ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ ПІД ЧАС ВОЄН, ЩО ВЕЛИ ДЕРЖАВИ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2075-1834-2020-29-05Ключові слова:
фізична особа, правовий статус, війна, Стародавній Схід, комбатанти, некомбатантиАнотація
Стаття присвячена історико-правовому огляду проблем правового статусу фізичних осіб, як комбатантів так і некомбатантів, під час воєн, що велися між державами Сходу в стародавній час. Проаналізовано спільні та специфічні риси ставлення різних давньосхідних народів до мирного населення та полонених. З’ясовано, що вже у той час закладалися основи для становлення в подальшому базових принципів міжнародного гуманітарного права.
Звернено увагу на те, що не знаючи прав людської особи, давні народи не могли знати й права війни у тому сенсі, як ми розуміємо його нині. Війна тоді була необмеженим застосуванням сили і переможений, якщо іноді й міг сподіватися на великодушність переможця, то хіба що лише в тому сенсі, що йому інколи зберігалося життя.
Зауважено, що на практиці відмінності між статусом воюючого та мирного населення у той час не існувало. Усякий підданий ворожої держави, без урахування статі й віку, міг бути вбитий, обернений на раба, підданий різноманітним знущанням і тортурам.
Наголошено, що до ворогів – як комбатантів, так і некомбатантів – застосовувалися найрізноманітніші насильства. Проти ворога в стародавню добу допускалося застосування будь-якої зброї, яких завгодно засобів, навіть віроломних, котрі здатні були завдати йому шкоди. Ніхто з супротивників, ані поранені чи хворі, ані ті, що здавалися у полон, не могли уникнути того, щоб у кращому випадку бути позбавленими особистої свободи та стати живим товаром чи дармовою робочою силою, а в гіршому – померти смертю мучеників. Ніде на Стародавньому Сході, за виключенням Індії, ми не зустрічаємо прикладів гуманного ставлення до людської особи, прагнення запровадити хоча б якісь обмеження гуманітарного характеру у військовій сфері. Але усе ж вже у межах стародавньої доби зароджувалися паростки процесів закладення підґрунтя для становлення в подальшому базових принципів міжнародного гуманітарного права, які ґрунтуються на моральних засадах – гуманізму, співчуття й милосердя, і які витлумачуються з урахуванням умов війни.
