Емiсiя вторинних нуклонiв у взаємодiї протонiв з ядрами ¹²C, ¹⁴N and ¹⁶O
Анотація
Представлено результати комп’ютерного моделювання виходу вторинних нейтронiв та протонiв при взаємодiї протонiв з енергiєю 50МеВ з легкими ядрами - 12C, 14N та 16O за допомогою коду TALYS - 1.96 за замовчуванням. Важливiсть урахування випромiнювання вторинних нуклонiв - нейтронiв та протонiв є необхiдним елементом при проведеннi фундаметально-прикладних ядерних дослiджень, таких як дозиметрiя та радiацiйна безпека. Як результат отриманi повнi перерiзи утворення вторинних нейтронiв та протонiв, що вказують на суттєвi вiдмiнностi в залежностi вiд ядра-мiшенi. Для ядра 12C порiг утворення нейтронiв знаходиться в областi 20 МеВ. Аналогiчна характеристика для 14N лежить в областi до 10 МеВ, а для 16O порiг утворення нейтронiв становить 17-18 МеВ. Максимальний вихiд нейтронiв на один налiтаючий протон спостерiгається для ядра 16O. Також було визначено загальний перерiз утворення вторинних протонiв та їх вихiд на один налiтаючий протон. Як i у випадку з виходом нейтронiв, ядро кисню демонструє найбiльшу кiлькiсть вторинних протонiв на протон, що дорiвнює 1,47. Також були отриманi розрахунковi значення диференцiальних перерiзiв вiд енергiї вторинних протонiв та нейтронiв. Максимальне значення середньої енергiї вторинних протонiв спостерiгається для ядра 14N i становить 12,72 МеВ, тодi як для ядер 12C та 16O воно становить близько 10 МеВ. Аналiз диференцiальних перерiзiв вiд енергiї вторинних нейтронiв показав, що максимальне значення середньої енергiї для нейтронiв, отримано в результатi взаємодiї з ядром азоту, тодi як енергiї вторинних нейтронiв, що утворюються на ядрах 12C та 16O, приблизно рiвнi (6,2 та 6,4 вiдповiдно).
Завантаження
Посилання
T. Oyama, T. Sanami, H. Yashima, et al., Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A: Accelerators, Spectrometers,
Detectors and Associated Equipment, 990, 164977 (2021). https://doi.org/10.1016/j.nima.2020.164977
A. Shor, and R. Longacre, Physics Letters B, 218, 100, (1989). https://doi.org/10.1016/0370-2693(89)90483-8
V.I. Gol’danskii, A.E. Ignatenko, et al., Phys. Rev. 109, 1762 (1958). https://doi.org/10.1103/PhysRev.109.1762
J. Duflo, and A. Zuker, Physical Review C, 52(1), R23 (1995). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.52.R23
A . Koning, and J. Delaroche, Nuclear Physics A, 713(3-4), 231 (2003). https://doi.org/10.1016/S0375-9474(02)01321-0
A. Gilbert, and A. Cameron, Canadian Journal of Physics, 43(8), 1446 (1965). https://doi.org/10.1139/p65-139
W.D. Myers, and W.J. Swiatecki, Nucl. Phys. 81, 1 (1966). https://doi.org/10.1016/S0029-5582(66)80001-9
F.C. Williams, Nucl. Phys. A, 166, 231 (1971). https://doi.org/10.1016/0375-9474(71)90426-X
P.A. Moldauer, Phys. Rev. C, 14, 764 (1976). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.14.764
P.A. Moldauer, Nucl. Phys. A, 344, 185 (1980). https://doi.org/10.1016/0375-9474(80)90671-5
J. Kopecky, and M. Uhl, Phys. Rev. C, 41, 1941 (1990). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.41.1941
S. Goriely, and V. Plujko, Physical Review C, 99(1), 014303 (2019). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.99.014303
Цитування
THEORETICAL ANALYSIS OF MECHANISMS OF p+12C, p+14N, p+16O REACTIONS: EXPERIMENTAL DATA REVISION UTILIZING TALYS-1.96
Murtazin R. & Karpus S. (2025) Problems of Atomic Science and Technology
Crossref
Авторське право (c) 2025 Рустам Муртазiн, Степан Карпусь

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).



