Макроекономічні та інституційні детермінанти економічного зростання в регіональних блоках Африки: аналіз панельних даних

Анотація

Економічне зростання залишається фундаментальним орієнтиром для оцінки трансформації економік у розвинених, країнах, що розвиваються, та країнах, що входять, світі. В африканському контексті регіональні економічні спільноти (РЕС), такі як ЕКОВАС, САРК, КОМЕСА та Східноафриканська спільнота, є стратегічними платформами, де зростання може посилювати дохід на душу населення, створення робочих місць, іноземні інвестиції та добробут.

Постановка проблеми. Незважаючи на цей потенціал, африканські економіки продовжують стикатися з викликами, що обмежують зростання. Макроекономічна нестабільність, слабка інституційна ефективність, демографічний тиск та структурні вразливості постійно перешкоджають інклюзивному та сталому розвитку.

Нерозв’язані аспекти. Хоча наявні дослідження розглядають детермінанти зростання в Африці, багато з них обмежені короткими часовими горизонтами, фокусом на одній країні чи вузьким набором змінних. Внаслідок цього обмежена увага приділена довгостроковій взаємодії демографічних, інституційних та макроекономічних факторів у різноманітних регіональних блоках, що залишає критичні прогалини в політиці невирішеними.

Мета статті. Це дослідження спрямоване на вивчення макроекономічних та інституційних драйверів зростання в африканських регіональних блоках з 1960 по 2022 рік. Застосовуючи рамки STIRPAT, воно оцінює, як динаміка населення, інфляція, робоча сила, широкі грошові агрегати та витрати на військо впливають на зростання ВВП, враховуючи структурні зрушення, реформи політики та зовнішні шоки.

Основний матеріал. Використовуючи збалансовану панель 48 африканських країн, аналіз застосовує моделі з фіксованими ефектами, випадковими ефектами та моделі перших різниць для вирішення ендогенності та гетерогенності. Результати показують, що розширення робочої сили сильно підтримує зростання, тоді як зростання населення чинить незначний негативний ефект. Інфляція та широкі грошові агрегати демонструють слабкий прямий вплив. Модель з фіксованими ефектами найкраще відображає варіації всередині країн, підкреслюючи важливість характеристик, специфічних для країни, у формуванні результатів зростання.

Висновки. Результати свідчать, що африканські країни повинні використовувати свій демографічний дивіденд, посилювати інституційні рамки та сприяти регіональній інтеграції для досягнення сталого та інклюзивного зростання. Охоплюючи шість десятиліть та кілька блоків, дослідження пропонує оригінальні інсайти для політиків та партнерів з розвитку, надаючи ширшу доказову базу для стратегій, орієнтованих на зростання, в Африці.