МАКСИМАЛЬНА ТЕМПЕРАТУРА В IДЕАЛЬНОМУ ПАРНИКУ
Анотація
Парник - це пристрій для акумуляції сонячної енергії і її перетворення в тепло. У статті досліджується нагрівання парника, обумовлене різницею проникної здатності скла в різних діапазонах довжин хвиль. Представлені факти з історії вивчення явища. Розглянуто принцип роботи парника. За допомогою спрощеної моделі парниковий ефект досліджено теоретично, а також представлені результати експерименту. Експериментально простежено нагрівання моделі парника площею 1 м². Зареєстровано зміну температури з часом і отримано значення граничної температури. Далі запропоновано модель ідеального парника для зменшення тепловтрат. Обговорюються головні принципи та узагальнення парникового ефекту. Досліджується роль спектра пропускання скла, який є одним з найважливіших факторів, що визначають максимальну температуру. Порівнюються граничні температури для кількох спектрів. Теоретично розраховано максимальну температуру, якої можна досягти в ідеальному парнику за ідеальних умов. Розглянуто фактори, що обмежують зростання температури. Вказано шляхи застосування парникового ефекту при розробці сонячних колекторів.
Завантаження
Посилання
2. Wood R.W. Note on the theory of the greenhouse // Philosophical Magazine Series 6. - 1909. - P.319-320.
3. Fourier J. Mémoire sur les températures du globe terrestre et des espaces planétaires // Mémoires de l’Académie royale des sciences de l’Institut de France. - 1827. - Vol. VII. - P.585-587.
4. Borulko V., Borulko P, Dubinin A., Marichev A., Popovich S. Glasses absorbing the infrared part of the spectrum (heat absorbing glasses) // The journal Windows. Doors. Stained-glass windows. - 2006. - No.5.
5. Zubkova E. Expensive collector for free energy // Energyland.info. [Online] Available: http://www.energyland.info/analiticshow-90573.htm. - 2012.
6. Iqbal M. Introduction to solar radiation. - Academic Press, 1983. - 136p.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).