ОСОБЛИВОСТІ ФАЗОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В ІНТЕРМЕТАЛІЧНИХ ФАЗАХ В ЦИРКОНІЄВИХ СПЛАВАХ
Анотація
На основі експериментальних даних проведено аналіз фазових перетворень в інтерметалічних фазах у сплавах на основі цирконію. Zr – 1,03 ат.% Fe; Zr – 0,51 ат.% Fe; Zr – 0,51 ат.% Fe – М (М = Nb, Sn,Ta). Використовували експеріментальні методи: мессбауерівська спектроскопія на ядрах 57Fe в геометрії зворотного розсіювання з реєстрацією електронів внутрішньої конверсії, рентгеноспектральний аналіз, рентгеноструктурний аналіз і електронну мікроскопію. В результаті виявлено взаємозв’язок між процесами росту включень інтерметалічних фаз та сегрегацією цих фаз. Зростання частинок, що відбувається через фазовий перетворення, і рекристалізація взаємопов'язані. У нашому випадку виявлені виділення фаз двох типів, тому залізо переходить з однієї фази в іншу по коротким шляхах дифузії. Кінетика росту включень не контролюється об’ємною дифузією, та менші значення енергії активації міграції атомів заліза може бути пов’язане з наявністю шляхів прискореної дифузії та між фазними кордонами.
Завантаження
Посилання
Clark R.J.H., Bradley D.С., Thоrnton P. The chemistry of titanium, zirconium and hafnium. – Oxford, 1975. – 434p.
Nekhamkin L.G. Metallurgiya tsirkoniya i gafniya. – M.: 1979. – 324 p.
Gupta K.P. The Nb-Ni-Zr System (Niobium-Nickel-Zirconium) // Journal of Phase Equilibria. – 2000. – Vol. 21. – No. 5. – P. 485–493.
Cox B., Kritsky V.G., Lemaignan C., Polley V., Ritchie I.G., Ruhmann H., Shishov V.N., Bibilashvili Yu.K., Nikulina A.V. IAEA-TECDOC-996, Waterside Corrosion of Zirconium Alloys in Nuclear Power Plants, Vienna: IAEA, 1998. – 313 p.
Shikov A.K., Nikulin A.D., Nikulina V.A. i dr. Sovremennoe sostoyanie i perspektivy razvitiya proizvodstva tsirkoniya i ego splavov i izdeliy iz nih // Fizika i khimiya obrabotki materialov. – 2001. – No. 6. – S.5–14.
Azhazha V.M., V'yugov P.N., Lavrinenko S.D., Lindt K.A., Mukhachev A.P., Pilipenko N.N. Tsirkoniy i ego splavy: tekhnologii proizvodstva, oblasti primeneniya: Obzor // Khar'kov: NNTs KhFTI. – 1998. – 89 s.
Solonin M.I., Reshetnikov F.G., Nikulina V.A. New Construction Materials for Active Zone in Nuclear Power Plants // Nucl. Mater. – 2004. – Vol.25. – P.12–14.
Kirichenko V.G., Kirdin A.I. Yaderno-fizicheskoe metallovedenie splavov tsirkoniya // The Journal of Kharkiv National University, physical series “Nuclei, Particles, Fields”. – 2008. – No.823. – Iss.3(39). - S.25-45.
Khan Ashraf Z., Shapiro E.S., Antoshin G.V., Erivanskaya L.A., Lunin V.V., Minachev Kh.M. Issledovanie sostava poverkhnosti i sostoyanie komponentov v intermetallidakh ZrMo2, ZrW2 i gidridah ZrMo2H0,8 ZrMo2H1,8 // Poverkhnost'. Fizika, khimiya, mekhanika. – 1985. – No.1. – S. 68–73.
Alekseeva Z.M., Korotkova N.V. Izotermicheskie secheniya diagrammy sostoyaniya Zr-Fe-Nb v intervale temperatur 1600-850°C // Metally. – 1989. – No.1. – S. 199–205.
Shishov V.N., Peregud M.M., Nikulina A.V., Pimenov Yu.V., Kobylyansky G.P., Novoselov A.E., Ostrovsky Z.E., Obukhov A.V. Influence of Structure- phase State of Nb Containing Zr Alloys on Irradiation Induced Growth // 14 International Symposium on Zirconium in the Nuclear Industry, ASTMSTP 1467. – 2006. – P.666 – 685.
Martin Dzh., Doerti R. Stabil'nost' mikrostruktury metallicheskikh system. – M.: – Atomizdat, 1978. – 280s.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
