В’язкість і вихроутворення в рідині, що обертається в циліндричній ємності
Анотація
Експериментально досліджено вільне падіння сталевих кульок різних діаметрів у в'язких рідинах, поміщених в циліндричну посудину, що покоїться або обертається з постійною швидкістю, а також вихроутворення рідини, що обертається в циліндричній посудині. Для дослідження цих питань розроблений експериментальний стенд, що складається з циліндричної скляної посудини, встановленої на осі валу електродвигуна з регульованими оборотами, контрольно-вимірювального обладнання в складі цифрового лазерного тахометра, цифрового USB-мікроскопа і ноутбука, для візуалізації досліджуваних процесів. Отримано експериментальні залежності миттєвої швидкості кульок від пройденої ними відстані. Показано наявність перехідного режиму зміни швидкості кульки при його вході в рідину. Перехідний режим характеризується загасаючою, періодичною змінною від відстані миттєвою швидкістю. Встановлено, що на певній пройденій кулькою відстані, перехідний режим переходить в стаціонарний, коли кулька рухається з постійною швидкістю. У стаціонарному режимі методом Стокса досліджена залежність в'язкості рідини від частоти обертання посудини. Показано, що загальною закономірністю таких процесів є зменшення часу падіння кульок, а, отже, коефіцієнту динамічної в'язкості рідини, з ростом частоти обертання посудини. Експериментально виявлено періодична зміна коефіцієнту динамічної в'язкості від частоти обертання посудини. Експериментально встановлено, що при обертанні циліндричної посудини утворюється кілька паралельних осі циліндра ниткоподібних спіральних потоків пофарбованої рідини. При цьому швидкість низхідного дрейфу пофарбованої рідини зростає зі збільшенням швидкості її обертання, а також вона збільшується від периферії до центру судини.
Завантаження
Посилання
L.D. Landau, and E.M. Lifshits, Теоретическая физика. Гидродинамика, T.6, [Theoretical physics. Hydrodynamics, Vol.6,] (Nauka, Moscow, 1986), pp. 736. (in Russian)
Е.G. Richardson, Proc. Phys. Soc. 61(4), 352-367 (1948), https://doi.org/10.1088/0959-5309/61/4/308.
M. Stephen, and Jr. Laverty, M.Sc. thesis, Massachusetts Institute of Technology, 2004, http://web.mit.edu/mhl/www/Impact%20Lab%20Page/Whole%20Thesis.pdf
А.B. Lotov, Uchenyie zapiski TsAGI, 2(4), 22-30 (1971). (in Russian).
I. Mirzaii, and M. Passandideh-Fard, in: 19th Annual Conference on Mechanical Engineering-ISME-2011, (The University of Birjand, Iran, 2011), pp. 1 4. https://www.researchgate.net/publication/307510320_The_Impact_of_a_Solid_Object_on_to_a_Liquid_Surface
H. Wagner, Math. Mech. 12, 193-215 (1932), http://dx.doi.org/10.1002/zamm.19320120402.
V. Fidleris, and R.L. Whitmore, Br. J. Appl. Phys. 12, 490-494 (1961), https://doi.org/10.1088/0508-3443/12/9/311.
P.P. Brown, and D.F. Lawler, Journal of Environmental Engineering, 129(3), 222 231 (2003), https://doi.org/10.1061/(ASCE)0733-9372(2003)129:3(222).
Rayleigh Lord, Proc. Roy. Soc. London, Series A, 93(648), pp. 148-154. Scientific papers, 6, 447-453, (Cambridge University Press, 1917), pp. 254, https://www.jstor.org/stable/93794.
S. Chandrasekhar, Hydrodynamic and hydromagnetic stability, (Oxford University Press, 1970), pp. 657. https://www.cambridge.org/core/journals/journal-of-fluid-mechanics/article/universal-stability-of-hydromagnetic-flows/826D62658D200A2DCE37F6006EE4390A
Y. Nakagawa, and P. Frenzen, Tellus. 7(1), 1 21 (1955), https://doi.org/10.3402/tellusa.v7i1.8773.
H.P. Grinspen, Теория вращающихся жидкостей [Rotating fluid theory], (Gidrometeoizdat, Leningrad, 1975), pp. 321, https://www.twirpx.com/file/243427/. (in Russian)
H. Bernard, Revue generale des Sciences, Pures et Appliques, 11, 1261-1271 and 1309-1328 (1900).
О.L. Patochkina, B.V. Borts, and V.I. Tkachenko, East Eur. J. Phys. 2(1), 23-31 (2015). https://periodicals.karazin.ua/eejp/article/view/2810
R. Skorer, Аэрогидродинамика окружающей среды [Aero-hydrodynamics of the environment], (Mir, Moscow, 1980), pp. 550. (in Russian)
M. Van-Dajk, Альбом течений жидкости и газа [Album of liquid and gas flows], (Mir, Moscow, 1986), pp. 184. (in Russian)
A.S. Monin, and G.M. Zhiharev, UFN, 160(5), 1-47 (1990), https://doi.org/10.3367/UFNr.0160.199005a.0001. (in Russian)
A.V. Tur, and V.V. Janovskij, Гидродинамические вихревые структуры [Hydrodynamic vortex structures], (Har'kov, NTK “Institut Monokristallov”, 2012), pp. 294. (in Russian)
O.L Andreeva, L.A. Bulavin, I.M. Kudrjavcev, R.S. Sokolenko, and V.I. Tkachenko, in: International scientific and technical conference “Physical And Technical Problems Of Energy And Their Solutions 2019”, (KhNU, Kharkіv, 2019), pp. 18-19, http://physics-energy.karazin.ua/resources/17c5203634424b2292944e8da8f6c686.pdf. (in Russian)
F. Sherman, editor, Эмульсии [Emulsions], (Himija, Leningrad, 1972), pp. 448, https://www.studmed.ru/sherman-f-red-emulsii_1553621cafe.html. (in Russian)
M.V. Krautsou, A.M. Krautsou, Izvestiâ vysših učebnyh zavedenij i ènergetičeskih obʺedinennij SNG. Ènergetika, 2, 80–87 (2011), https://energy.bntu.by/jour/article/download/301/296 (in Russian)
E.L. Koschmieder, Benard Cell and Taylor Vortices, (Cambridge University Press, 1993), pp. 337.
Авторське право (c) 2020 О.Л. Андрєєва, Л. А. Булавін, І. М. Кудрявцев, Р.С. Соколенко, В.І. Ткаченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).