Родина атомно-радіальних функцій трьох незалежних змінних, згенерованих оператором типу Гельмгольца
Анотація
У статті представлено алгоритм побудови сімейства атомарних радіальних базисних функцій трьох незалежних змінних , що породжуються оператором типу Гельмгольца, які використовуються в якості базисних при реалізації безсіткових методів розв’язку крайових задач в анізотропних твердих тілах. Рівняння типу Гельмгольца відіграють значну роль в математичній фізиці завдяки додаткам, в яких вони виникають. Зокрема, рівняння теплопровідності для анізотропних твердих тіл в процесі чисельного розв’язку зводиться до рівняння, яке містить диференціальний оператор спеціального виду (оператор типу Гельмгольца), який включає в себе компоненти тензора другого рангу, що визначає анізотропію матеріалу. Сімейство атомарних радіальних базисних функцій є нескінченно диференційованими фінітними розв’язками функціонально-диференціального рівняння спеціального виду. Вибір фінітних функцій в якості базисних дає можливість розглядати крайові задачі на областях зі складною геометричною конфігурацією. Функції містять параметр форми , який дозволяє варіювати розмір носія та може уточнюватися в процесі розв’язку крайової задачі. Отримано явні формули для обчислення функцій та їх перетворення Фур’є. В роботі представлені візуалізації атомарних функцій та їх перших похідних за змінними і при фіксованому значенні змінної для ізотропного та анізотропного випадків. Ефективність використання атомарних функцій в якості базисних демонструється на прикладі тривимірної нестаціонарної задачі теплопровідності з рухомим джерелом тепла. Наведено результати чисельного розв’язку тестової крайової задачі, а також обчислені середня відносна, середня абсолютна і максимальна похибки наближених розв’язків, які отримані за допомогою атомарних радіальних базисних функцій та мультиквадратичних радіальних базисних функцій.
Завантаження
Посилання
D.O. Protektor, V.M. Kolodyazhny, D.O. Lisin, and O.Yu. Lisina, Cybern. Syst. Anal. 57, 470 (2021), https://doi.org/10.1007/s10559-021-00372-8.
I.V. Garyachevskaya, and D.O. Protektor, Bulletin of V.N. Karazin Kharkiv National University, series Mathematical modeling. Information technology. Automated control systems. 45, 10 (2020), https://doi.org/10.26565/2304-6201-2020-45-02. (in Ukrainian)
D. Miotti, R. Zamolo, and E. Nobile, Energies. 14(5), 1351 (2021), https://doi.org/10.3390/en14051351.
X. Liang, D. Huang, T. Wang, Z. Liu, R. Zhu, L. Wang, and C. Huang, Int. J. Numer. Methods Eng. 122(8), 1964 (2021), https://doi.org/10.1002/nme.6607.
B. Zheng, S. Reutskiy, and J. Lu, Eur. Phys. J. Plus. 135, 707 (2020), https://doi.org/10.1140/epjp/s13360-020-00547-w.
S. Chantasiriwan, Int. Commun. Heat Mass Transf. 31(8), 1095 (2004), https://doi.org/10.1016/j.icheatmasstransfer.2004.08.007.
B. Sarler, and R. Vertnik, Comput. Math. with Appl. 51(8), 1269 (2006), https://doi.org/10.1016/j.camwa.2006.04.013.
R. Vertnik, and B. Sarler, Int. J. Numer. Method. H. 16(5), 617 (2006), https://doi.org/10.1108/09615530610669148.
B. Sarler, in: Advances in Meshfree Techniques. Computational Methods in Applied Sciences, edited by V. M. A. Leitao (Springer, Dordrecht, 2007), pp. 257-282.
G. Kosec, and B. Sarler, Comput. Model. Eng. Sci. 25(3), 197 (2008), https://www.techscience.com/CMES/v25n3/25100.
V.L. Rvachev, and V.A. Rvachev, Теория приближений и атомарные функции [Approximation theory and atomic functions], (Znanie, Moscow, 1978), pp. 64. (in Russian)
V.L. Rvachev, and V.A. Rvachev, Неклассические методы теории приближений в краевых задачах [Non-classical methods of approximation theory in boundary-value problems], (Naukova dumka, Kyiv, 1979), pp. 196. (in Russian)
V.M. Kolodyazhny, and V.A. Rvachev, Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 5, 17 (2004) (in Ukrainian)
V.M. Kolodyazhny, and V.O. Rvachov, Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 1, 12 (2005) (in Ukrainian)
V.M. Kolodyazhny, and V.A. Rvachev, Cybern. Syst. Anal. 43, 893 (2007), https://doi.org/10.1007/s10559-007-0114-y.
O.Yu. Lisina, Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Maths. Mechanics. 21, 53 (2009), http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Mat_2009_21_15. (in Ukrainian)
V.M. Kolodyazhny, and O.Yu. Lisina, Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 8, 21 (2011), http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38513. (in Ukrainian)
D.O. Protektor, Applied Questions of Mathematical Modelling. 1, 89 (2018), http://nbuv.gov.ua/UJRN/apqmm_2018_1_11. (in Ukrainian)
V.M. Kolodyazhny, and D.O. Lisin, Cybern. Syst. Anal. 49, 434 (2013), https://doi.org/10.1007/s10559-013-9526-z.
N. Wiener, and R.C. Paley, Преобразование Фурье в комплексной области [Fourier Transforms in the Complex Domain], (Nauka, Moscow, 1964), pp. 268. (in Russian)
L.I. Ronkin, Элементы теории аналитических функций многих переменных [Elements of the theory of analytical functions of several variables], (Naukova dumka, Kyiv, 1977), pp. 125. (in Russian)
M.S. Ingber, C.S. Chen, and J.A. Tanski, Int. J. Numer. Methods Eng. 60(13), 2183 (2004), https://doi.org/10.1002/nme.1043.
A. Bogomolny, SIAM J. Numer. Anal. 22(4), 644 (1985), https://www.jstor.org/stable/2157574.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).