ОНТОЛОГІЧНО-КОНТЕКСТУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЧАСУ: МІЖ ЕОНОМ І РЕТАРДАЦІЯМИ НІЩО

  • Darya A. Zakhlypa Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; майдан Свободи, 6, Харків, 61022 https://orcid.org/0000-0002-1999-5189
Ключові слова: час, ретардація, Ніщо, еон, копула буття, онтологічна диференціація, радикальна онтологія

Анотація

Дослідження негаційних засад часу не втрачатиме своєї актуальності доти, доки правомірним і системно обґрунтованим лишатиметься зв’язок, про який у 1927 р. заявив М. Гайдеґґер. Sein und Zeit не схоже на класичні протиставлення буття і мислення, буття і явища, буття і сущого, які за даниною філософській традиції вистроюються вкрай антиномічно. Буття і час, до яких звертався М. Гайдеґґер, і в співвіднесенні з чим ведеться мова про можливості темпоральних похідних серед феноменологічного покладання і онтологічного «дано», для філософії позитиву ми маємо визначити як Wende der Zeit, тобто «злам часів». Про які часи йдеться? По один бік – часи модних метафізичних проєктів, що прагнули подолати каркас сущого без найменших зусиль щодо належного йому автономного викриття. По інший бік лишаються часи, які тільки назрівали: деструкції філософії під натиском безпредметної «звивистості словес», що ніколи не мала особливих наслідків. Центральна проблематика статті присвячена онтологічній і контекстуальній тематизації часу серед двох нетипових для концепції хроносу вимірів: еону і ретардованого Ніщо. Метою статті є опис часу на засадах негативної копули буття та водночас його інтерпретація як істини предмету радикальної онтології. Завданнями роботи є, по-перше, проведення феноменологічного аналізу часу в дотичних до ретардованого Ніщо поняттях ἐνέργεια Арістотеля, кайрологічного παρουσία Августіна, трансцендентальної схеми І. Канта та абсолютного темпорального потоку Е. Гуссерля; по-друге, виокремлення негативної копули буття з поля сущого в рамках онтологічної диференціації. Насамкінець ми виводимо еон з етимологічного примату «вічності» на користь епохальному досвіду діяльної негації. Отже, щоб хід часу став співмірним своєму носієві, а філософія позитиву, що дійшла свого звершення, перестала бути перешкодою на «зламі часів», необхідним є критичний аналіз безособового часу. Скерованість грецькими поняттями, на наш погляд, у цьому разі є парадигмальною.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Darya A. Zakhlypa, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; майдан Свободи, 6, Харків, 61022

Магістерка філософії, філософський факультет

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2020-06-30
Цитовано
Як цитувати
Zakhlypa, D. A. (2020). ОНТОЛОГІЧНО-КОНТЕКСТУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЧАСУ: МІЖ ЕОНОМ І РЕТАРДАЦІЯМИ НІЩО. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (62), 128-138. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-14
Номер
Розділ
Статті