Покращене дослідження напівпровідників халькопіриту AgGaTe₂ та AgInTe₂ на основі першопринципів за допомогою FPLAPW в рамках WIEN2K: структурні, електронні та оптичні властивості

  • Абдельгані Кубіл Інститут наук, Університетський центр Тіпаза, Алжир
  • Мохамед Хеттал Інститут наук, Університетський центр Тіпаза, Алжир
  • Юсра Мегдуд Інститут наук, Університетський центр Тіпаза, Алжир https://orcid.org/0000-0001-8999-8134
  • Мосбах Лауамер Підрозділ UDERZA, Технологічний факультет, Університет Ель-Уед, Алжир https://orcid.org/0000-0002-6374-6075
  • Яміна Бенкрима Вища нормальна школа Уаргла, Алжир https://orcid.org/0000-0001-8005-4065
  • Латіфа Тайрі Дослідницький центр промислових технологій CRTI, Cheraga, Алжир, Алжир
  • Редха Менесер Підрозділ UDERZA, Технологічний факультет, Університет Ель-Уед, Алжир https://orcid.org/0000-0002-1801-0835
Ключові слова: FPLAPW, теорія функціоналу густини, модифікований аналіз Бекке-Джонсона, електронна структура, оптичний аналіз

Анотація

У цій статті ми представляємо детальне теоретичне дослідження потрійних халькопіритових напівпровідників AgGaTe₂ та AgInTe₂ з використанням розрахунків з перших принципів, заснованих на теорії функціоналу густини (DFT). Моделювання проводиться в рамках формалізму повнопотенціальної лінеаризованої доповненої плоскої хвилі (FPLAPW), реалізованого в обчислювальному пакеті WIEN2k. Структурні властивості оптимізовані за допомогою функціоналу обміну-кореляції WC-GGA, тоді як електронні та оптичні відгуки уточнюються за допомогою модифікованого потенціалу Бекке-Джонсона (mBJ), відомого своєю покращеною точністю оцінки ширини забороненої зони. Дослідження включає ретельну оцінку електронних зонних структур та різних оптичних параметрів, включаючи комплексну діелектричну функцію, коефіцієнт поглинання, показник заломлення, функцію втрат енергії та відбивну здатність. Результати показують, що обидва матеріали мають прямі заборонені зони, які знаходяться в оптимальному діапазоні для поглинання сонячними елементами. Крім того, ці сполуки демонструють сильне поглинання світла у видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах, високі показники заломлення та помітні міжзонні переходи. Такі особливості підкреслюють їхню придатність для фотоелектричних технологій, особливо в тонкоплівкових конфігураціях, де покращене захоплення світла та генерація носіїв заряду є критично важливими. Більше того, спостережувані оптичні та електронні властивості також вказують на можливе використання в інфрачервоному детектуванні та нелінійних оптоелектронних системах. Загалом, результати надають цінне теоретичне розуміння оптоелектронних характеристик телуридних халькопіритів на основі срібла, підкреслюючи їхній потенціал як екологічно чистих та ефективних матеріалів для майбутніх рішень у сфері сонячної енергетики.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

A.S. Verma, Philos. Mag. 89, 183 (2009). https://doi.org/10.1080/14786430802593814

C. Catella, and D. Burlage, Mater. Res. Bull. 23, 28 (1998). https://doi.org/10.1557/S0883769400029055

M.C. Ohmer, J.T. Goldstein, D.E. Zelmon, A. Waxler, S.M. Hegde, J.D. Wolf, P.G. Schunemann, and T.M. Pollak, J. Appl. Phys. 86, 94 (1999). https://doi.org/10.1063/1.370704

A.S. Verma, and S.R. Bhardwaj, Phys. Scr. 79, 015302 (2009). https://doi.org/10.1088/0031-8949/79/01/015302

V.V. Badikov, O.N. Pivovarov, Y.V. Skokov, O.V. Skrebneva, and N.K. Trotsenko, Sov. J. Quantum Electron. 5, 3502 (1975). https://doi.org/10.1070/qe1975v005n03abeh011027

T. Plirdpring, K. Kurosaki, A. Kosuga, T. Day, S. Firdosy, V. Ravi, G.J. Snyder, et al., Adv. Mater. 24, 3622 (2012). https://doi.org/10.1002/adma.201200732

T. Plirdpring, K. Kurosaki, A. Kosuga, M. Ishimaru, A. Harnwunggmoung, T. Sugahara, Y. Ohishi, et al. Mater. Trans. 53, 1212 (2012). https://doi.org/10.2320/matertrans.e-m2012810

R. Liu, L. Xi, H. Liu, X. Shi, W. Zhang, and L. Chen, Chem. Commun. (Camb.) 48, 3818 (2012). https://doi.org/10.1039/C2CC30318C

J. Yao, N. Takas, M. Schliefert, D. Paprocki, P. Blanchard, H. Gou, A. Mar, et al. J. Aitken, Phys. Rev. B, 84, 075203 (2011). https://doi.org/10.1103/PhysRevB.84.075203

Y. Li, Q. Meng, Y. Deng, H. Zhou, Y. Gao, Y. Li, J. Yang, and J. Cui, Appl. Phys. Lett. 100, 231903 (2012). https://doi.org/10.1063/1.4726109

A. Kosuga, T. Plirdpring, R. Higashine, M. Matsuzawa, K. Kurosaki, and S. Yamanaka, Appl. Phys. Lett. 100, 042108 (2012). https://doi.org/10.1063/1.3678044

A.V. Kopytov, and A.V. Kosobutsky, Phys. Solid State, 52, 1359 (2010). https://doi.org/10.1134/s1063783410070061

D. Xue, K. Betzler, and H. Hesse, Phys. Rev. B, 62, 13546 (2000). https://doi.org/10.1103/physrevb.62.13546

A.H. Reshak, Physica B, 369, 243 (2005). https://doi.org/10.1016/j.physb.2005.08.038

S. Sharma, A.S. Verma, and V.K. Jindal, Mater. Res. Bull. 53, 218 (2014). https://doi.org/10.1016/j.materresbull.2014.02.021

E. Wimmer, “Computational methods for atomistic simulations of materials,” Materials Science and Engineering: B, 37(1-3), 72 (1996). https://doi.org/10.1016/0921-5107(95)01459-4

P. Kiréev, ' la physique des semi-conducteur, (Mir, Moscow, 1979). https://archive.org/details/p.-kireev-la-physique-des-semiconducteurs-mir-1975/page/228/mode/2up (in Russian)

M. Born, j., and R. Oppenheimer, Ann. Phys. 87, 457 (1927). https://doi.org/10.1002/andp.19273892002

D.R. Hartree, Mathematical Proceedings of the Cambridge Philosophical Society, 24(1), 89 (1928). https://doi.org/10.1017/S0305004100011919

V. Fock, Z. Phys. 61, 126 (1930). http://dx.doi.org/10.1007/BF01340294

A. Zunger, and A.J. Freeman, Phys. Rev. B, 16, 2901 (1977). https://doi.org/10.1103/PhysRevB.16.2901

J.P. Perdew, and A. Zunger, Phys. Rev. B, 23, 5048 (1981). https://doi.org/10.1103/physrevb.23.5048

L.H. Thomas, “The calculation of atomic fields,” Mathematical Proceedings of the Cambridge Philosophical Society, 23(5), 542 (1927). Published online by Cambridge University Press: 24 October 2008. https://doi.org/10.1017/S0305004100011683

E. Fermi, Z. Phys. 48, 73 (1928). https://doi.org/10.1007/bf01351576

P. Hohenberg, and W. Kohn, Phys. Rev. 136, B864 (1964). https://doi.org/10.1103/PhysRev.136.B864

J.P. Perdew, and Y. Wang, Phys. Rev. B, 45, 13244 (1992). https://doi.org/10.1103/physrevb.45.13244

A. Chahed, O. Benhelal, H. Rozale, S. Laksari, and N. Abbouni, Phys. Status Solidi, B, 244, 629 (2007). https://doi.org/10.1002/pssb.200642050

S. Ullah, U.D. Haleem, G. Murtaza, T. Ouahrani, R. Khenata, S. Naeemullah, Bin Omran, J. Alloys Compd. 617, 575 (2014). https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2014.08.058

E. Jaffe, A. Zunger, Phys. Rev. B, 29, 1882 (1983). https://doi.org/10.1103/PhysRevB.29.1882

J.L. Shay, and J.H. Wernick, Ternary Chalcopyrite Semiconductors: Growth, Electronic Properties and Applications, (Pergamon Press, Oxford, 1975). https://doi.org/10.1016/C2013-0-02602-3

W.N. Honeyman, K.H. Wilkinson, J. Phys. D, 4, 1182 (1971). https://doi.org/10.1088/0022-3727/4/8/319

K. Beggas, et al., Indian J. Phys. 98, 2755 (2024). http://dx.doi.org/10.1007/s12648-023-03049-4

S.A. Bendehiba, et al. Materials Science in Semiconductor Processing, 183, 108772 (2024), https://doi.org/10.1016/j.mssp.2024.108772

Опубліковано
2025-12-08
Цитовано
Як цитувати
Кубіл, А., Хеттал, М., Мегдуд, Ю., Лауамер, М., Бенкрима, Я., Тайрі, Л., & Менесер, Р. (2025). Покращене дослідження напівпровідників халькопіриту AgGaTe₂ та AgInTe₂ на основі першопринципів за допомогою FPLAPW в рамках WIEN2K: структурні, електронні та оптичні властивості. Східно-європейський фізичний журнал, (4), 427-434. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-4-42
Розділ
Статті