Особливості структуроутворення та корозії квазікристалічного сплаву Al65Co20Cu15 в нейтральному та кислих середовищах
Анотація
В роботі досліджували структуру та корозійні властивості квазікристалічного сплаву Al65Co20Cu15, закристалізованого зі швидкістю 5 К/с за звичайних умов. Структуру вивчали методами металографії, рентгеноструктурного аналізу, сканувальної електронної мікроскопії та рентгеноспектрального мікроаналізу. Корозійні властивості визначали гравіметричним та потенціодинамічним методами за кімнатної температури. Проведені дослідження підтвердили перитектичне утворення стабільної квазікристалічної декагональної D-фази, яка в структурі сплаву Al65Co20Cu15 співіснує з кристалічними фазами Al4(Co,Cu)3 та Al3(Cu,Co)2. Згідно з результатами рентгеноспектрального мікроаналізу, стехіометричний склад D-фази відповідає Al63Co24Cu13. Опір корозії сплаву Al65Co20Cu15 суттєво збільшується з підвищенням pH розчинів з 1,0 (кислі середовища) до 7,0 (нейтральне середовище). Швидкість корозії сплаву Al65Co20Cu15 у водних розчинах кислот (pH=1,0) збільшується в такому порядку: HNO3®HCl®H2SO4®H3PO4. Маса зразків зменшується в розчинах кислот H2SO4 та H3PO4 і збільшується в розчинах HNO3 та HCl, що пов’язане з різним співвідношенням швидкостей накопичення та розчинення продуктів корозії. Найбільшу корозійну тривкість сплав Al65Co20Cu15 має в розчині NaCl (pH=7,0), в якому корозія сплаву проходить за електрохімічним механізмом з кисневою деполяризацією. Найкращий опір корозії в розчині натрій хлориду досягається за рахунок утворення пасивних хімічних сполук на поверхні сплаву, які блокують корозію. Вільний потенціал корозії сплаву Al65Co20Cu15 становить –0,43 В, зона електрохімічної пасивності простягається від –1,0 В до –0,4 В, а густина струму корозії дорівнює 0,18 мА/см2. Залежно від корозійного середовища, спостерігаються два типи поверхні зразків квазікристалічного сплаву Al65Co20Cu15, які зазнали корозійного руйнування. Після перебування в розчинах кислот H2SO4 та H3PO4 спостерігається чиста поверхня зразків внаслідок її відносно рівномірного розчинення за виключенням більш дефектних ділянок, таких як границі кристалічної фази Al3(Cu,Co)2, що містить менше Со, які розчиняються дещо швидше. В розчинах HNO3, HCl та NaCl на поверхні утворюється пористий шар, який візуально спостерігається як потемніння поверхні. Після перебування в розчині NaCl на поверхні сплаву Al65Co20Cu15 також утворюються ділянки пітінгів внаслідок переважного розчинення компонентів в місцях розташування границь фази Al3(Cu,Co)2 та дефектів поверхні.
Завантаження
Посилання
C. Janot, Quasicrystals, (Springer, Berlin, Heidelberg, 1994), https://doi.org/10.1007/978-3-662-22223-2_9.
Z.M. Stadnik, Physical Properties of Quasicrystals, (Springer-Verlag, Berlin Heidelberg, 1999), https://doi.org/10.1007/978-3-642-58434-3.
H.R. Trebin, Quasicrystals: Structure and Physical Properties, (Wiley-VCH Verlag GmbH & Co., Weinheim, 2003), https://doi.org/10.1002/3527606572.
J.-M. Dubois, Chem. Soc. Rev. 41, 4760-4777 (2012), https://doi.org/10.1039/C2CS35110B.
E. Huttunen-Saarivirta, J. Alloys Compd. 363(1-2), 150-174 (2004), https://doi.org/10.1016/S0925-8388(0)00445-6.
I.М. Spyrydonova, O.V. Sukhova, and G.V. Zinkovskij, Metall. Min. Ind. 4(4), 2-5 (2012). (in Russian)
W. Wolf, C. Bolfarini, C.S. Kiminami, and W.J. Botta, J. Mater. Res. 36, 281-297 (2021), https://doi.org/10.1557/s43578-020-00083-4.
K. Jithesh, T.R. Prabhu, R.V. Anant, M. Arivarasu, A. Srinivasan, R.K. Mishra, and N. Arivazhagan, Mater. Sci. Forum. 969, 218-224 (2019), https://doi.org/10.4028/www.scientific. net/MSF.969.218.
I.M. Spiridonova, E.V. Sukhovaya, S.B. Pilyaeva, and О.G. Bezrukavaya, Metall. Min. Ind. 3, 58-61 (2002). (in Russian)
M. Kamalnath, B. Mohan, A. Singh, and K. Thirumavalavan, Mater. Res. Express. 7(2), 1-11 (2020), https://doi.org/10.1088/2053-1591/ab71c5.
О.V. Sukhova, Phys. Chem. Solid St. 21(2), 355-360 (2020), https://doi.org/10.15330/pcss.21.2.355-360.
M. Zhu, G. Yang, L. Yao, S. Cheng, and Y. Zhou, J. Mater. Sci. 45(14), 3727-3734 (2010), https://doi.org/10.1007/s10853-010-4421-8.
О.V. Sukhova and Yu.V. Syrovatko, Metallofiz. Noveishie Technol. 33(Special Issue), 371-378 (2011). (in Russian)
V.V. Cherdyntsev, S.D. Kaloshkin, I.A. Tomilin, E.V. Shelekhov, A.I. Laptev, A.A. Stepashkin, and V.D. Danilov, Phys. Met. Metallogr. 104(5), 497-504 (2007), https://doi.org/10.1134/S0031918X0711009.
T.P. Yadav, D. Singh, R.S. Tiwari, and O.N. Srivastava, J. Mater. Lett. 80, 5-8 (2012), https://doi.org/10.1016/ J.MATLET.2012.04.034.
S.I. Ryabtsev, V.А. Polonskyy, and О.V. Sukhova, Powder Metall. Met. Ceram. 58(9-10), 567-575 (2020), https://doi.org/10.1007/s11106-020-00111-2.
J. Krawczyk, W. Gurdziel, W. Bogdanowicz, and K. Flisinski, Solid State Phenom. 163, 282-285 (2010), https://doi.org/ 10.4028/ www.scientific.net/SSP.163.282.
О.V. Sukhova and К.V. Ustinоvа, Funct. Mater. 26(3), 495-506 (2019), https://doi.org/10.15407/fm26.03.495.
S.S. Kang and J.-M. Dubois, Phil. Mag. A. 66(1), 151-163 (1992), https://doi.org/10.1080/01418619208201520.
U. Koster, W. Liu, H. Liebertz, and M. Michel, J. Non-Cryst. Solids. 153-154, 446-452 (1993), https://doi.org/10.1016/0022-3093(93)90393-C.
X. Zhou, P. Li, J. Luo, S. Qian, and J. Tong, J. Mater. Sci. Technol. 20(6), 709-713 (2009), https://jmst.org/CN/Y2004/V20/106/709.
B.I. Wehner, J. Meinhardt, U. Koster, H. Alves, N. Eliaz, and D. Eliezer, Mater. Sci. Eng. A. 226-228, 1008-1011 (1997), https://doi.org/10.1016/S0921-5093(96)10848-0.
L.C. Jamshidi and R.J. Bodbari, J. Chilean Chem. Soc. 63(2), 3928-3933 (2018), https://doi.org/10.4067/s0717-97072018000203928.
L.C. Jamshidi, R.J. Rodbari, L. Nascimento, E.P. Hernandez, and C.M. Barbosa, J. Met. Mater. Miner. 26(1), 9-16 (2016), https://doi.org/10.14456/jmmm.2016.2.
K. Yubuta, K. Yamamoto, A. Yasuhara, and K. Hiraga, Mater. Trans. 55(6), 866-870 (2014), https://doi.org/10.2320/matertrans.M2014008.
R.A. Varin, L. Zbroniec, T. Czujko, and Y.-K. Song, Mater. Sci. Eng. A. 300(1-2), 1-11 (2001), https://doi.org/10.1016/S0921-5093(00)01809-8.
A.-P. Tsai, A. Inoue, and T. Masumoto, Mater. Trans. JIM. 30(4), 300-304 (1989), https://doi.org/10.2320/matertrans1989.30.300.
I.M. Zhang and P. Gille, J. Alloys Compd. 370(1-2), 198-205 (2004), https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2003.09.033.
D. Holland-Moritz, D.M. Herlach, B. Grushko, and K. Urban, Mater. Sci. Eng. A. 181-182, 766-770 (1994), https://doi.org/10.1016/0921-5093(94)90735-8.
W. Bogdanowicz and J. Krawczyk, Cryst. Res. Technol. 45(12), 1321-1325 (2010), https://doi.org/10.1002/crat.201000313.
D. Holland-Moritz, G. Jacobs, and I. Egry, Mater. Sci. Eng. 294-296, 369-372 (2000), https://doi.org/10.1016/S0921-5093(00)01126-6.
Y. Zou, P. Kuczera, J. Wolny, Acta Phys. Pol. A. 130(4), 845-847 (2016), https://doi.org/10.12693/aphyspola.130.845.
B. Luca, J. Pham, and P.J. Steinhardt, Sci. Rep. 8, 1-8 (2018), https://doi.org/10.1038/s41598-018-34375-x.
M. Widom, I. Al-Lehyani, W. Wang, and E. Cockayne, Mater. Sci. Eng. 294-296, 295-298 (2000), https://doi.org/10.1016/S0921-5093(00)01215-6.
E. Cockayne and M. Widom, Phys. Rev. Lett. 81(3), 598-601 (1998), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.81.598.
A.R. Kortan, F.A. Thiel, H.S. Chen, A.P. Tsai, A. Inoue, and T. Masumoto, Phys. Rev. B. 40(13), 9397-9399 (1989), https://doi.org/10.1103/PhysRevB.40.9397.
D. Holland-Moritz, J. Schroers, D.M. Herlach, B. Grushko, and K. Urban, Acta Mater. 46(5), 1601-1615 (1998), https://doi.org/10.1016/S1359-6454(97)00341-8.
X.Z. Liao, X.L. Ma, J.Z. Jin, and K.H. Kuo, J. Mater. Sci. Lett. 11, 909-912 (1992), https://doi.org/10.1007/BF00729091.
L. Bindi, N. Yao, C. Lin, L.S. Hollister, C.L. Andronicos, V.V. Distler, M.P. Eddy, A. Kostin, V. Kryachko, G.J. MacPherson, W.M. Steinhard, M.P. Yudovskaya, and L. Steinhard, Sci. Rep. 5, 1-5 (2015), https://doi.org/10.1038/srep09111.
K. Cooke, Aluminum Alloys and Composites, (Intechopen, London, 2020), https://doi.org/10.5772/intechopen.81519.
I.M. Spiridonova, E.V. Sukhovaya, V.F. Butenko, А.P. Zhudra, А.I. Litvinenko, and А.I. Belyi, Powder Metall. Met. Ceram. 32(2), 139-141 (1993), https://doi.org/10.1007/BF00560039.
O.V. Sukhova, V.A. Polonskyy, and K.V. Ustinova, Metallofiz. Noveishie Technol. 40(11), 1475-1487 (2018), https://doi.org/10.15407/mfint.40.11.1475. (in Ukrainian)
O.V. Sukhova, V.A. Polonskyy, and K.V. Ustinova, Voprosy Khimii i Khimicheskoi Technologii. 6(121), 77-83 (2018), https://doi.org/10.32434/0321-4095-2018-121-6-77-83. (in Ukrainian)
О.V. Sukhova, V.A. Polonskyy, and K.V. Ustinova, Phys. Chem. Solid St. 18(2), 222-227 (2017), https://doi.org/10.15330/pcss.18.2.222-227.
I.M. Zharskyy, N.P. Ivanova, D.V. Kuis, and N.A. Svidunovich, Коррозия и защита металлических конструкций и оборудования [Corrosion and Protection of Metal Constructions and Equipment], (Vysh. shk., Мinsk, 2012). (in Russian)
О.V. Sukhova and Yu.V. Syrovatko, Metallofiz. Noveishie Technol. 41(9), 1171-1185 (2019), https://doi.org/10.15407/mfint.41.09.1171. (in Russian)
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).