Економетричне прогнозування управління академічною діяльністю в умовах невпевненості при військових діях

Анотація

У цій статті розглядається проблема взаємозв'язків між економічними факторами та військовими конфліктами, досліджуючи роль економетричного прогнозування в контексті академічного управління в умовах невизначеності, що оточує воєнні події. В статті глибоко аналізуються дві основні теорії класичної макроекономіки - нейтральність і дихотомія - та досліджується їх застосовність до складних взаємовідносин між економічними силами та військовою динамікою. При цьому викликається конвенційний двійковий погляд на конфлікти як війну або мир, наголошуючи на нюансах, які виникають з часом.

Дослідження підкреслює важливість економічних переваг у формуванні рішень, пов'язаних з військовими конфліктами, та підкреслює роль економетричного прогнозування як критичного чинника у навігації академічних установ у контексті опосередкованих наслідків військових подій. В статті також представлено всебічний аналіз стратегічних взаємодій, вводячи розрізнення між ходами, раундами та рухами в сценаріях конфлікту.

На основі останніх досліджень та публікацій стаття підкреслює важливість розуміння економічних принципів, які керують збереженням миру і передбаченням наслідків таких рішень. Вона посилається на видатну роботу економістів P. Romer, R. Lucas, R. Barro, I. Salla y Martin та R. Levine, які поклали основу для вивчення ендогенного економічного розвитку.

Теорії обміну та військового конфлікту є двома відмінними галузями в економічному аналізі та прогнозуванні. Теорія обміну ґрунтується на контрактних угодах та взаємній вигоді, тоді як теорія військового конфлікту спрямована на конкуренцію за гегемонію. Важливо враховувати, що існують різні аналітичні методи для моделювання рівноваги в таких ситуаціях, чи то це активні військові дії, чи співіснування озброєних сил в умовах економічної стагнації через очікувані конфлікти.

В статті стає очевидним, що рішення ініціювати або знеструмити військовий конфлікт визначається в першу чергу економічними перевагами, навіть у сфері академічного управління. У цьому контексті економетричні методи прогнозування відіграють роль у економічній діяльності академічних установ, які можуть зазнавати прямих або опосередкованих наслідків військових дій. Це тому, що різні сектори повинні змагатися за своє існування в умовах такої динаміки.

Мета. Основною метою дослідження є оцінка впливу продуктивності військового бюджету на економічний ріст за допомогою методів економічного та математичного моделювання, з фокусом на країни, які стикаються з невизначеністю, пов'язаною з військовими діями, змінами в бюджетних та податкових регуляціях та інфляційними процесами. Стаття адаптує моделі J. Battis та T. Koeli для полегшення такого аналізу.

Методи. Макроекономічний аналіз, економетричний аналіз, аналіз тенденцій.

Результати. Визначення оптимального рівня оподаткування для отримання необхідних доходів для бюджетів академічних установ в умовах невизначеності у проведенні військових дій.

Заключення. Дослідження викликає сумніви щодо класичних економічних доктрин, встановлюючи міцну взаємозв'язок між розподілом військового бюджету та реальними секторами економіки. Воно підкреслює, що економічний зріст країни залежить від продуктивності та ефективності розподілу її військового бюджету, навіть у системі світової економіки. Це дослідження відкриває можливості для подальших досліджень в цій міжгалузевій галузі.

Ключові слова: Економетричне прогнозування, Академічне управління, Невизначеність, Військові конфлікти, Економічне моделювання, Ендогенний економічний розвиток, Академічні установи, Бюджетування, Фінансові наслідки, Економічний зріст, Стратегічне прийняття рішень, Оптимізація бюджету, Оцінка ризиків, Фінансова ефективність. Методи Макроекономічний аналіз, Економетричний аналіз, Аналіз тенденцій..

Рис. , Табл. , Бібл.:9