Моделювання енергетичної роздільної здатності shashlyk-калориметру при різних комбінаціях кількості пластин та товщин поглинача
Анотація
Моделювання відгуку ідеального електромагнітного семплінг-калориметру типу КОРІО проведено у діапазоні енергій 50 МеВ – 16 ГеВ із використанням бібліотеки класів Geant4 версії 10.6.0. В роботі отримані параметри енергетичної роздільної здатності для прототипів модулів Shashlyk-калориметр (ECAL SPD) установки SPD коллайдера NICA для різної товщини свинцевого абсорбера при різних кількостях пластин. Науковий експеримент NICA надає унікальну можливість для вивчення партонних розподілів і кореляцій в структурі адронів при роботі з пучками високоінтенсивних поляризованих релятивістських іонів. Одним з ключових детекторів установки SPD є електромагнітний калориметр ECAL. Існують певні попередні вимоги до електромагнітного калориметру, зокрема, до енергетичної роздільної здатності у діапазоні енергій від 50 МеВ до 16 ГеВ. У роботі детально доведено, що більш точне отримання стохастичного, а особливо, константного коефіцієнтів у якості параметрів формули параметризації енергетичної роздільної здатності можливо при врахуванні поздовжніх витоків енергії з калориметру, які завжди присутні навіть у малої кількості. Таким чином, формула для апроксимації енергетичної роздільної здатності ідеального семплінг-калориметру з прийнятним значенням χ2/ndf набирає вигляду: σE/E=(a/√E) (+)b(+)(p1ln1E+ p2ln2E + p3ln3E ), де під знаком логарифма lnE мається на увазі величина ln(E/Ec), де Ec - ефективна критична енергія. За результатами детального моделювання знайдена залежність цих параметрів від числа пластин калориметру і товщини абсорбера. Підхід заснований на ретельному відборі і аналізі отриманих при моделюванні спектрів енергії згідно з критерієм χ-квадрат та адекватному виборі функцій апроксимації енергетичної роздільної здатності. Метод легко може бути розширений на інші комбінації товщини абсорбер-сцинтилятор.
Завантаження
Посилання
Conceptual design of the Spin Physics Detector, JINR, Dubna, 2018, http://spd.jinr.ru.
A. Roy, et al., FERMILAB-PUB-17-186-E, 1-32 (2017).
I-H. Chiang, et al., AGS Experiment Proposal 926, (1996).
R. Appel, et al., Nucl. Instrum. Meth. A, 479(2-3), 249-406 (2002), https://doi.org/10.1016/S0168-9002(01)00906-8.
L. Aphecetche, et al., Nucl. Instrum. Meth. A, 499(2-3), 521-536 (2003), https://doi.org/10.1016/S0168-9002(02)01954-X.
G. Avoni, et al., Nucl. Instrum. Meth. A, 461(1-3), 332-336 (2001), https://doi.org/10.1016/S0168-9002(00)01237-7.
G.S. Atoian, et al., Nucl. Instrum. Meth. A, 531(3), 467-480 (2004), https://doi.org/10.1016/j.nima.2004.05.094.
G.S. Atoian, et al., Nucl. Instrum. Meth. A, 584(2), 291-303 (2008), https://doi.org/10.1016/j.nima.2007.10.022.
J. Allison et al., Nucl. Instrum. Meth. A, 835(1), 186-225 (2016), https://doi.org/10.1016/j.nima.2016.06.125.
ROOT6, https://root.cern.ch.
Physics List Guide, 1-63, (2017), http://cern.ch/geant4-userdoc/UsersGuides/PhysicsListGuide/fo/PhysicsListGuide.pdf.
Physics Reference Manual, 1-454, (2019), http://cern.ch/geant4-userdoc/UsersGuides/PhysicsReferenceManual/fo/PhysicsReferenceManual.pdf.
M. Oreglia, A study of the Reactions , PhD thesis, (SLAC, 1980).
T. Skwarnicki, A study of the radiative CASCADE transitions between the Upsilon-Prime and Upsilon resonances. PhD thesis, (INP, Cracow, 1986).
S. Das, https://arxiv.org/abs/1603.08591.
G. Grindhammer, and S. Peters, https://arxiv.org/abs/hep-ex/0001020.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).