Вплив релятивістського електронного променя на поширення хвиль з вістлерними модами для кільцевого розподілу в магнітосфері Сатурна
Анотація
Кассіні та багато дослідників повідомили, що whistler хор поблизу екваторіальної площини Сатурна рухається за його межі. Він може поширюватися, коли піднімається у високі широти, і може змінювати свої характеристики, резонансно взаємодіючи з доступними енергійними електронами. У статті досліджується хвиля для релятивістського електронного променя. За допомогою Cassini Magnetosphere Imaging Instrument (MIMI) спостерігається та повідомляється, що радіальна інжекція високоенергетичних частинок всередину є найбільш домінуючим у внутрішній магнітосфері Сатурна. В рамках цієї парадигми було встановлено емпіричне співвідношення дисперсії енергії для поширюваних коливань вістлерної моди в квазісатурновій магнітосферній плазмі від такої немонотонної кільцевої функції розподілу. У розрахунках використано кінетичний підхід та методику характеристик, які виявилися найкращими для побудови збурених станів плазми. Збурену функцію розподілу оцінили з використанням маршрутів незбурених частинок. Кільцева функція розподілу була використана для побудови виразу неочікуваної швидкості зростання релятивістської плазми у внутрішній магнітосфері. Результати для магнітосфери Сатурна були розраховані та інтерпретовані з використанням ряду параметрів. Було показано, що температурна неоднорідність є значним джерелом вільної енергії, яка сприяє поширенню хвилі вістлерної моди. Підвищуючи пікове значення, об’ємна інжекція енергетичних гарячих електронів впливає на швидкість росту. Було також продемонстровано, що зростання прискорюється при збільшенні кута поширення. Дослідження сприяє кращому розумінню зв’язку між випромінюваннями хвиль і частинок і VLF‑випромінюванням у великому масштабі.
Завантаження
Посилання
D.A. Gurnett, W.S. Kurth, and F.L. Scarf, Science, 212, 235 (1981), https://doi.org/10.1126/science.212.4491.235
F.L. Scarf, D.A. Gurnett, W.S. Kurth, and R.L. Poynter, 215, 587 (1982), https://doi.org/10.1126/science.215.4532.587
S. Kumar, S.K. Singh, and A.K. Gwal, Pramana J. Phys. 68(4), 611 (2007), https://doi.org/10.1007/s12043-007-0063-z
R.A. Treumann, Astron. Astrophys. Rev. 17, 409 (2009), https://doi.org/10.1007/s00159-009-0024-2
D. Sundkvist, V. Krasnoselskikh, S.D. Bale, S.J. Schwartz, J. Soucek, and F. Mozer, Phys. Rev. Lett. 108, 2 (2012), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.108.025002
D.R. Went, G.B. Hospodarsky, A. Masters, K.C. Hansen, and M.K. Dougherty, J. Geophys. Res. 116, A07202, (2011), https://doi.org/10.1029/2010JA016349
L.B. Wilson, A. Koval, A. Szabo, A. Breneman, C.A. Cattell, K. Goetz, P.J. Kellogg, K. Kersten, J.C. Kasper, B.A. Maruca, and M. Pulupa, Geophys. Res. Lett. 39, L08109 (2012), https://doi.org/.1029/2012GL051581
A.I. Sokolovsky, S.A. Sokolovsky, and O.A. Hrinishyn, East European Journal of Physics, 3, 19, (2020), https://doi.org/10.26565/2312-4334-2020-3-03
A.H. Sulaiman, D.A. Gurnett, J.S. Halekas, J.N. Yates, W.S. Kurth, and M.K. Dougherty, 122(1), 227 (2017) https://doi.org/10.1002/2016JA023501
A.H. Sulaiman, et al. J. Geophys. Res. 121, 4425 (2016), https://doi.org/10.1002/2016JA022449
A.H. Sulaiman, et al. Phys. Rev. Lett. 115, 12 (2015), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.115.125001
R. Kaur, and R. S. Pandey, Adv. Space Res. 59, 2434 (2017), https://doi.org/10.1016/j.asr.2017.02.015
J. Kumari, and R.S. Pandey, J. Astrophys. Astr. 40, 14 (2019), https://doi.org/10.1007/s12036-019-9576-3
J.D. Menietti, O. Santolík, and M.K. Dougherty, J. Geophys. Res. 113, A12206 (2008), https://doi.org/10.1029/2008JA013237
Y. Omura, and D.J. Summers, Geophys. Res. 111, A09222 (2006), https://doi.org/101029/2006JA011600
C.S. Wu, P.H. Yoon, and H.P. Freund, Geophys. Res. Lett. 16(12), 1461 (1989), https://doi.org/10.1029/GL016i012p01461
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).