Вплив магнітного поля на сорбцію радіонуклідів кліноптилолітом та композиційним сорбентом на основі цеолітів
Анотація
В роботі розглядається два метода використання постійних магнітів NdFeB та їх вплив на сорбцію радіонуклідів (Cs,Sr,Co) кліноптилолітом та композиційними сорбентами на основі цеолітів. Сорбційні процеси розглядалися в динамічних умовах з циркуляцією рідини. При магнітній обробці розчинів, що містять іони радіонуклідів, змін у сорбційних процесах не спостерігалося. На цьому етапі розглядалися природний цеоліт кліноптилоліт і синтетичні цеоліти NaX і NaA. У роботі використано кліноптилоліт Сокирницького родовища Закарпатської області України. В Україні є значні поклади кліноптилоліту. При застосуванні магнітів до сорбенту в процесі сорбції спостерігалося збільшення сорбції кобальту для кліноптилоліту на 10%, а сорбції стронцію – на 17%. Вплив магніту на кліноптилоліт обумовлений наявністю в складі кліноптилоліту іонів заліза. Вміст заліза коливається від 0,9% до 2,5%. До складу композиційного сорбенту входили кліноптилоліт та синтетичний цеоліт NaX. Збільшення сорбції радіонуклідів для композитних сорбентів не спостерігалося, ймовірно, через наявність у складі сорбенту кліноптилоліту та відповідного вмісту заліза. Аналітичну частину дослідження виконано методом PIXE (Particle Induced X-ray Emission) на аналітичному ядерно-фізичному комплексі «Сокіл». Енергетичний діапазон прискорювача становив 200-2000 кеВ. Комплекс дозволяв проводити всі основні методи аналізу за допомогою іонних променів. Цілі були розміщені на виході, у камері для PIXE. Для збудження атомів цезію, стронцію та кобальту використовувався пучок протонів з енергією Ер≈1400 кеВ.
Завантаження
Посилання
Mineralogical Society of America, 3635, Concorde Pkwy Ste 500, Chantilly, VA 20151-1110 United States, http://rruff.geo.arizona.edu/AMS/result.php
L. Velarde, M.S. Nabavi, E. Escalera, M.-L. Antti, and F. Akhta, Chemosphere, 328, 138508 (2023), https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2023.138508
D. Breck, Zeolite molecular sieves, (Wiley, New York, 1974).
B.A. Baran, Adsorption Science & Technology, 19(1), 85 (2001). https://doi.org/10.1260/0263617011493999
M. Václavíková, K. Stefusova, L. Ivaničová, S. Jakabsky, and G.P. Gallios, “Magnetic Zeolite as Arsenic Sorbent,” in: Water Treatment Technologies for the Removal of High-Toxicity Pollutants. NATO Science for Peace and Security Series C: Environmental Security, edited by M. Václavíková, K. Vitale, G.P. Gallios, L. Ivaničová, (Springer, Dordrecht, 2009). pp. 51-59 https://doi.org/10.1007/978-90-481-3497-7_5
J.-L. Cao, X.-W. Liu, R. Fu, and Z.-Y. Tan, Separation and Purification Technology, 63(1), 92 (2008). https://doi.org/10.1016/j.seppur.2008.04.015
E. Pérez-Botella, S. Valencia, and F. Rey, Chemical Reviews, 12224), 17647 (2022). https://doi.org/10.1021/acs.chemrev.2c00140
A.R. Loiola, R.A. Bessa, C.P. Oliveira, A.D.L. Freitas, S.A. Soares, F. Bohn, and S.B.C. Pergher, Journal of Magnetism and Magnetic Materials, 560, 169651 (2022). https://doi.org/10.1016/j.jmmm.2022.169651
M. Maharana, and S. Sen, Materials Today: Proceedings, 47(7), 1490 (2021). https://doi.org/10.1016/j.matpr.2021.04.370
A.M. Bovda, D.V. Kutniy, L.V. Onishchenko, V.A. Finkel, O.M. Utva, and V.A. Bovda, PAST, (5), 74 (2000). https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2000_5/article_2000_5_74.pdf (in Russian)
O.M. Bovda, V.O. Bovda, G.S. Koshkarev, L.V. Onishchenko, and O.S. Tortika, PAST, (6), 248 (2009). https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2009_6/article_2009_6_248.pdf (in Ukrainian)
A.Yu. Lonin, V.V. Levenets, I.M. Neklyudov, and A.O. Shchur, JRNC, 303, 831 (2015). https://doi.org/10.1007/s10967-014-3597-9
S.G. Karpus, V.V. Kuzmenko, V.V. Levenets, O.Yu. Lonin, A.P. Omelnik, A.O. Shchur, V.I. Sukhostavets, PAST, 2(144), 134 (2023). https://doi.org/10.46813/2023-144-134
V.V. Levenets, A.Yu. Lonin, O.P. Omelnik, and A.O. Shchur, JECE, 4(4), 3961 (2016). https://doi.org/10.1016/j.jece.2016.09.011
A.Yu. Lonin, V.V. Levenets, O.P. Omelnik, and A.O. Shchur, JRNC, 315, 163 (2021). https://doi.org/10.1007/s10967-017-5676-1
Авторське право (c) 2024 Олексій Ю. Лонін, Володимир В. Левенець, Олександр М. Бовда
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
