Розширення вiд основної до безосновної моделi ядерної оболонки з хвильовою функцiєю Хартрi–Фока: застосування до станiв з позитивною парнiстю в 19F

  • Берун Н. Гафур Унiверситет Сулейманi, Коледж освiти, Фiзичний факультет; Науково-дослiдний центр, Унiверситет Сулейманi, Ірак https://orcid.org/0000-0003-0450-3919
  • Азiз Х. Фатах Унiверситет Сулейманi, Коледж природничих наук, Фiзичний факультет, Ірак https://orcid.org/0000-0001-7917-5820
  • Арi К. Ахмед Унiверситет Сулейманi, Коледж освiти, Фiзичний факультет, Ірак https://orcid.org/0009-0003-7872-6848
DOI: https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-4-10
Ключові слова: модель ядерної оболонки, модель без оболонки, хвильова функцiя Хартрi–Фока, Skyrme Хартрi–Фок, ефективна взаємодiя, електромагнiтнi форм-фактори, енергетичнi рiвнi 19F

Анотація

У цiй роботi представлено детальне дослiдження низько розташованих станiв з позитивною парнiстю в ядрi 19F шляхом поєднання методiв оболонкової моделi з розрахунками Хартрi–Фока (HF). Дослiдження систематично поширюється вiд традицiйних просторiв на основi ядра (sd, zbm, psd) до повнiстю неусiченої конфiгурацiї без ядра (spsdp f). Реалiстичнi одночастинковi хвильовi функцiї були згенерованi за допомогою гармонiчного осцилятора (HO), параметризацiй Вудса-Саксона (WS) та Skyrme. Пiдхiд був протестований на широкому наборi спостережуваних величин, включаючи спектри збудження, електромагнiтнi форм-фактори (C0, C2, C4, M1, M3, E2, E4, and E4+M5), ймовiрностi переходiв, магнiтнi дипольнi та електричнi квадрупольнi моменти, а також енергiї зв’язку та середньоквадратичнi радiуси зарядiв. Розбiжностi, про якi повiдомлялося в попереднiх теоретичних роботах, особливо для переходiв M1 та C4 при бiльших передачах iмпульсу, були вирiшенi за допомогою розширених модельних  просторiв та уточнених радiальних хвильових функцiй. Разом з нашим попереднiм дослiдженням станiв негативної парностi в 19F, цi результати дають цiлiсну картину: систематичнi розширення вiд ядра до вiдсутностi ядра є важливими для точного вiдтворення як детальних, так i об’ємних ядерних властивостей. Ця єдина структура посилює теоретичне моделювання 19F та закладає основу для майбутнiх дослiджень ядер у перехiдних та деформованих областях за допомогою оболонкових моделей.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

B.N. Ghafoor, A.H. Fatah, and A.K. Ahmed, East Eur. J. Phys. 2, 119 (2025). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-2-12

W. Ryssens, and Y. Alhassid, Eur. Phys. J. A, 57(2), 76 (2021). https://doi.org/10.1140/epja/s10050-021-00416-2

A. Saxena, and P.C. Srivastava, J. Phys. G: Nucl. Part. Phys. 47(5), 055113 (2020). https://doi.org/10.1088/1361-6471/ab7ff1

K.S. Jassim, and S.R. Sahib, Int. J. Nucl. Energy Sci. Technol. 12(1), 81 (2018). https://doi.org/10.1504/IJNEST.2018.091057

B. Singh, et al., AIP Conf. Proc. 2292(1), (2020). https://doi.org/10.1063/5.0029420

O. Le Noan, and K. Sieja, Phys. Rev. C, 111(6), 064308 (2025). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.111.064308

R.A. Radhi, A.A. Alzubadi, and E.M. Rashed, Nucl. Phys. A, 947, 12 (2016). https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2015.12.004

R.A. Radhi, A.A. Abdullah, and A.H. Raheem, Nucl. Phys. A, 798(1–2), 16 (2008). https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2007.11.005

N.A. Smirnova, et al., Phys. Rev. C, 100(5), 054329 (2019). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.100.054329

B.A. Brown, B.H. Wildenthal, C.F. Williamson, F.N. Rad, S. Kowalski, H. Crannell, and J.T. O’Brien, Phys. Rev. C, 32(4), 1127 (1985). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.32.1127

P. Ring, and P. Schuck , The Nuclear Many-Body Problem, New Ed. (Springer, 2004). https://doi.org/10.1007/978-94-010-0460-2

J.D. Walecka, Theoretical Nuclear and Subnuclear Physics, (World Scientific, 2004). https://doi.org/10.1142/5500

T.H.R. Skyrme, Philos. Mag. 1(8), 1043 (1956). https://doi.org/10.1080/14786435608238186

J.R. Stone, et al., Prog. Part. Nucl. Phys. 58(2), 587 (2007). https://doi.org/10.1016/j.ppnp.2006.07.001

D. Vautherin, et al., Phys. Rev. C, 5(3), 626 (1972). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.5.626

D. Vautherin, et al., Phys. Lett. B, 32(3), 149 (1970). https://doi.org/10.1016/0370-2693(70)90458-2

E.G. Nadjakov, K.P. Marinova, and Yu.P. Gangrsky, Systematics of nuclear charge radii, At. Data Nucl. Data Tables, 56(1), 133 (1994). https://doi.org/10.1006/adnd.1994.1005

R. Hofstadter, ”High-energy electron scattering and the charge distributions of selected nuclei,” in: Nobel Lecture in Physics, (1961). https://doi.org/10.1103/PhysRev.101.1131

B.A. Brown, and W.D.M. Rae, Nucl. Data Sheets, 120, 115 (2014). https://doi.org/10.1016/j.nds.2014.07.022

T.W. Donnelly, and J.D. Walecka, Annu. Rev. Nucl. Sci. 25, 329 (1975). https://doi.org/10.1146/annurev.ns.25.120175.001553

T.W. Donnelly, and J.D. Walecka, Ann. Phys. 93, 1–57 (1975). https://doi.org/10.1146/annurev.ns.25.120175.001553

J.P. Elliott, and T.H.R. Skyrme, Proc. R. Soc. Lond. A, 232(1191), 561 (1955). https://doi.org/10.1098/rspa.1955.0239.

A. J. H. Donn´e, et al., Nucl. Phys. A, 455, 453 (1986). https://doi.org/10.1016/0375-9474(86)90317-9

A. J. H. Donn´e, et al., Nucl. Phys. A, 469, 518 (1987). https://doi.org/10.1016/0375-9474(87)90037-6

Y. Utsuno, and S. Chiba, Phys. Rev. C, 83, 021301(R) (2011). https://doi.org/10.1103/PhysRevC.83.021301

National Nuclear Data Center (NNDC), http://www.nndc.bnl.gov/.

D. R. Tilley, H. R.Weller, C. M. Cheves, and R. M. Chasteler, Nucl. Phys. A, 595, 1 (1995). https://doi.org/10.1016/0375-9474(95)00338-1

N. J. Stone, Table of Recommended Nuclear Magnetic Dipole Moments, INDC(NDS)-0794, International Atomic Energy Agency, (2019). https://www-nds.iaea.org/publications/indc/indc-nds-0794/

N. J. Stone, Table of Recommended Nuclear Magnetic Dipole Moments: Part II, Short-Lived States, INDC(NDS)-0816, International Atomic Energy Agency, (2020). https://www-nds.iaea.org/publications/indc/indc-nds-0816/

N. J. Stone, Table of nuclear electric quadrupole moments, At. Data Nucl. Data Tables, 111, 1 (2016). https://doi.org/10.1016/j.adt.2015.11.002

I. Angeli, A consistent set of nuclear rms charge radii: Properties of the radius surface R(N,Z), At. Data Nucl. Data Tables, 87(2), 185 (2004). https://doi.org/10.1016/j.adt.2004.04.002

Опубліковано
2025-12-08
Цитовано
Як цитувати
Гафур, Б. Н., Фатах, А. Х., & Ахмед, А. К. (2025). Розширення вiд основної до безосновної моделi ядерної оболонки з хвильовою функцiєю Хартрi–Фока: застосування до станiв з позитивною парнiстю в 19F. Східно-європейський фізичний журнал, (4), 112-132. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-4-10
Номер
№ 4 (2025): East European Journal of Physics
Розділ
Статті

Авторське право (c) 2025 Берун Н. Гафур, Азiз Х. Фатах, Арi К. Ахмед

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).