Дані фотонізації релятивістської конфігураційної взаємодії для Ne-подібної ізоелектронної послідовності

  • О. Абу-Хайджа Кафедра прикладної фізики, Технічний університет Тафіли, Тафіла, Йорданія https://orcid.org/0009-0005-4702-8080
  • Г.А. Ална'ваші Кафедра фізики, Факультет природничих наук, Хашимітський університет, Зарка, Йорданія https://orcid.org/0000-0003-2860-7552
  • С.М. Хамаша Кафедра фізики, Факультет природничих наук, Хашимітський університет, Зарка, Йорданія https://orcid.org/0000-0001-5472-7801
  • М.Т. Гнінг Кафедра фізики та хімії, Університет УФР, Університет Іба Дер Тіам, Тієс, Сенегал; Африканський центр прикладних атомних та ядерних технологій (CAFTANA), Дакар, Сенегал https://orcid.org/0000-0003-3456-2717
  • І. Сахо Кафедра фізики та хімії, Університет УФР, Університет Іба Дер Тіам, Тієс, Сенегал; Африканський центр прикладних атомних та ядерних технологій (CAFTANA), Дакар, Сенегал https://orcid.org/0000-0003-2983-1396
  • М. Аль Шорман Кафедра прикладної фізики, Технічний університет Тафіли, Тафіла, Йорданія https://orcid.org/0009-0005-7760-7681
DOI: https://doi.org/10.26565/2312-4334-2026-1-13
Ключові слова: фотозбудження, резонансна енергія, серії Ридберга, релятивістська конфігураційна взаємодія

Анотація

Наведено дані фотоіонізації для основного стану 1s2 2s2 2p6 (1S0) неону, такого як іони Ca10+, Sc11+, Ti12+, V13+ та Cr14+. Значення порогових меж іонізації, резонансних енергій, квантових дефектів, швидкостей переходів та сил осциляторів для різних серій Ридберга наведено в таблиці. Для всіх розрахунків було використано підхід релятивістської конфігураційної взаємодії (RCI), реалізований у Гнучкому атомному коді (FAC). Результати RCI для резонансних серій 2s 2p6 (2S1/2) np демонструють дуже добру відповідність зі значеннями, наведеними в літературі. Крім того, повідомляється про нові розрахунки фотозбудження K-оболонки (1s 2s2 2p6 (2S1/2) np) у цих іонах. Ці результати будуть цінними для високоточного спектрального моделювання в астрофізичній або лабораторній плазмі.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

H.E. Mason, and B.C. Monsignori-Fossi, Astron. Astrophys. Rev. 6, 123 (1994). https://doi.org/10.1007/bf01208253

H.P. Summers, Adv. Atom. Mol. Opt. Phys. 33, 275 (1994). https://doi.org/10.1016/S1049-250X(08)60039-7

P. Beiersdorfor, M.H. Chen, R.E. Marrs, and M.A. Levine, Phys. Rev. A, 41, 3453 (1990). https://doi.org/10.1103/physreva.41.3453

D.D. Dietrich, A. Simionovici, M.H. Chen, G. Chandler, C.J. Hailey, P.O. Egan, P.H. Mokler, et al., Phys. Rev. A, 41, 1450 (1990). https://doi.org/10.1103/PhysRevA.41.1450

J. Nilsen, J. Quant. Spectrosc. Radiat. Transf. 47, 171 (1992). https://doi.org/10.1016/0022-4073(92)90026-Z

J.A. Santana, J.K. Lepson, E. Trabert, and P.Beiersdorfer, Phys. Rev. A, 91, 012502 (2015). https://doi.org/10.1103/PhysRevA.91.012502

M.C. Simon, M. Schwarz, S.W. Epp, C. Beilmann, B.L. Schmitt, Z. Harman, T.M. Baumann, et al., J. Phys. B: At. Mol. Opt. Phys. 43, 065003 (2010). https://doi.org/10.1088/0953-4075/43/6/065003

K. Schulz, M. Domke, R. Püttner, A. Gutiérrez, G. Kaindl, G. Miecznik, and C.H. Greene, Phys. Rev. A, 54, 3095 (1996). https://doi.org/10.1103/PhysRevA.54.3095

L.C. Gao, D.H. Zhang, L.Y. Xie, J.G. Wang, Y.L. Shi, and C.Z. Dong, J. Phys. B, 46, 175402 (2013). https://doi.org/10.1088/0953-4075/46/17/175402

I. Sakho, J. Electron Spectrosc. & Relat. Phenom. 222, 40 (2018). https://doi.org/10.1016/j.elspec.2017.09.011

A. Goyal, I. Khatri, M. Sow, I. Sakho, S. Aggarwal, A.K. Singh, and M. Mohan, Rad. Phys. Chem. 125, 50 (2016). https://doi.org/10.1016/j.radphyschem.2016.03.017

L. Liang, W.-J. Gao., and C. Zhou, Phys. Scr. 87, 015301 (2013). https://doi.org/10.1088/0031-8949/87/01/015301

M. Nrisimhamurty, G. Aravind, P.C. Deshmukh, and S.T. Manson, Phys. Rev. A, 91, 13404 (2015). https://doi.org/10.1103/PhysRevA.91.013404

G. A. Alna'washi, S.M. Hamasha, and O. Abu-Haija, Chem. Phys. Impact, 11, 100926 (2025). https://doi.org/10.1016/j.chphi.2025.100926

G. A. Alna'washi, O. Abu-Haija, and S.M. Hamasha, Phys. Open, 25, 100317 (2025). https://doi.org/10.2139/ssrn.5744890

G. A. Alna'washi, O. Abu-Haija, and S.M. Hamasha, J. Electron Spectrosc. & Relat. Phenom. 283, 147574 (2025). https://doi.org/10.1016/j.elspec.2025.147574.

M.F. Gu, Can. J. Phys. 86, 675 (2008). https://doi.org/10.1139/p07-197

A. Goyal, R. Sharma, A. Singh, and M. Mohan, Can. J. Phys. 95, 10 (2017). https://doi.org/10.1139/cjp-2016-0812

M.J. Seaton, Rep. Prog. Phys. 46, 167 (1983). https://doi.org/10.1088/0034-4885/46/2/002

A.E. Kramida, Yu. Ralchenko, and J. Reader, "NIST Atomic Spectra Database, version 5.2, (NIST ASD Team, 2024). https://www.nist.gov/pml/atomic-spectra-database

Опубліковано
2026-03-14
Цитовано
Як цитувати
Абу-Хайджа, О., Ална’ваші, Г., Хамаша, С., Гнінг, М., Сахо, І., & Аль Шорман, М. (2026). Дані фотонізації релятивістської конфігураційної взаємодії для Ne-подібної ізоелектронної послідовності. Східно-європейський фізичний журнал, (1), 148-155. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2026-1-13
Номер
№ 1 (2026): Східно-європейський фізичний журнал
Розділ
Статті

Авторське право (c) 2026 О. Абу-Хайджа, Г.А. Ална'ваші, С.М. Хамаша, М.Т. Гнінг, І. Сахо, М. Аль Шорман

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).