Анізотропна космологічна модель у модифікованій теорії гравітації

  • G. Satyanarayana Iнститут технологiї та iнженерний коледж Сасi (A), Тадепаллiгудем, Iндiя https://orcid.org/0000-0003-3452-1675
  • Т. Вiнута Department of Applied Mathematics, Andhra University, India https://orcid.org/0000-0002-9968-3686
  • Й. Собханбабуc Кафедра iнженерної математики та гуманiтарних наук, Iнженерний коледж SRKR (A), Бхiмаварам, Iндiя https://orcid.org/0000-0003-0717-1323
  • Б. Срiнiвасу Кафедра iнженерної математики та гуманiтарних наук, Iнженерний коледж SRKR (A), Бхiмаварам, Iндiя https://orcid.org/0009-0004-8305-9688
  • П. Джнана Прасуна Department of Science and Humanities, Swarnandhra College of Engineering and Technology (A), Narsapur, India https://orcid.org/0009-0000-2369-7339
  • М. Прутві Раджуе Відділ матеорології та океанографії, Університет Андхра, Індія https://orcid.org/0000-0002-3620-4545
DOI: https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-1-44
Ключові слова: LRS Бьянчi-I, f(R, T) теорiя, експоненцiальна функцiональна форма, iдеальна рiдина

Анотація

У цьому дослiдженнi обговорюється просторово однорiдна та анiзотропна космологiчна модель LRS Bianchi типу I в теорiї f(R, T)  шляхом вибору конкретної форми як f(R, T) = R + μe-γR + λT, тут R – скаляр Рiччi, T – слiд тензора енергiї-iмпульсу, μ, γ, i λ є константами. У цьому дослiдженнi функцiональна форма складається з експоненцiальної функцiї, яка є бiльш узагальненою, нiж лiнiйнi, квадратичнi та iншi полiноми. Розв’язки рiвнянь поля виводяться з урахуванням наступних двох умов (i) масштабний коефiцiєнт ɑ(t)  розглядається як гiбридний закон розширення. Припускаючи цей масштабний коефiцiєнт, ми можемо отримати параметр уповiльнення як функцiю змiнної, що залежить вiд часу (ii) σ ꭀ θ (пропорцiйнiсть скаляра зсуву зi скаляром розширення). Для отриманої моделi обговорюються такi фiзичнi та геометричнi властивостi, як параметр Хаббла (H), скаляр розширення (θ),  об’єм (V), тиск (p), густина енергiї (ρ), параметр рiвняння стану (ω), параметр пошуку стану (r, s), параметр уповiльнення (q), параметр ривка (j). Графiчну поведiнку всiх параметрiв моделi дослiджено щодо червоного зсуву (z), взявши два рiзних значення μ = −2, 985, −2, 902. Пiд час обговорення всiх енергетичних умов помiчено, що DEC задовольняється для обох значень μ, тодi як NEC задовольняється в минулому (z > 0), теперiшньому (z = 0) i порушується в майбутньому (z < 0) для μ = −2, 985, −2, 902. Для обох значень μ SEC порушується. Порушення SEC являє собою прискорене розширення космосу. Отриманi результати в моделi збiгаються з останнiми даними спостережень.

Завантаження

Посилання

K. Bamba, et al., Astrophys. Space Sci. 342, 155 (2012). https://doi.org/10.1007/s10509-012-1181-8

E. J. Copeland, et al., Int. J. Mod. Phys. D, 15, 1753 (2006). http://dx.doi.org/10.1142/S021827180600942X

L. Amendola, and S. Tsujikawa, (Cambridge University Press, 2010).

A. G. Riess, et al., Astron. J. 116, 1009 (1998). https://doi.org/10.1086/300499

S. Nojiri, and S. D. Odintsov, Phys. Rep. 505, 59 (2011). https://doi.org/10.1016/j.physrep.2011.04.001

S. Nojiri, et al., Phys. Rept. 692, 1 (2017). https://doi.org/10.1016/j.physrep.2017.06.001

A. Kamenshchik, et al., Phys. Lett. B, 511, 265 (2001). https://doi.org/10.1016/S0370-2693(01)00571-8

V. Gorini, et al., Phys. Rev. D, 67, 063509 (2003). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.67.063509

B. Ratra, and P. J. E. Peebles, Phys. Rev. D, 37, 3406 (1988). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.37.3406

R. R. Caldwell, Phys. Lett. B, 545, 23 (2002). https://doi.org/10.1016/S0370-2693(02)02589-3

T. Chiba, T.L. Smith, and A. L. Erickcek, Phys. Rev. D, 75, 124014 (2007). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.75.124014.

S. Nojiri, S. D. Odintsov, in: Problems of Modern Theoretical Physics. A Volume in Honour of Prof. Buchbinder, I.L. in the Occasion of his 60th Birthday, pp. 266-285. (HTSPU Publishing, Tomsk, 2010).

A. A. Starobinsky, Phys. Lett. B, 91, 99 (1980). https://doi.org/10.1016/0370-2693(80)90670-X

H. A. Buchdahl, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 150, 1 (1970). https://doi.org/10.1093/mnras/150.1.1

R. Myrzakulov, et al., Eur. Phys. J. C, 75, 444 (2015). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-015-3672-6

A. O. Barvinsky, et al., Eur. Phys. J. C, 75, 584 (2015). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-015-3817-7

T. Harko, et al., Phys. Rev. D, 84, 024020 (2011). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.84.024020

B. C. Paul, et al., Phys. Rev. D, 79, 083534 (2009). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.79.083534

P. K. Sahoo, et al., Eur. Phys. J. C, 78, 46 (2018). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-018-5538-1

P. H. R. S. Moraes, et al., Gen. Relativ. Gravit. 52, 32 (2020). https://doi.org/10.1007/s10714-020-02681-3

I. Noureen, and M. Zubair, Eur. Phys. J. C, 75, 62 (2015). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-015-3289-9

P. H. R. S. Moraes, and P.K. Sahoo, Eur. Phys. J. C, 79, 677 (2019). https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-019-7206-5

Z. Yousaf, et al., Eur. Phys. J. Plus, 132, 268 (2017). https://doi.org/10.1140/epjp/i2017-11541-6

H. Stephani, et al., Exact solutions of Einstein’s field equations, (Deutscher Verlag Der Wissenschaften, Berlin, 1980).

Y. Sobhanbabu, et al., New Astronomy, 104, 102066 (2023). https://doi.org/10.1016/j.newast.2023.102066

G. G. Luciano, arXiv:2301.12488 [gr-qc], https://doi.org/10.48550/arXiv.2301.12488

E. N. Saridakis, Phys. Review D, 2020, 102, 123525 (2020). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.102.123525

G. P. Singh, et al., Chin. J. Phys. 54, 895 (2016). https://doi.org/10.1016/j.cjph.2016.10.005

E. A. Hegazy, and F. Rahaman, Indian J. Phys. 93, 1643 (2019). https://doi.org/10.1007/s12648-019-01424-8

E. Gudekli, and A. Caliskan, AIP Conf. Proc. 2042, 020052(2018). https://doi.org/10.1063/1.5078924

P. K. Sahoo, and M. Sivakumar, Astrophys. Space Sci. 357, 60 (2015). https://doi.org/10.1007/s10509-015-2264-0

P. Sahoo, and R. Reddy, Astrophys. 2, 61 (2017). https://doi.org/10.1007/s10511-018-9522-0

B.V. Kumar, and D. Archana, Int. J. Geom. Methods Mod. Phys. 17, 2050203 (2020). https://doi.org/10.1142/S0219887820502035

R. K. Tiwari, et al., Int. J. Geom. Methods Mod. Phys. 17, 2050187 (2020). https://doi.org/10.1142/S021988782050187X

Y. Sobhanbabu, et al., East Eur. J. Phys. (2), 48-63 (2024). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-2-04

S. Gupta, et al., Physica Script. 100, 015035 (2024). https://doi.org/10.1088/1402-4896/ad9e51

N. Myrzakulov, et al., Phys. Dark Universe, 47, 101790 (2024). https://doi.org/10.1016/j.dark.2024.101768

M. Sharif, and M. Zubair, J. Phys. Soc. Jpn. 82, 014002 (2013). https://doi.org/10.7566/JPSJ.82.014002

P. Sahoo, and R. Reddy, Astrophys. 61, 134 (2018). https://doi.org/10.1007/s10511-018-9522-0

R. K. Tiwari, et al., Int. J. Geom. Methods Mod. Phys. 17, 2050187 (2020). https://doi.org/10.1142/S021988782050187X

B. K. Bishi, et al., Int. J. Geom. Methods Mod. Phys. 14, 1750158 (2017). https://doi.org/10.1142/S0219887817501584

M. F. Shamir, and Z. Raza, Can. J. Phys. 93, 37 (2015). https://doi.org/10.1139/cjp-2014-0338

M. E. Rodrigues, et al., Int. J. Mod. Phys. D, 23, 1450004 (2014). https://doi.org/10.1142/S0218271814500047

K. S. Thorne, Astrophys. J. 148, 51 (1967). https://doi.org/10.1086/149127

C. B. Collins, J. Math. Phys. 18, 2116 (1977). https://doi.org/10.1063/1.523191

B. Saha, et al., Astrophys. Space Sci. 342, 257 (2012). https://doi.org/10.1007/s10509-012-1155-x

O. Akarsu, et al., J. Cosmol. Astropart. Phys. 01, 022 (2014). https://doi.org/10.1088/1475-7516/2014/01/022

V. Sahni, et al., J. Exp. Theor. Phys. Lett. 77, 201 (2003). https://doi.org/10.1134/1.1574831

S. Capozziello, et al., Phys. Rept. 509, 167 (2011). https://doi.org/10.1016/j.physrep.2011.09.003

S. Capozziello, et al., Phys. Rev. D, 91, 124019 (2015). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.91.124019

J. Santos, et al., Phys. Rev. D, 76, 083513 (2007). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.76.083513

J. Santos, et al., Int. J. Mod. Phys. D, 19, 1315 (2010). https://doi.org/10.1142/S0218271810017639

D. Liu, and M. J. Reboucas, Phys. Rev. D, 86, 083515 (2012). https://doi.org/10.1103/PhysRevD.86.083515

M. Sharif, and M. Zubair, J. High Energy Phys. 2013, 79 (2013). https://doi.org/10.1007/JHEP12(2013)079

A. Raychaudhuri, Phys. Rev. 98, 1123 (1955). https://doi.org/10.1103/PhysRev.98.1123

Опубліковано
2025-03-03
Цитовано
Як цитувати
Satyanarayana, G., ВiнутаТ., СобханбабуcЙ., СрiнiвасуБ., Прасуна, П. Д., & Раджуе, М. П. (2025). Анізотропна космологічна модель у модифікованій теорії гравітації. Східно-європейський фізичний журнал, (1), 357-366. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-1-44
Номер
№ 1 (2025): East European Journal of Physics
Розділ
Статті

Авторське право (c) 2025 Г. Сатьянараяна, Т. Вінута, Й. Собханбабу, Б. Срінівасу, Джнана Прасуна, М. Прутві Раджуе

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).