Модуляційна нестійкість у двокомпонентному Бозе-Ейнштейнівському конденсаті з дисипацією
Анотація
дисипації в середині компонентів. За допомогою введення дисипативної функції отримані модифіковані рівняння Гроса – Питаєвського, які, на відміну від звичайних рівняннь Гроса – Питаєвського, дозволяють врахувати дисипацію у системі. Досліджено вплив дисипативних процесів на розвиток модуляційної нестійкості у просторово-однорідному двокомпонентному бозе-ейнштейнівському конденсаті. На відміну від однокомпонентного бозе-ейнштейнівського конденсату, в якому модуляційна нестійкість виникає тільки тоді, коли між атомами діють сили притягнення, в двокомпонентному бозе-ейнштейнівського конденсаті нелінійна динаміка, котра приводе до модуляційної нестійкості, більш складна. Вона суттєво залежить від знаків і величин постійних взаємодії "компонентів", що приводе до більшої кількості можливих сценаріїв розвитку модуляційної нестійкості. В роботі розглядаємо два випадки. Перший випадок, коли в середині компонентів діють сили відштовхування, і другий- коли в першій компоненті діють сили відштовхування , а в другій – сили притягнення. При цьому ситуація, коли в першій компоненті маємо відштовхування, а в другій - притягнення між частинками, суттєво відрізняється від випадку виключно додатньої взаємодій в середині компонентів. Співвідношення між константами взаємодії, які визначають розвиток модуляційної нестійкості, виявляються різними. При заданих співвідношеннях між константами взаємодії з урахуванням процесів дисипації вивчено виникнення модуляційної нестійкості в двокомпонентних бозе-ейнштейнівських конденсатах, знайдено максимальний інкремент коливань і визначено границі існування модуляційної нестійкості у просторі хвильових чисел. Показано, що малий вплив дисипації на модуляційну нестійкість в бозе-ейнштейнівського конденсаті пояснюється не тільки малими силами тертя. При хвильових векторах, що відповідають моді з максимальним інкрементом, вклад дисипації в лінійному наближенні по дисипативному параметру строго дорівнює нулю Таким чином, умова розвитку самої швидкої зростаючої моди коливань, котра визначає початок модуляційної нестійкості, залишається такою самою, як в бездисипативному випадку.
Завантаження
Посилання
S. Burger, K. Bongs, S. Dettmer, W. Ertmer, K. Sengstock, A. Sanpera, V. Shlyapnikov and M. Levenstein, Phys. Rev. Lett. 83, 5198-5201 (1999), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.83.5198.
B. Eiermann, Th. Anker, M. Albiez, M. Taglieber, P. Treutlein, K.-P.Marzlin and K. Oberthaler, Phys. Rev. Lett. 92, 230401 (2004), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.92.230401.
M.R. Matthews, B.P. Anderson, P.S. Haljan, D.S. Hall, C.E. Wieman and E.A. Cornell, Phys. Rev. Lett. 83, 2498-2501 (1999), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.83.2498.
G.P. Agrawal, Phys. Rev. Lett. 59, 880-883 (1987), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.59.880.
E.A. Donley, N.R. Claussen, S.L. Cornish, J.L. Roberts and E.A. Cornell, Nature, 412, 295-299 (2001), https://doi.org/10.1038/35085500.
K.E. Strecker, G.B. Partridge, A.G. Truscott and R.G. Hulet, Nature, 417, 150-153 (2002), https://doi.org/10.1038/nature747.
H.-J. Miesner, D.M. Stamper-Kurn, J. Stenger, S. Inouye, A.P. Chikkatur and W. Ketterle, Phys. Rev. Lett. 82, 2228 2231 (1999), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.82.2228.
T.L. Ho and V.B. Shenoy, Phys. Rev. Lett. 77, 3276-3279 (1996), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.77.3276.
H. Saito and M. Ueda, Phys. Rev. Lett. 86, 1406-1409 (2001), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.86.1406.
E.W. Goldstein and P. Meystre, Phys. Rev. A. 55, 2935 – 2940 (1997), https://doi.org/10.1103/PhysRevA.55.2935.
L.D. Carr and J. Brand, Phys. Rev. Lett. 92, 040401 (2004), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.92.040401.
K. Kasamatsu and M. Tsubota, Phys. Rev. A. 74, 013617 (2006), https://doi.org/10.1103/PhysRevA.74.013617.
S. Ronen, J.L. Bohn, L.E. Halmo and M. Edwards, Phys. Rev. A. 78, 053613 (2008), https://doi.org/10.1103/PhysRevA.78.053613.
Coen S. and M. Haelterman, Phys. Rev. Lett. 87(1-4), 140401 (2001), https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.87.140401.
Yu.M. Poluektov, Low Temp. Phys. 40, 389-398 (2014), https://doi.org/10.1063/1.4881395.
C.J. Pethick and H. Smith, Bose-Einstein Condensation in Dilute Gases, 2nd ed. (Cambridge University Press, Cambridge, 2008), p. 569.
P. Ao and S.T. Chui, Phys. Rev. A. 58, 4836-4840 (1998), https://doi.org/10.1103/PhysRevA.58.4836.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
