ФЕНОМЕН ПАМ’ЯТІ В РЕТРОСПЕКТИВІ АНТИЧНОСТІ
Анотація
У статті розглянуто становлення розуміння та трактування феномену пам’яті у витоках європейської філософської традиції. Досліджено історико-культурологічні та мовно-семантичні зв’язки уявлення про феномен пам’яті у давньогрецьких мислителів та філософів, що ґрунтуються на базовому категоріальному апараті соціокультурного концепту світобачення. Запропоновано обґрунтований ретроспективний погляд на концепцію теорії феномену пам’яті у західній традиції шляхом аналізу існуючих посеред грецьких мислителів та філософів уявлень про світобудову та місце людини у світі. Здійснено диференціацію розуміння феномену пам’яті для античної культури на дві галузі: пам’ять як природну властивість людини і пам’ять як техне, як навичку для вдосконалення, як інструмент. Розкрито специфіку основних філософських категорій філософії Платона в контексті експлікації феномену пам’яті та спогадів завдяки семантичному аналізу діалогів давнього філософа. Проаналізовано зв’язок платонівської теорії спогаду із розвитком формування парадигми знання про пам’ять. Зроблено акцент – платонівська теорія спогаду стосується розвитку парадигми знання про пам’ять і дозволяє зрозуміти концепт пам’яті як філософсько-культурологічний феномен та його широкий наративний зміст. Обґрунтовано, що теорія спогаду Платона послуговується такими ж категоріями, що й мистецтво пам’яті: «місце», що займає спогад-відбиток у пам’яті душі, формує «образ» істинного знання. Прийшли до висновку, що актуалізація спогадів допомагає розвивати пам’ять як таку. Текстом дослідження актуалізували увагу на потребі звертатись до прочитання першоджерел античних мислителів в оригіналі, що випливає з важливості застосування термінологічного семантичного запасу до філософської науки під час досліджень феномену пам’яті.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Arisophanes. (1996). Lysistrata (Vol. 3). (B. B. Rogers, Trans.). Cambridge, MA: Harvard University Press. (Loeb Classical Library).
Bernecker, S., & Mickaelian, K. (Eds.). (2017). Routledge Handbook of Philosophy of Memory. Oxon, New York: Routledge.
Bolak, J. (2009). Memory/oblivion. In B. Cassin (Ed.), European Dictionary of Philosophy: Lexicon of Untranslatables (pp. 351–362). Kyiv: Dukh i Litera. (In Ukrainian).
Burnyeat, M. (1990). The Theaetetus of Plato. (M. J. Levett, Trans.). Cambridge, MA: Hackett Publishing Company.
Chanyshev, A. N. (1981). The Course of Lectures on Ancient Philosophy. Moscow: Vysshaia shkola. (In Russian).
Franko, I. Yak. (1977). Theogony. In I. Yak. Franko, Collected Works in 50 volumes: Poetic translations and rehashes (Vol. 8, pp. 294–298). (A. O. Biletskyi, Ed.). Kyiv: Naukova dumka. (In Ukrainian).
Gosling, J. C. (1975). Plato: Philebus. Oxford: Calderon Press.
Hackforth, R. (1997). Plato’s Phaedrus. Cambridge: Cambridge University Press. (Original work published 1952).
Kahn, C. H. (1979). The Art and Thought of Heraclitus. Cambridge: Cambridge University Press.
Kun, M. A. (2008). Legends and Myths of Ancient Greece. Kharkiv: Folio. (Original work published 1922). (In Ukrainian).
Losev, A. F. (1989). The Daring of the Spirit. Moscow: Politidzdat. (In Russian).
Shynkaruk, V. I. (2002). Philosophical Encyclopedic Dictionary. Kyiv: Abris. (In Ukrainian).
Russell, B. A. (1945). History of Western Philosophy. New York: Simon & Schuster.
Small, J. P. (1997). Wax Tablets of the Mind Cognitive Studies of Memory and Literacy in Classical Antiquity. Routledge: London, New York.
Yets, F. A. (1966). The Art of Memory. Chicago: University of Chicago Press.
Болак Ж. Пам’ять/забуття. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей / пер. з франц.; за ред. Б. Кассен. К.: Дух і Літера, 2009. С. 351–362.
Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. Х.: Фоліо, 2008. 447 с.
Лосев А. Ф. Дерзание духа. М.: Политиздат, 1989. 366 с.
Філософський енциклопедичний словник / за ред. В. І. Шинкарука та ін. К.: Абрис, 2002. 746 с.
Франко І. Я. Теогонія. Франко І. Я. Зібрання творів: у 50-ти т.; т. 8. Поетичні переклади та переспіви / за ред. А. О. Білецького. К.: Наукова думка, 1977. С. 294–298.
Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии: Учеб. пособие для филос. фак. и отделений ун-тов. М.: Высшая школа, 1981. 374 с.
Burnyeat M. The Theaetetus of Plato. Cambridge, MA: Hackett Publishing Company, 1990. 352 p.
Gosling J. C. B. Plato Philebus. Oxford: Calderon Press, 1975. 238 p.
Hackforth R. Plato’s Phaedrus. Cambridge: Cambridge University Press, 1997. 172 p.
Kahn C. H. The Art and Thought of Heraclitus. Cambridge: Cambridge University Press, 1979. 354 p.
Aristophanes. Lysistrata / Trans. by B. B. Rogers. Cambridge, MA: Harvard University Press. 1996. Vol. 3. 247 p. (Loeb Classical Library).
Bernecker S., Mickaelian K. (Eds.). Routledge Handbook of Philosophy of Memory. Oxon, New York: Routledge, 2017. 590 p.
Russell B. A History of Western Philosophy. New York: Simon & Schuster, 1945. 832 p.
Small J. P. Wax Tablets of the Mind: Cognitive Studies of Memory and Literacy in Classical Antiquity. Routledge: London, New York, 1997. 396 p.
Yets F. A. The Art of Memory. Chicago: University of Chicago Press, 1966. 400 p.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
