РІШЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПИТАННЯ ЧИ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ СВОБОДИ? (Г. АРЕНДТ ПРО РЕВОЛЮЦІЮ)
Анотація
Стаття присвячена критичній реконструкції концепцій революції і публічної свободи Ганни Арендт. Показано, що підхід Арендт до розуміння політики, зокрема й феномена революції, є нормативним, всупереч заявленому емпіризму. Вона наполягає на тому, що головною ідеєю всіх революцій є встановлення політичного простору свободи громадян, і водночас підкреслює, що жодна революція не вирішила це завдання. Розглядаються нормативні посилки, на підставі яких Арендт судить реальний історичний досвід – її трактування дії, свободи і публічної сфери. Свобода розуміється як здатність ініціювати щось принципово нове, вона є призначенням людини й реалізується в дії, яка ототожнюється з політичною діяльністю. Дія потребує загального публічного простору свободи, який непідпорядкований необхідності задовольняти матеріальні потреби для підтримання біологічного життєвого процесу. Розмежування публічного простору і приватної сфери, яке виникло в античному полісі, є умовою можливості політики та свободи: політика – царина турботи про загальні справи, приватна сфера підпорядкована необхідності задоволення матеріальних потреб. Це розмежування було зруйновано в Новий час з появою соціального, коли приватний інтерес окупував публічну політичну сферу. Аналіз текстів Арендт дозволяє зробити висновок, що суть революції вона бачить у відновленні початкового, античного сенсу політики, що означає встановлення таких форм правління, які здатні забезпечити політичну свободу громадян, їхнє право на участь у політичних дебатах і прийнятті рішень. Жодна з революцій не вирішила це завдання, оскільки в умах як учасників революції, так і її теоретиків на перший план вийшло «соціальне питання», тобто проблема забезпечення колективного добробуту, що повинна вирішуватися адміністративними методами управління, а не політичними засобами. Представницька демократія, яка утвердилась в результаті революцій, веде, зрештою, до кризи демократичної легітимності, оскільки політична свобода громадян пішла до виборних органів. Сучасний досвід доводить, що умовою подолання кризи демократії є розвиток громадянського суспільства в напрямках, пропонованих висунутими Арендт концепціями публічної сфери й політичної свободи.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Arendt, H. (2000). Vita Activa or Active Life. (V. Bibikhin, Trans.). Saint Petersburg: Aletheia. (Original work published 1958). (In Russian).
Arendt, H. (2002). Between Past and Future. (V. Chernyak, Trans.). Kyiv: Dukh i Litera. (Original work published 1961). (In Ukrainian)
Arendt, H. (2011). On Revolution. (I. Kosich, Trans.). Moscow: Publishing House “Europe”. (Original work published 1963). (In Russian).
Beck, U. (2001). What is Globalization? (A. Grigoriev, V. Sedelnik, Trans.). Moscow: Progress-Traditsia. (Original work published 1999). (In Russian).
Benhabib, S. (1996). The Reluctant Modernism of Hannah Arendt. Thousand Oaks: Sage Publications.
D’Entréves, M. P. (1994). The Political Philosophy of Hannah Arendt. London: Routledge.
Keane, J. (2001). Democracy and Civil Society. (M. Abramov, Trans.). Moscow: Progress-Traditsia. (Original work published 1988). (In Russian).
Magun, A. (2008). Negative Revolution: Deconstruction of Political Subject. Saint Petersburg: European University Press in Saint Petersburg. (In Russian).
Shell, J. (2006). Introduction to Hannah Arendt’s On Revolution. New York: Penguin Classics.
Tocqueville, A. de. (1992). Democracy in America. (V. Oleinik, E. Orlova, I. Malakhova, I. Ivanyan, B. Vorozhtsov, Trans.). Moscow: Progress. (Original work published 1835). (In Russian).
Wellmer, A. (2000). Arendt on Revolution. In D. Villa (Ed.), The Cambridge Companion to Hannah Arendt (pp. 220–244). Cambridge: Cambridge University Press.
Арендт Х. Vita activa, или о деятельной жизни / пер. с нем. и англ. В. В. Бибихина. Санкт-Петербург: Алетейя, 2000. 437 c.
Арендт Х. Між минулим і майбутнім / пер. з англ. В. Черняк. К.: Дух і Літера, 2002. 321 с.
Арендт Х. О революции / пер. с английского И. Косич. М.: Европа, 2011. 464 с.
Бек У. Что такое глобализация? / пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника. М.: Прогресс-Традиция, 2001. 304 c.
Магун А. В. Отрицательная революция: к деконструкции политического субъекта. Санкт-Петербург: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2008. 416 с.
Кин Дж. Демократия и гражданское общество / пер. с англ. М. А. Абрамова. Москва: Прогресс-Традиция, 2001. 400 с.
Токвиль А. Де. Демократия в Америке / пер. с франц. В. Т. Олейника, Е. П. Орловой, И. А. Малаховой, И. Э. Иванян, Б. Н. Ворожцова. Москва: Прогресс, 1992. 554 c.
Benhabib S. The Reluctant Modernism of Hannah Arendt. Thousand Oaks: Sage Publications, 1996. 247 c.
D’Entréves M. P. The Political Philosophy of Hannah Arendt. London: Routledge, 1994.
Shell J. Introduction to Hannah Arendt’s On Revolution. New York: Penguin Classics, 2006. pp I–XI.
Wellmer A. Arendt on Revolution. Villa D. (Ed.). The Cambridge Companion to Hannah Arendt. Cambridge: Cambridge University Press, 2000. pp. 220–244.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).