Багатохромофорний докінг флуоресцентних барвників з фібрилярним інсуліном

  • Уляна Тарабара Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7677-0779
  • Ольга Житняківська Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-2068-5823
  • Катерина Вус Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-2068-5823
  • Валерія Трусова Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7087-071X
  • Галина Горбенко Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-0954-5053
Ключові слова: фібрилярний інсулін, Тіофлавін Т, Конго Червоний, фосфонієвий барвник, молекулярний докінг

Анотація

Колокалізація донорів та акцепторів флуорофорів, здатних переносити енергію за механізмом Фьорстера, на молекулярній матриці амілоїдних фібрил, відкриває нові можливості не тільки для вдосконалення детекції амілоїдних фібрил та структурного аналізу, але і для розробки фотонних нанопристроїв на їх основі. Збірка цих систем передбачає нековалентні взаємодії барвник-білок, які складно охарактеризувати з точки зору точного розташування барвника в структурі фібрили, необхідного для виготовлення світлозбиральних систем чи фотонних нанодротів на основі Фьорстерівського резонансного переносу енергії (ФРПЕ). З огляду на це, процес зв’язування барвників з фібрилами доцільно детально проаналізувати in silico. У попередніх дослідженнях донорів та акцепторів ФРПЕ, що взаємодіяли з модельними фібрилами інсуліну, методом молекулярного докінгу, під час процедури моделювання ми розглядали лише один ліганд. Однак реальна ситуація набагато складніша, оскільки кілька лігандів можуть конкурувати за один і той же сайт зв’язування, може відбуватись пряме комплексоутворення між барвниками на матриці фібрил, просторовий розподіл зв’язаних флуорофорів може бути несприятливим для передачі енергії тощо. Крім того, взаємна орієнтація молекул донора та акцептора вносить суттєвий вклад в ефективність Фьорстерівського резонансного переносу енергії у досліджуваних системах. Дана робота була проведена, щоб отримати уявлення про зв’язування донорних (Тіофлавін Т) і акцепторних (Конго Червоний або фосфонієвий барвник TDV) флуорофорів з амілоїдними фібрилами інсуліну за допомогою підходу мультимолекулярного докінгу. Використані веб-сервери PatcDock і SwissDock надали докази переважної асоціації всіх барвників із жолобками фібрил. Для аналізу систем (InsF + ThT +CR) і (InsF + ThT + TDV) використовувався protein-ligand interaction profiler (PLIP). Виявлені сайти зв’язування та типи взаємодій між барвниками та фібрилою можуть бути важливими для більш детального аналізу процесу ФРПЕ в амілоїдних системах і можуть слугувати основою для подальших досліджень in silico каскаду ФРПЕ на матриці амілоїдних фібрил.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

F. Chiti, and C.M. Dobson, Annu. Rev. Biochem. 75, 333 (2006), https://doi.org/10.1146/annurev.biochem.75.101304.123901

T.P. Knowles, and R. Mezzenga, Adv. Mater. 28, 6546 (2016), https://doi.org/10.1002/adma.201505961

W.E. Klunk, J. Histochem. Cytochem. 37, 1273 (1989), https://doi.org/10.1177/37.8.2666510

M.R.H. Krebs, E.H.C. Bromley, and A.M. Donald, J. Struct. Biol. 149, 30–37 (2005) https://doi.org/10.1016/j.jsb.2004.08.002

M. Groenning, J. Chem. Biol. 3, 1–18 (2010), https://doi.org/10.1007/s12154-009-0027-5

M. Girych, G. Gorbenko, I. Maliyov, V. Trusova, C. Mizuguchi, H. Saito, and P. Kinnunen, Methods Appl. Fluoresc. 4, 034010 (2016). https://doi.org/10.1088/2050-6120/4/3/034010

G. Gorbenko, V. Trusova, T. Deligeorgiev, N. Gadjev, C. Mizuguchi, and H. Saito, J. Mol. Liq. 294, 111675 (2019), https://doi.org/10.1016/j.molliq.2019.111675

U. Tarabara, M. Shchuka, K. Vus, O. Zhytniakivska, V. Trusova, G. Gorbenko, N. Gadjev, and T. Deligeorgiev, East Eur. J. Phys. 4, 58 (2019), https://doi.org/10.26565/2312-4334-2019-4-06

U. Tarabara, E. Kirilova, G. Kirilov, K. Vus, O. Zhytniakivska, V. Trusova, and G. Gorbenko, J. Mol. Liq. 324, 115102 (2021), https://doi.org/10.1016/j.molliq.2020.115102

G. Gorbenko, O. Zhytniakivska, K. Vus, U. Tarabara, and V. Trusova, Phys. Chem. Chem. Phys. 23, 14746 (2021), https://doi.org/10.1039/D1CP01359A

T. Lengauer, and M. Rarey, Curr. Opin. Struct. Biol. 6, 402 (1996), https://doi.org/10.1016/S0959-440X(96)80061-3

P.F. Leonhart, E. Spieler, R. Ligabue-Braun, and M. Dorn, Soft Comput. 23, 4155 (2019), https://doi.org/10.1007/s00500-018-3065-5

S.F. Sousa, P.A. Fernandes, and M.J. Ramos, PROTEINS: Structure, Function, and Bioinformatics, 65, 15 (2006), https://doi.org/10.1002/prot.21082

R. Huey, G.M. Morris, A.J. Olson, and D.S. Goodsell, J. Computational Chemistry, 28, 1145 (2007), https://doi.org/10.1002/jcc.20634

H. Li, PhD Thesis, (2012), https://etd.ohiolink.edu/

H. Li, and C. Li, J. Computational Chemistry, 31, 2014 (2010), https://doi.org/10.1002/jcc.21486

S. Raghavendra, S.J. Rao Aditya, Vadlapudi Kumar, and C.K. Ramesh, Computational Biology and Chemistry. 59, Part A, 81 (2015), https://doi.org/10.1016/j.compbiolchem.2015.09.008

P. Csizmadia, in: Proceedings of ECSOC-3, The Third International Electronic Conference on Synthetic Organic Chemistry, (MDPI, Basel, Switzerland, 1999), pp. 367-369. https://doi.org/10.3390/ecsoc-3-01775

M.D. Hanwell, D.E. Curtis, D.C. Lonie, T. Vandermeersch, E. Zurek, and G.R. Hutchison, J. Cheminform. 4, 17 (2012), https://doi.org/10.1186/1758-2946-4-17

A. Grosdidier, V. Zoete, and O. Michielin, Nucleic Acids Res. 39, W270 (2011), https://doi.org/10.1093/nar/gkr366

D. Schneidman-Duhovny, Y. Inbar, R. Nussinov, and H.J. Wolfson, Nucl. Acids. Res. 33, W363 (2005), https://doi.org/10.1093/nar/gki481

E.F. Pettersen, T.D. Goddard, C.C. Huang, G.S. Couch, D.M. Greenblatt, E.C. Meng, and T.E. Ferrin, J. Comput. Chem. 25, 1605 (2004), https://doi.org/10.1002/jcc.20084

M. Biancalana, and S. Koide, Biochim. Biophys. Acta, 1804, 1405 (2010), https://doi.org/10.1016/j.bbapap.2010.04.001

C. Wu, M. Biancalana, S. Koide, and J.E. Shea, J. Mol. Biol. 394, 627 (2009), https://doi.org/10.1016/j.jmb.2009.09.056

O. Zhytniakivska, A. Kurutos, U. Tarabara, K. Vus, V. Trusova, G. Gorbenko, N. Gadjev, and T. Deligeorgiev, J. Mol. Liq. 311, 113287 (2020) https://doi.org/10.1016/j.molliq.2020.113287

K. Vus, M. Girych, V. Trusova, G. Gorbenko, A. Kurutos, A. Vasilev, N. Gadjev, and T. Deligeorgiev, J. Mol. Liq. 276, 541 (2019), https://doi.org/10.1016/j.molliq.2018.11.149

M.I. Ivanova, S.A. Sievers, M.R. Sawaya, J.S. Wall, and D. Eisenberg, PNAS. 106, 18990–18995 (2009), https://doi.org/10.1073/pnas.0910080106

S. Forli, R. Huey, M.E. Pique, M. Sanner, D.S. Goodsell, and A.J. Olson, Nat. Protoc. 11, 905 (2016), https://doi.org/10.1038/nprot.2016.051

Опубліковано
2022-09-02
Цитовано
Як цитувати
Тарабара, У., Житняківська, О., Вус, К., Трусова, В., & Горбенко, Г. (2022). Багатохромофорний докінг флуоресцентних барвників з фібрилярним інсуліном. Східно-європейський фізичний журнал, (3), 115-120. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2022-3-15