Олексій Григорович Ситенко: керманич, учений, громадянин
Анотація
Академік НАН України Олексій Григорович Ситенко (наукова школа академіка О.І. Ахієзера) збагатив теоретичну ядерну фізику і теорію плазми відкриттям низки ефектів, що нині носять його ім’я. Підґрунтям фундації його наукової школи були 50-ті роки минулого століття, коли він працював у Харківському фізико-технічному інституті та викладав у Харківському державному університеті. Подальшого розвитку його наукова школа набула в Києві. завдячуючи спогадам його учнів, колег та родини академіка О.Г. Ситенка, викладено життєпис ученого раніш не оприлюдненими фактами про його родовід, дитячі й юнацькі роки, а також реконструйовано витоки його наукових уподобань, чинники формування наукового світогляду, напрями наукової, педагогічної і науково-організаційної діяльності, пріоритетні наукові результати.
Завантаження
Посилання
А.В. Таньшина, D.Sci. Dissertation Історія становлення і розвитку теоретичних досліджень в УФТІ – ХФТІ – ННЦ «ХФТІ», Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України, м. Київ.
Авторське право (c) 2021 Алла Таньшина
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
