БЛАГО ТА ІНШІ ІДЕЇ ПЛАТОНА
Анотація
У статті аналізується вчення Платона про ідеї, розглядається питання про те, чи є виправданим використання поняття «теорія ідей Платона», відзначено, що погляди Платона з цього приводу є непослідовними та суперечливими і, відповідно, ніякої теорії ідей у Платона насправді немає. Особливе місце у вченні Платона займає ідея блага, про яке він говорить як про найвищу ідею. Аналіз платонівського розуміння блага показує, що відносно цієї ідеї у Платона також немає чіткого й артикульованого пояснення. У Платона є ідея блага, але у нього немає концепції блага, і він говорить про благо без розгорнутої дефініції цього поняття. Для роз’яснення змісту ідеї блага Платон користується алегоріями. Найвідомішою з цих алегорій є уподібнення блага Сонцю в діалозі «Держава». У статті ставиться питання про те, навіщо Платону знадобились поняття «ідея» і «благо», якщо у нього немає чіткого розуміння того, чим вони є. Автор вважає, що цьому є дві причини. Перша з них носить педагогічний характер: Платон навмисно не дає відповіді на жодне з важливих питань, пов’язаних з існуванням ідей, відношенням ідеї і речі, відношеннями між самими ідеями. Платон розкриває всі ці труднощі, але надає своїм читачам можливість самостійно осмислити ці проблеми. Друга причина полягає в тому, що платонівські ідеї не призначені для пізнання буття, вони не є філософськими категоріями. Це особливо очевидно у випадку ідеї блага. Автор статті робить висновок про те, що поняття блага спочатку з’являється в етиці Платона й тільки після цього набуває онтологічного сенсу. Платонівська онтологія взагалі покликана дати обґрунтування його етиці та політиці. Виходячи з цього, автор доходить висновку, що ідеї Платона мають релігійну природу. Відповідно, до Платона треба відноситись як до міфотворця та релігійного вчителя.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Losev, A. F. (1993). Essays on Ancient Symbolism and Mythology. Moscow: Nauka. (In Russian).
Plato. (2006–2007). Works (Vol. 1–4). (A. F. Losev & V. F. Asmus, Eds.). Saint Petersburg: St. Petersburg University Press; Oleg Abyshko Publishing House. (In Russian).
Festugière, A.-J. (2009). Contemplation and contemplative life according to Plato. (A. S. Gagonin, Trans.). Saint Petersburg: Nauka. (Original work published 1978). (In Russian).
Sesemann, W. (2010). Plato’s Ethics and the Problem of Evil. (V. N. Belov, Trans.). Kantian journal, 1, 75–89. (Original work published 1912). (In Rusian).
Shichalin, Y. A. (1989). Two versions of Plato’s «Phaedrus». In Y. A. Shichalin (Ed.), Plato. Phaedrus (pp. VIII–LXXIII). Moscow: Progress. (In Russian).
Hyland, D. A. (2002). Against a platonic theory of forms. In W. A. Welton (Ed.), Plato’s Forms. Varieties of Interpretation (pp. 255–287). Lanham: Lexington Books.
Лосев А. Ф. Очерки античного символизма и мифологии / сост. А. А. Тахо-Тоди; общ. ред. А. А. Тахо-Годи и И. И. Маханькова. М.: Мысль, 1993. 959 с.
Платон. Сочинения: в 4 т. / пер. с древнгреч.; общ. ред. А. Ф. Лосева и B. Ф. Асмуса. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та; Изд-во Олега Абышко, 2006–2007.
Фестюжьер А.-Ж. Созерцание и созерцательная жизнь по Платону / пер. с франц. А. С. Гагонина. СПб.: Наука, 2009. 497 с.
Сеземан В. Э. Этика Платона и проблема зла / пер. с нем. и послесл. В. Н. Белова. Кантовский сборник. 2010. Вып. 1. С. 75–89.
Шичалин Ю. А. Два варианта платоновского «Федра». Платон. Федр. М.: Прогресс, 1989. С. VIII–LXXIII.
Hyland D. A. Against a platonic theory of forms. Plato’s Forms. Varieties of Iterpretation / ed. by W. A. Welton. Lanham: Lexington Books, 2002. pp. 255–287.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).