Дослідження та вибір перспективних матеріалів для активаційної дозиметрії гальмівного випромінювання великої інтенсивності
Анотація
Радіаційні технології, засновані на застосуванні потужних пучків електронів та гамма-випромінювання тісно пов'язані з необхідністю дозиметрії цих пучків. Вельми успішною для цих цілей є дозиметрія, заснована на використанні реакції непружного розсіювання гамма-квантів на цілому ряді ядер з утворенням ізомерів з різними періодами напіврозпаду і енергіями квантів випромінювання. Прикладом такого застосування в дозиметрії є реакція 115In (γ,γ')115mIn в результаті якої утворюється ізомер 115mIn, що має гамма-лінію з енергією 336,24 кеВ і період напіврозпаду 4,5 годин. Мало місце успішне застосування цієї методики в дозиметрії при вирішенні певних практичних завдань (опромінювальні комплекси на основі джерел 60Со - кобальтові «гармати»). У даній роботі показано, що використання детекторів з In для дозиметрії гамма-випромінювання з широким енергетичним спектром (гальмівне випромінювання) пов'язане зі значною невизначеністю при вимірюванні еквівалентної дози гамма-спектра з верхньою межею 10 МеВ. Така невизначеність обумовлена відносно високим порогом вищезгаданої реакції -1,08 МеВ. В даній роботі визначено кількісний вклад у повний потік випромінювання ділянки гамма-спектра нижче порогу (γ,γ') реакції на ядрі In та показано, що в залежності від напрямку випромінювання має місце систематична похибка при вимірюванні еквівалентної дози, що досягає 20-60%. Досліджено та запропоновано для використання альтернативні матеріали - детектори, що дозволяють зменшити систематичну похибку при вимірі еквівалентної дози до 2-3%, що є цілком прийнятним для практичного застосування.
Завантаження
Посилання
Jiunn-Hsing Chao, Pin-Chieh Hsu, and Hong-Ming Liu, Applied Radiation and Isotopes, 55, 549-556 (2001), https://doi.org/10.1016/S0969-8043(01)00076-8.
A. Murataka, S. Endo, Y. Kojima, and K. Shizuma, J. Radiat. Res. 51(2), 197-203 (2010), https://doi.org/10.1269/jrr.09083.
V.I. Nikiforov, A.Eh. Tenishev, A.V. Torgovkin, V.L. Uvarov, V.A. Shevchenko, I.N. Shlyahov, and B.I. Shramenko, Problems of Atomic Science and Technology, 4(80), 181-184, (2012), https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2012_4/article_2012_4_181.pdf. (In Russian).
Ju.V. Rogov, V.A. Shevchenko, I.N. Shlyakhov, B.I. Shramenko, A.Eh. Tenishev, A.V. Torgovkin, V.L. Uvarov, and V.F. Zhiglo, Problems of Atomic Science and Technology, 6(100), 120-124 (2015), https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2015_6/article_2015_6_120.pdf.
J.H. Chao, and A.C. Chiang, Radiation Measurements, 45(9), 1024-1033 (2010), https://doi.org/10.1016/j.radmeas.2010.08.012.
A.A. Lychagin, E.V. Koryakina, and S.E. Ulyanenko, Meditsinskaya Fizika, 3, 15-23 (2015), http://medphys.amphr.ru/_private/DB/67_15.pdf. (in Russian)
A.N. Dovbnya, O.S. Deyev, V.A. Kushnir, V.S. Malyshevsky, T.V. Malykhina,V.V. Mitrochenko, S.A. Perezhogin, A.V. Torgovkin, G.V. Fomin, and B.I. Shramenko, Problems of Atomic Science and Technology, 6(88), 192-195, (2013), https://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2013_6/article_2013_6_192.pdf.
Нормы радиационной безопасности НРБ-76/87 [Radiation safety standards NRB-76/87] (Energoizdat, Moscow, 1988).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
