Плазмова конверсія СО2 у тліючому розряді постійного струму з розподіленим напуском та відкачуванням газу В.А. Лісовський, С.В. Дудін, П.П. Платонов, В.Д. Єгоренков
Анотація
Накопичення вуглекислого газу в атмосфері Землі призводить до посилення парникового ефекту і, як наслідок, до значної зміни клімату. Таким чином, попит на розробку ефективних технологій конверсії вуглекислого газу з кожним роком зростає. Додатковим приводом для досліджень у цьому напрямку є намір дослідження Марса, оскільки 96% марсіанської атмосфери — це вуглекислий газ, який може бути джерелом кисню, ракетного палива та сировини для подальшої хімічної утилізації. У цій роботі досліджено плазмова конверсія вуглекислого газу в тліючому розряді постійного струму при тиску газу 5 Торр в камері з розподіленим напуском та відкачуванням газу з одного боку для випадку вузького міжелектродного проміжку. Коефіцієнт конверсії та її енергоефективність визначали за допомогою мас-спектрометрії суміші вихлопних газів залежно від потоку СО2 та струму та напруги розряду. Максимальний коефіцієнт конверсії становив до 78%, тоді як енергоефективність конверсії завжди була менша за 2%. Встановлено, що розряд при цьому тиску може існувати в нормальному і аномальному режимах, а перехід між режимами відповідає якраз максимальному значенню коефіцієнта конверсії для даного потоку газу. Показано, що навіть в аномальному режимі, коли катод повністю покритий розрядом, контракція розряду відбувається в усьому діапазоні досліджуваних параметрів. Анодне світіння і стовп плазми поза катодним шаром займають лише центральну частину розряду, що знижує ефективність конверсії. Виміряно спектри оптичного випромінювання з плазми вуглекислого газу в діапазоні 200-1000 нм, що дозволило зробити висновок, що випромінювання атома Оксигену здебільшого відбувається від збуджених атомів, які виникають після дисоціації, а не після збудження електронним ударом.
Завантаження
Посилання
R. Snoeckx, and A. Bogaerts, Chem. Soc. Rev. 46, 5805 (2017), https://doi.org/10.1039/C6CS00066E
A. Bogaerts, and G. Centi, Frontiers in Energy Research. 8, 111 (2020), https://doi.org/10.3389/fenrg.2020.00111
P. Ogloblina, A.S. Morillo-Candas, A.F. Silva, T. Silva, A. Tejero-del-Caz, L.L. Alves, O. Guaitella, and V. Guerra, Plasma Sources Sci. Technol. 30 065005 (2021), https://doi.org/10.1088/1361-6595/abec28
R. Aerts, W. Somers, and A. Bogaerts, Chem. Sus. Chem. 8, 702 (2015), https://doi.org/10.1002/cssc.201402818
S. Paulussen, B. Verheyde, X. Tu, C. De Bie, T. Martens, D. Petrovic, A. Bogaerts, and B. Sels, Plasma Sources Sci. Technol. 19, 34015 (2010), https://doi.org/10.1088/0963-0252/19/3/034015
A. Ozkan, A. Bogaerts, and F. Reniers, J. Phys. D: Appl. Phys. 50, 84004 (2017), https://doi.org/10.1088/1361-6463/aa562c
S.R. Sun, H.X. Wang, D.H. Mei, X. Tu, and A. Bogaerts, J. CO2 Util. 17, 220 (2017), http://dx.doi.org/10.1016/j.jcou.2016.12.009
T. Nunnally, K. Gutsol, A. Rabinovich, A. Fridman, A. Gutsol, and A. Kemoun, J. Phys. D: Appl. Phys. 2011, 44, 274009, https://doi.org/10.1088/0022-3727/44/27/274009
F. Ouni, A. Khacef and J. M. Cormier, Chem. Eng. Technol. 2006, 29, 604–609, https://doi.org/10.1002/ceat.200500333
A. Fridman, Plasma chemistry, (Cambridge University Press, New York, 2008), pp. 978, https://doi.org/10.1017/CBO9780511546075
W. Bongers, H. Bouwmeester, B. Wolf, F. Peeters, S. Welzel, D. van den Bekerom, N. den Harder, A. Goede, M. Graswinckel, P.W. Groen, J. Kopecki, M. Leins, G. Van Rooij, A. Schulz, M. Walker, and R. van de Sanden, Plasma Processes Polym. 14, e1600126 (2017), https://doi.org/10.1002/ppap.201600126
A.P.H. Goede, W.A. Bongers, M.F. Graswinckel, R.M.C.M. Van De Sanden, M. Leins, J. Kopecki, A. Schulz, and M. Walker, EPJ Web Conf. 79, 01005 (2014), https://doi.org/10.1051/epjconf/20137901005
L.F. Spencer and A.D. Gallimore, Plasma Sources Sci. Technol. 22, 15019 (2013), https://doi.org/10.1088/0963-0252/22/1/015019
M.S. Bak, S.K. Im, and M. Cappelli, IEEE Trans. Plasma Sci. 43, 1002 (2015), https://doi.org/10.1109/TPS.2015.2408344
G. Horváth, J.D. Skalný, and N.J. Mason, J. Phys. D: Appl. Phys. 2008, 41, 225207, https://doi.org/10.1088/0022-3727/41/22/225207
T. Mikoviny, M. Kocan, S. Matejcik, N.J. Mason, and J.D. Skalny, J. Phys. D: Appl. Phys. 2004, 37, 64, https://doi.org/10.1088/0022-3727/37/1/011
S.L. Suib, S.L. Brock, M. Marquez, J. Luo, H. Matsumoto, and Y. Hayashi, J. Phys. Chem. B, 102, 9661 (1998), https://doi.org/10.1021/jp9822079
S.L. Brock, T. Shimojo, M. Marquez, C. Marun, S.L. Suib, H. Matsumoto, and Y. Hayashi, J. Catal. 184, 123 (1999), https://doi.org/10.1006/jcat.1999.2440
V.A. Lisovskiy, S.V. Dudin, P.P. Platonov, and V.D. Yegorenkov. Studying CO2 conversion in DC glow discharge, PAST, 6, 179 (2020), https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2020_6/article_2020_6_179.pdf
L.F. Spencer, and A.D. Gallimore, Plasma Chem. Plasma Process. 31, 79 (2010), https://doi.org/10.1007/s11090-010-9273-0
V.D. Rusanov, A.A. Fridman, and G.V. Sholin, Sov. Phys. Usp. 24, 447 (1981), https://doi.org/10.1070/PU1981v024n06ABEH004884
S. Mori, A. Yamamoto, and M. Suzuki, Plasma Sources Sci. Technol. 15, 609 (2006), https://doi.org/10.1088/0963-0252/15/4/003
S.V. Dudin, A.V. Zykov, and S.D. Yakovin, PAST, 4, 141 (2019), https://vant.kipt.kharkov.ua/article/VANT_2019_4/article_2019_4_141.pdf
S.V. Dudin, and A.N. Dakhov, PAST, 6, 194 (2018), https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2018_6/article_2018_6_194.pdf
Y. Wen, and X. Jiang, Plasma Chem. Plasma Process. 21, 665 (2001), https://doi.org/10.1023/A:1012011420757
P.P. Platonov, S.V. Dudin, and V.A. Lisovskiy, PAST, 1, 131 (2021), https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2021_1/article_2021_1_131.pdf
V.A. Lisovskiy, V.A. Koval, and V.D. Yegorenkov, Physics Letters A, 375(19), 1986 (2011), https://doi.org/10.1016/j.physleta.2011.03.035
V.A. Lisovskiy, R.O. Osmayev, A.V. Gapon, S.V. Dudin, I.S. Lesnik, and V.D. Yegorenkov, Vacuum, 145, 19 (2017), https://doi.org/10.1016/j.vacuum.2017.08.022
V.A. Lisovskiy, K.P. Artushenko, and V.D. Yegorenkov, PAST, 6, 223 (2016), https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2016_6/article_2016_6_223.pdf
Авторське право (c) 2021 В.А. Лісовський, С.В. Дудін, П.П. Платонов, В.Д. Єгоренков
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).