Цифровий пристрій запускаючих імпульсів та генератор запускаючих імпульсів для підпалу розрядників прискорювача РЕП «ТЕМП»
Анотація
Для забезпечення керованості та високої завадостійкості вимірювань характеристик і параметрів процесів для прискорювачів релятівістскіх електронних пучків (РЕП) «ТЕМП» були розроблені запускаючі пристрої з гальванічною розв’язкою вхідних і вихідних ланцюгів, які дозволяють встановлювати затримки імпульсів в діапазоні від 1 мкс до десятків мілісекунд. При їх використанні усувається вплив контурних струмів, які протікають в загальних колах заземлення і впливають на роботу вимірювальної апаратури. Для синхронізування роботи прискорювача РЕП «ТЕМП» було розроблено та зібрано запускаючий пристрій. Його було зібрано з блоків на сучасній елементній базі і він є закінченим функціональним виробом. Запускаючий пристрій складається з блоку запуску і блоків затримок. Блок запуску побудований на основі мікросхеми І НЕ і мультивібратора. Блоки затримок побудовані на одневібраторах К155АГ1 і відрізняються рівнем регульованих затримок, які визначаються зовнішніми елементами R і С, підключеними до мультивібратора. На жаль при установці мілісекундних затримок спад імпульсу на мультивібраторі не стабільний. Тому було розроблено цифровий запускаючий пристрій. Цифровий запускаючий пристрій виконано на цифрових мікросхемах і складається з блоків: двійковіх-десяткових лічильників, дешифраторів і одного загального на всі чотири канали генератора з кварцовою стабілізацією частоти. Воно містить чотири ідентичних канали з регулюванням затримки від однієї мікросекунди до ста мілісекунд. Така побудова схеми дозволяє в разі необхідності додати канали для запуску інших вузлів. Імпульсні сигнали запускаючего пристрою подаються на блок підпалу розрядників. Розроблено генератор імпульсів запалювання розрядників прискорювача РЕП «ТЕМП». Наведено опис генератора, розробленого для управління розрядниками підпалу ГІНа і розрядниками підпалу магнітних систем, що використовуються в системах комутації конденсаторних батарей з енергозапаси від 60 до 150 кДж. Генератор забезпечує отримання імпульсів напруги з амплітудою до 20 кВ, при струмі в режимі короткого замикання 5 А, тривалості імпульсу першої напівхвилі 12 мкс, частоті повторення імпульсів не більше 10 Гц.
Завантаження
Посилання
V.V. Zhiznevsky, А.А. Turchin and А.А. Turchin, Problems of Atomic Science and Technology, 4, 376-380 (2010), in: https://vant.kipt.kharkov.ua. (in Russian)
V.L. Shilo, Популярные цифровые микросхемы [Popular digital microchip], (Радио и связь, Moscow, 1987). (in Russian)
A.B. Batrakov, E.G. Glushko, А.А. Zinchenko, Yu.F. Lonin, А.G. Ponomaryov, S.I. Fedotov, Problems of Atomic Science and Technology. Series: Plasma electronics and new methods of acceleration, 4, 7-9 (2013), in: https://vant.kipt.kharkov.ua. (in Russian)
E.G. Krastelyov, Instruments and experimental equipment, 6, 51-56 (2014);
D.V. Vinnikov, K.V. Korytchenko, V.I. Tkachev, V.V. Egorenkov, D.V. Kudin and T.Yu. Mirnaya, Electrical Engineering & Electromechanics, 1, 39-46 (2017), https://doi.org/10.20998/2074-272X.2017.1.07.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
