ВИКОРИСТАННЯ НЕКОГЕРЕНТНОГО РОЗСІЮВАННЯ ДЛЯ УРАХУВАННЯ МАТРИЧНИХ ЕФЕКТІВ ПРИ РЕНТГЕНОФЛУОРЕСЦЕНТНОМУ ВИЗНАЧЕННІ ВМІСТУ Ti, Mn, Fe И U В УРАНОВИХ РУДАХ

  • D. V. Kutnii National science center “Kharkov institute of physics and technology” of NAS of Ukraine 1, Akademicheskaya st., Kharkov, Ukraine, 61108
  • A. V. Medvediev National science center “Kharkov institute of physics and technology” of NAS of Ukraine 1, Akademicheskaya st., Kharkov, Ukraine 61108
  • S. A. Vanzha National science center “Kharkov institute of physics and technology” of NAS of Ukraine 1, Akademicheskaya st., Kharkov, Ukraine, 61108
Ключові слова: рентгенівська флуоресценція, уранова руда, матричні ефекти, некогерентне розсіювання, край поглинання

Анотація

У роботі наведені результати розробки способу урахування матричних ефектів при рентгенофлуоресцентному визначенні вмісту Ti, Mn, Fe и U в стандартних зразках складу уранової руди силікатного типу з використанням спектрометра з хвильової дисперсією S 8 Tiger (Bruker AXS GmbH, Німеччина). Проведено порівняння результатів аналізу, отриманих за допомогою стандартного пакета програм Spectra Plus спектрометра і нормованих на інтенсивність характеристичної лінії первинного випромінювання, некогерентно розсіяного пробою, для урахування матричних ефектів. Показано, що для
досліджуваних елементів при рентгенофлуоресцентному визначенні їх вмістів, крім нормування інтенсивності необхідно вводити додаткові аналітичні поправки. Використання розробленого способу для розрахунку уточнених значень вмістів TiO2, MnO, Fe2O3 и U3O8 дозволяє знизити відносну похибку вимірювань до < 5 % в інтервалі вмістів 0,1…4 ваг. % і до ≤ 7,5 % в інтервалі вмістів 0,04…0,06 ваг. %.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

D. V. Kutnii, National science center “Kharkov institute of physics and technology” of NAS of Ukraine 1, Akademicheskaya st., Kharkov, Ukraine, 61108

Посилання

Afonin V.P., Gunicheva T.N., Piskunova L.F. Rentgenofluorescentnyj silikatnyj analiz. – Novosibirsk: Nauka, 1984. – 227 s.

Losev N.F. Kolichestvennyj rentgenospektral'nyj fluorescentnyj analiz. – Moskva: Nauka, 1969. – 338 s.

Losev N.F., Smagunova A.N. Osnovy rentgenospektral'nogo fluorescentnogo analiza. – Moskva: Himija, 1982. – 208 s.

Jerhardt H. Rentgenofluorescentnyj analiz: per. s nem. – Moskva: Metallurgija, 1986. – 256 s.

Reynolds R.C. Matrix correction in trace element analysis by X-ray fluorescence: Estimation of mass absorption coefficient by Compton scattering // The American Mineralogist. – 1963. – Vol. 48. – P. 1133-1143.

Luhrmann M., Wegener F., Kettrup A. Application of a method for matrix correction using Compton-scattering for quantitative determination of metals in silica by wavelength dispersive X-ray fluorescence spectroscopy // Anal. Chem. – 1986. – Vol. 323. – P. 132-134.

Sheng X.B. A power function relation between mass attenuation coefficient and Rh Kα Compton peak intensity and its application to XRF analysis // X-ray Spectrometry. – 1997. – Vol. 26. – P. 23-27.

Analysis of trace elements in basalts by shipboard X-ray fluorescence spectrometry: Initial report of the deep sea drilling project. – Washington: U.S. Govt. Printing Office; No. 82, 1985. – 10 p.

Liangyuan F., Huilan B., Ruoling L., Yawen Zh. XRF determination of 17 trace elements in geological samples using an extended Compton scattering correction procedure // Chinese Journal of Geochemestry. – 1990. – Vol. 9(1). – P. 77-85.

Criss J.W., Birks L.S. Calculation methods for fluorescent X-ray spectrometry // Anal. Chem. – 1968. – Vol. 40(7). – P. 1080-1086.

Опубліковано
2016-08-11
Цитовано
Як цитувати
Kutnii, D. V., Medvediev, A. V., & Vanzha, S. A. (2016). ВИКОРИСТАННЯ НЕКОГЕРЕНТНОГО РОЗСІЮВАННЯ ДЛЯ УРАХУВАННЯ МАТРИЧНИХ ЕФЕКТІВ ПРИ РЕНТГЕНОФЛУОРЕСЦЕНТНОМУ ВИЗНАЧЕННІ ВМІСТУ Ti, Mn, Fe И U В УРАНОВИХ РУДАХ. Східно-європейський фізичний журнал, 3(2), 41-48. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2016-2-05