doi.org/10.22394/0869-5377-2017-3-199-222.
Pertseva, A. (2015). Appearance, Politics, Subjectivation: from Foucault to Rancière. The Philosophy Journal, 8(3), 121–143. (In Russian).
Podoroha, V. (2010). Apology for the Political. Moscow: HSE Publishing House. (In Russian).
Rancière, J. (2006). On the Edges of Politic. (B. M. Skuratov, Trans.). Moscow: Praksis. (Original work published 1990). (In Russian).
Rancière, J. (2009). Hatred of Democracy. (Corcoran, S., Trans.). London; New York: Verso. (Original work published 2005).
Thévenot, L. (2009). Upside Down: Сommunity and Рersonality in the Discursive Somersaults of May 1968. (O. Koveneva, Trans.). In I. Prokhorov, A. Dmitriyev, I. Kukulin & M. Mayofis (Eds.), Anthropology of Revolution (pp. 242–294). Moscow: NLO. (Original work published 2008). (In Russian).
Wallerstein, I. (2004). The End of the World as We Know It: Social Science for the Twenty-First Century. (V. L. Ynozemtsev, Trans.). Moscow: Logos. (Original work published 2001). (In Russian).
Агамбен Дж. Царство и слава. К теологической генеалогии экономики и управления / пер. с итал. Д. C. Фарафоновой, Е. В. Смагиной. М.: Изд-во Института Гайдара; СПб.: Факультет свободных искусств и наук СПбГУ, 2018. С. 241–278.
Альтерглобализм: теория и практика «антиглобалистского движения» / под ред. А. В. Бузгалина. М.: Едиториал УРСС, 2003. 256 с.
Бараш Р. Э., Антоновский А. Ю. Системно-коммуникативное исследование радикальных движений, или как возможна научная теория протеста. Философский журнал. 2018. Т. 11. № 2. С. 91–105.
Болтански Л., Кьяпелло Э. Новый дух капитализма / пер. с франц. С. Фокина, О. Волчек, Н. Калягиной, С. Рындина. М.: Новое литературное обозрение, 2011. 976 с.
Валлерстайн И. Конец знакомого мира. Социология XXI века / пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева; Центр исследований постиндустриального общества. М.: Логос, 2003. 368 с.
Делёз Ж., Гваттари Ф. Капитализм и шизофрения: Тысяча плато / пер. с франц. Я. И. Свирский. Екатеринбург: У-Фактория; Астрель, 2010. 895 с.
Капустин Б. Рассуждения о «конце революции». М.: Изд-во Института Гайдара, 2019. 144 с.
Крічлі С. Вступ до континентальної філософії / пер. з англ. В. Менжуліна. К.: ТОВ «Стилос», 2008. 152 с. DOI першоджерела: https://doi.org/10.1093/actrade/9780192853592.001.0001.
Лёвит К. От Гегеля к Ницше. Революционный перелом в мышлении ХIХ века / пер. с нем. К. Лощевского. СПб.: Владимир Даль, 2002. 672 с.
Осборн П. Интеллектуальный поворот / пер. С. Огурцова. Художественный журнал. 2008. № 69. URL: http://moscowartmagazine.com/issue/23/article/370.
Осборн П. Философия после теории. Трансдисциплинарность и новое. Логос. Философско-литературный журнал. 2017. Том 27. № 3. С. 199–227. DOI: https://doi.org/10.22394/0869-5377-2017-3-199-222.
Перцева А. А. Проблема видимости у Фуко и Рансьера. Философский журнал. 2015. Т. 8. № 3. С. 121–143.
Подорога В. А. Апология политического. М.: Высшая школа экономики, 2010. 288 с.
Рансьер Ж. На краю политического / пер. с франц. Б. М. Скуратова. М.: Праксис, 2006. 240 с.
Современная западная философия. Энциклопедический словарь / под ред. О. Хеффе, В. С. Малахова, В. П. Филатова, Т. А. Дмитриева. Ин-т философии. М.: Культурная революция, 2009. 392 с.
Тевено Л. Вверх дном: сообщество и личность в дискурсивных кульбитах Мая 1968 -го. Антропология революции / сост. и ред. И. Прохоров, А. Дмитриев, И. Кукулин, М. Майофис. М.: Новое литературное обозрение, 2009. С. 242–294.
Agamben and Radical Politics. Critical Connections / Ed. by D. McLoughlin. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2016. 270 р. DOI: https://doi.org/10.3366/edinburgh/9781474402637.001.0001.
Barnett D. C. The Primacy of Resistance: Anarchism, Foucault, and the Art of Not Being Governed [Electronic Resource]. Scholarship@Western: Electronic Thesis and Dissertation Repository. 2016. URL: https://ir.lib.uwo.ca/etd/4265.
Critchley S. The Anarchist Turn [Electronic Resource]. YouTube. ADCS Video. 23 May 2011. URL: https://www.youtube.com/watch?v=8Y6ANkKyeZQ.
Fraser N. Foucault on Modern Power: Empirical Insights and Normative Confusions. Praxis International I. 1981. No. 3. рp. 272–287.
Gordon U. Anarchy Alive! Anti-authoritarian Politics from Practice to Theory. London: Pluto Press, 2008. 20 р.
McGeough J. Romanticism after the Anarchist Turn. Literature Compass. 13/1. 2016. рp. 3–12. DOI: https://doi.org/10.1111/lic3.12291.
Newman S. From Bakunin to Lacan: Anti-Authoritarianism and the Dislocation of Power. Lanham, MD: Lexington Books, 2001. 197 р.
Newman S. The Politics of Postanarchism. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2010. 220 р. DOI: https://doi.org/10.3366/edinburgh/9780748634958.001.0001.
Newman S. Post-Anarchism and Radical Politics Today. Post Anarchism: A Reader / Ed. by D. Rousselle, S. Evren. Lanham, MD: Lexington, 2011. pp. 58–61.
Newman S. Postanarchism: A Politics of Anti-Politics. Journal of Political Ideologies. 2011. No. 3. pp. 313–327. DOI: https://doi.org/10.1080/13569317.2011.607301.
Osborne P. A Sudden Topicality: Marx, Nietzsche and the Politics of Crisis. Radical Philosophy. 2010. Vol. 160. pp. 19–26.
Rancière J. Hatred of Democracy / trans. by S. Corcoran. London; New York: Verso, 2009. 105 p.
The Anarchist Turn / Ed. by J. Blumenfeld, Ch. Bottici, S. Critchley. London: Pluto Press, 2013. 272 p.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
