До релаксаційних процесів у повно іонізованій плазмі
Анотація
Релаксація густин енергії та імпульсу електронів досліджується в просторово-однорідних станах повністю іонізованої плазми за наявності малого постійного і просторово-однорідного зовнішнього електричного поля. Плазма розглядається в узагальненій моделі Лоренца, яка на відміну від стандартної моделі передбачає, що іони утворюють рівноважну систему. Дотримуючись Лоренца, нехтуємо електрон-електронними та іон-іонними взаємодіями. Дослідження засноване на лінійному кінетичному рівнянні, отриманому нами раніше з кінетичного рівняння Ландау. Тому в ньому далекодійна електрон-іонна кулонівська взаємодія описується послідовно. Дослідження моделі ґрунтується на спектральної теорії оператора інтеграла зіткнень. Цей оператор симетричний і позитивно визначено. Його власні вектори обираємо у вигляді симетричних незвідних тензорів, які описують кінетичні моди системи. Відповідні власні значення є коефіцієнти релаксації і визначають часи релаксації системи. Встановлюється, що скалярні і векторні власні функції описують еволюцію густин енергії та імпульсу електронів (векторну і скалярну моди системи). На цій основі нами виводиться точна система рівнянь для вказаних густин, які справедливі для всіх часів. Далі передбачається, що їх часи релаксації набагато більші часів релаксації всіх інших мод. У цьому випадку існує такий характерний час, що при відповідних великих часах еволюція системи скорочено описується асимптотичними значеннями густин енергії та імпульсу. При скороченому описі функція розподілу електронів залежить від часу тільки через асимптотичні густини і вони задовольняють замкнутій системі рівнянь. У нашій попередній роботі цей результат був доведений за відсутності зовнішнього електричного поля і була знайдена точна нерівноважна функція розподілу. Нами доводиться, що цей скорочений опис має місце і для малого однорідного зовнішнього електричного поля. Це можна розглядати як обґрунтування ідеї функціональної гіпотези Боголюбова для релаксаційних процесів в плазмі. Доказ проводиться в першому наближенні теорії збурень за полем. Однак його ідея правильна у всіх порядках за полем. Рухливість електронів в плазмі, її провідність і явище відмінності в рівновазі електронної та іонної температур досліджуються нами в точної теорії і наближено аналізуються. З цією метою, слідуючи нашій попередній роботі, обговорюється наближене рішення спектральної задачі методом усіченого розкладання власних функцій в ряди поліномів Соніна. У наближенні одного полінома показується, що нерівноважна функція розподілу електронів в околиці завершення релаксаційних процесів може бути апроксимована функцією розподілу Максвелла. Цей результат є обґрунтуванням припущення Лоренца–Ландау в їх теорії нерівноважних процесів в плазмі. Коефіцієнти релаксації температури і швидкості розраховувалися нами раніше в наближеннях одного і двох поліномів.
Завантаження
Посилання
D. Jou, J. Casas-Vazques, and G. Lebon, Extended Irreversible Thermodynamics, (Springer, 2010).
S.V. Peletminskii, Yu.V. Slyusarenko, and A.I. Sokolovsky, Physica A. 326(3-4), 412-429 (2003), https://doi.org/10.1016/S0378-4371(03)00255-3.
V.N. Gorev, A.I. Sokolovsky, in: Actual Problems of Mathematical Physics and its Applications. Proceedings of Institute of Mathematics NASU, 11(1), (IM, Kyiv, 2014), pp. 67-92.
H.A. Lorentz, Proc. Acad. Sci. Amsterdam, 7, 438, 585 (1905).
L.D. Landau, ZhETF, 7, 203-209 (1936). (in Russian).
A.I. Akhiezer, S.V. Peletminsky, Methods of Statistical Physics, (Pergamon Press, Oxford, 1981).
S.A. Sokolovsky, A.I. Sokolovsky, I.S. Kravchuk, and O.A. Grinishin, Journal of Physics and Electronics, 26(2), 17-28 (2018), https://doi.org/10.15421/331818.
B.M. Smirnov, UFN, 172(12), 1411-1445 (2002). (in Russian).
A.F. Aleksandrov, L.S. Bogdankevich, and A.A. Rukhadze, Principles of Plasma Electrodynamics, (URSS, Moscow, 2013), pp. 504.
E.M. Lifshitz, and L.P. Pitaevskii, Physical kinetics, (Pergamon Press, Oxford, 1981).
I.S. Braginsky, ZhETF, 33, 459 (1957).
N.N. Bogolyubov, and N.N. Bogolyubov (Jr.), Аспекты теории полярона [Aspects of polaron theory], (Fizmatlit, Moscow, 2004), pp. 175. (in Russian).
V.N. Gorev, and A.I. Sokolovsky, Ukr. J. Phys. 60(3), 232-246 (2015), https://doi.org/10.15407/ujpe60.03.0232.
V. N. Gorev, S.A. Sokolovsky, and A.I. Sokolovsky, Vìsnik Dnìpropetrovs’kogo unìversitetu. Serìâ Fìzika, radìoelektronika, 24(23/2), 83-93 (2016).
S.A. Sokolovsky, A.I. Sokolovsky, І.S. Kravchuk, O.A. Grinishin, Journal of Physics and Electronics, 26(2), 17-28 (2018), https://doi.org/10.15421/331818.
S.A. Sokolovsky, A.I. Sokolovsky, І.S. Kravchuk, O.A. Grinishin, in: Proceedings of IEEE 40th International Conference on Electronics and Nanotechnology (ELNANO-2020), ISBN: 978-1-7281-9712-8, (Kyiv, Ukraine, 2020), pp. 284-287.
S.A. Sokolovsky, and A.I. Sokolovsky, in: Proceedings of IEEE 2nd Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering, (UKRCON-2019), ISBN: 978-1-7281-3882-4, (Lviv, Ukraine, 2019), pp. 783-787.
S.A. Sokolovsky, A.I. Sokolovsky, І.S. Kravchuk, and O.A. Grinishin, Journal of Physics and Electronics, 27(2), 29-36 (2019), https://doi.org/10.15421/3919/9.
S.A. Sokolovsky, Theoretical and Mathematical Physics, 168(2), 1150-1164 (2011), https://doi.org/10.1007/s11232-011-0093-z.
Цитування
Gorev V., Gusev A., Korniienko V. & Aleksieiev M. (2021)
Crossref
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).