Комплексна оцінка біологічних субстратів групи профхворих хемометричним та ядерно-фізичним методами

  • Марина Кожевнікова Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-2464-3847
  • Володимир Левенець Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-6439-0576
  • Олександр Омельник Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-2467-3632
  • Андрій Щур Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-6619-4069
Ключові слова: елементний аналіз, біологічні субстрати, берилліоз, характеристичне рентгеновське випромінювання атомів, хемометрика, , метод головних компонентів

Анотація

В роботі розглядається вплив негативних факторів виробничих умов на стан здоров'я персоналу ННЦ ХФТИ при роботі з бериллієм. Бериллій та його сполуки здійснюють загальнотоксичний, алергенний та канцерогенний вплив на організм. Висока біологічна активність та токсичність бериллію обумовлена його хімічною активністю та проникаючою здатністю. Хронічне професійне захворювання берилліозу виникає як результат тривалого систематичного впливу на організм несприятливих факторів. Елементний аналіз біосубстратів надає важливу інформацію, яка в поєднанні із симптомами та іншими лабораторними показниками, може допомогти в ранній діагностиці фізіологічних порушень, пов’язаних із порушеннями обміну речовин та впливом токсичних елементів. Проби крові та волосся отобрано у 28 людей, серед яких 5 пацієнтів обрано в якості контрольної групи, а група з 23 людей – колишні працівники берилліевого виробництва. Ядерно-фізичними методами визначено вміст хімічних елементів у біологічних субстратах співробітників (кров і волосся). Елементний аналіз виконано на аналітичному ядерно-фізичному комплексі «Сокол». Використовувались методи, засновані на реєстрації характеристичного рентгенівського випромінювання атомів і g-випромінювання ядер, що збуджуються швидкими протонами. Після проведення вимірювань отримано масиви даних по вмісту 14 хімічних елементів (N, Na, S, Cl, K, Ca, Ti, Mn, Fe, Cu, Zn, Br, Sr, Pb) в крові та волоссі. Обробка масивів даних проводилась при використанні методу головних компонентів, який має відношення до технологій хемометрики. В результаті роботи була складена програма Analytica в кодах MATLAB, яка використовувалась для визначення вмісту в біосубстратах елементів, найбільш чутливих до зміни зовнішніх умов. Це дозволило виявити певні групи пацієнтів, які мають різні показники стану здоров’я, а також побачити схожість або відмінність між пацієнтами в залежності від концентрації хімічних елементів в крові чи волоссі.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

V.V. Kosarev, and S.A. Babanov, Professional diseases: textbook, (Vuzovsky textbook, INFRA-M, Moscow, 2011), pp. 252. (in Russian)

E.A. Luzhnikov, Medical toxicology, (GEOTAR-Media, Moscow, 2014), pp. 928. (in Russian)

N. Singh, V.K. Gupta, A Kumar, and B. Sharma, Front. Chem. 5(70), (2017). https://doi.org/10.3389/fchem.2017.00070

A.V. Skalny, Human microelementosis (diagnosis and treatment), (M.: KMK, 2001), 96 p. (in Russian)

S.L. Gerstenberger, C.L. Cross, D.D. Divine, M.L. Gulmatico, and A.M. Rothweiler, Environmental Toxicology, 21, 583 (2006). https://doi.org/10.1002/tox.20221

S.X. Chen, C.L. Wiseman, D. Chakravartty, and D.C. Cole, Int. J Environ. Res. Public Health, 14(3), 277 (2017), https://doi.org/10.3390/ijerph14030277

V.N. Bondarenko, L.S. Glazunov, A.V. Goncharov, A.V. Zats, V.Ya. Kolot, V.V. Kuzmenko, V.V. Levenets, A.P. Omelnik, V.M. Pistryak, V.I. Sukhostavets, and A.A. Shchur, Scientific Vedomosti. Series: Physics, 2(15), 86 (2001). (in Russian)

D.L. Massart, B.G.M. Vandeginste, S.M. Deming, Y. Michotte, and L. Kaufman, Chemometrics: A Textbook, (Elsevier: Amsterdam, 1988), pp. 464.

O. Rodionova, S. Kucheryavskiy, and A. Pomerantsev, Chemom. Intell. Lab. Syst, 213, 104304 (2021). https://doi.org/10.1016/j.chemolab.2021.104304

P. Nomikos, and J.F. MacGregor, American Inst. Chem. Engin. J. 40(8), 1361 (1994). https://doi.org/10.1002/aic.690400809

P. Geladi, K. Esbensen, J. Chemom. 5, 97-103 (1991). https://doi.org/10.1002/cem.1180050206

D. Granato, P. Putnik, D.B. Kovacevic, J.S.V. Calado, R.S. Rocha, A.G. Da Cruz, B. Jarvis, O.Ye Rodionova, and A. Pomerantsev, Comp. Rev. Food Sc. Food Saf. 17, 663-677 (2018), https://doi.org/10.1111/1541-4337.12341

O.E. Rodionova, A.L. Pomerantsev, Kinetics and catalysis, 45, 485 (2004). (in Russian)

H.-L. Koh, W.-P. Yau, P.-S. Ong, A. Hegde, Drug Discov. Today, 8, 889 (2003). https://doi.org/10.1016/S1359-6446(03)02846-0

A.L. Pomerantsev, and I.E. Rodionova, Chemom. Intell. Lab. Syst. 79, 73 (2005). https://doi.org/10.1016/j.chemolab.2005.04.004

L.A. Gribov, Mathematical methods and computers in analytical chemistry, (Nauka, Moscow, 1989), pp. 302. (in Russian)

S. Wold, K. Esbensen, and P.Geladi, Chemom. Intell. Lab.Syst. 2, 37 (1987). https://doi.org/10.1016/0169-7439(87)80084-9

K.H. Esbensen, Multivariate Data Analysis – In Practice 5-th Ed., (Camo, Oslo, 2012), pp. 588.

O.E. Rodionova, and A.L. Pomerantsev, Advances in chemistry, 75, 302 (2006). (in Russian)

A.P. Avtsyn, A.A. Zhavoronkov, M.A. Rish, L.S. Strochkova, Microelementoses human, (Medicine, Moscow, 1991), pp. 496. (in Russian)

M.N. Bates, J.W. Hamilton, J.S. LaKind, P. Langenberg, M. O’Malley, and W. Snodgrass, Environmental Health Perspectives, 113, 11, 1615-1621 (2005). https://doi.org/10.1289/ehp.8197

Опубліковано
2022-09-02
Цитовано
Як цитувати
Кожевнікова, М., Левенець, В., Омельник, О., & Щур, А. (2022). Комплексна оцінка біологічних субстратів групи профхворих хемометричним та ядерно-фізичним методами. Східно-європейський фізичний журнал, (3), 53-58. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2022-3-07