Про залежність іонізаційних втрат енергії швидких негативно заряджених частинок в орієнтованому кристалі від прицільного параметра
Анотація
Коли швидка заряджена частинка рухається в речовині, вона втрачає частину своєї енергії на збудження та іонізацію атомів. Ці втрати енергії називаються іонізаційними втратами енергії. У досить тонких шарах речовини значення таких втрат енергії є стохастичним. Воно розподіляється відповідно до закону, що його вперше отримав Л.Д. Ландау. В аморфних речовинах такий розподіл (або спектр), відомий як розподіл Ландау, має єдиний максимум, який відповідає найбільш ймовірному значенню втрат енергії частинок. При русі частинки в режимі площинного каналювання у кристалі відбувається зменшення (при позитивному заряді частинки) або збільшення (при негативному заряді) ймовірності близьких зіткнень частинки з атомами, що призводить до зміни величини найбільш ймовірної втрати енергії порівняно з аморфною мішенню. Нещодавно було показано, що при каналюванні негативно заряджених частинок у кристалі розподіл іонізаційних втрат енергії частинок є значно більш широким, ніж у аморфній мішені. При цьому цей розподіл може бути двогорбим, якщо знехтувати некогерентним розсіянням заряджених частинок на теплових коливаннях атомів кристала та електронній підсистемі кристала. В даній роботі пояснюється причина виникнення такого розподілу іонізаційних втрат енергії частинок. За допомогою чисельного моделювання досліджено розподіл іонізаційних втрат енергії негативно заряджених частинок високої енергії, які рухаються в режимі площинного каналювання в кристалі кремнію. Розглянуто залежність цього розподілу від прицільного параметра частинок відносно атомних площин. Знайдено залежність найбільш ймовірних іонізаційних втрат енергії частинок від прицільного параметра. Показано, що для великої групи частинок найбільш ймовірні іонізаційні втрати енергії при площинному каналюванні у кристалі є нижчими, ніж у аморфній мішені.
Завантаження
Посилання
J. Lindhard, Danske Vid. Selsk. Mat. Fys. Medd. 34(14), 1 (1965), https://www.osti.gov/biblio/4536390
O. Fich, J.A. Golovchenko, K.O. Nielsen et al., Phys. Rev. Lett. 36, 1245 (1976), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.36.1245
H. Esbensen, O. Fich, and J.A. Golovchenko et al., Nucl. Phys. B, 127, 281 (1977), https://doi.org/10.1016/0550-3213(77)90216-4
H. Esbensen, O. Fich, and J.A. Golovchenko et al., Phys. Rev. B, 18, 1039 (1978), https://doi.org/10.1103/PhysRevB.18.1039
S. Pape Møller, and V. Biryukov, S. Datz et al., Phys. Rev. A, 64, 032902 (2001), https://doi.org/10.1103/PhysRevA.64.032902
Trofymenko S.V., and Kyryllin I.V., Eur. Phys. J. C. 80, 689 (2020), https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-020-8127-z
L.D. Landau, J. Phys. USSR, 8, 201 (1944).
P.V. Vavilov, Sov. Phys. JETP, 5, 749 (1957).
P. Shulek, B.M. Golovin, L.A. Kuliukina et al., Sov. J. Nucl. Phys. 4, 400 (1967).
K. Dettmann, and M.T. Robinson, Phys. Rev. B, 10, 1 (1974), https://doi.org/10.1103/PhysRevB.10.1
K. Dettmann, Z. Phys. A, 272, 227 (1975), https://doi.org/10.1007/BF01438014
J.F. Bak, A. Burenkov, J.B.B. Petersen et al., Nucl. Phys. B, 288, 681 (1987), https://doi.org/10.1016/0550-3213(87)90234-3
A.I. Akhiezer, and N.F. Shul’ga, High-energy electrodynamics in matter, (Gordon and Breach Science Publishers, Amsterdam, 1996).
I.V. Kirillin, N.F. Shul’ga, L. Bandiera et al., Eur. Phys. J. C, 77, 117 (2017), https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-017-4694-z
I.V. Kirillin, Phys. Rev. Accel. Beams, 20, 104401 (2017), https://doi.org/10.1103/PhysRevAccelBeams.20.104401
I.V. Kyryllin, and N.F. Shul’ga, J. Instrum. 13, C02020 (2018), https://doi.org/10.1088/1748-0221/13/02/C02020
I.V. Kyryllin, and N.F. Shul’ga, Eur. Phys. J. C, 79, 1015 (2019), https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-019-7517-6
N.F. Shul’ga, I.V. Kirillin, and V.I. Truten’, J. Surf. Invest.: X-Ray, Synchrotron Neutron Tech. 7(2), 398 (2013), https://doi.org/10.1134/S1027451013020468
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).