Нелінійний динамічний аналіз формування оксиду кадмію при лазерному осадженні
Анотація
Добре відомо, що сполуки II-VI займають дуже важливе місце в контексті напівпровідників. Зокрема, важливу роль відіграють II-VI напівпровідникові та ізоляційні або квазіізолюючі окисли. Серед цих матеріалів можна згадати оксид цинку та оксид кадмію. Ці оксиди, які є прозорими (принаймні в видимому діапазоні), підходять для ряду додатків для оптоелектроніки. У цьому відношенні давайте розглянемо сонячні батареї; дійсно, описані вище оксиди служать антивідбиваючим покриттям для цих батарей. Оксид кадмію, легований або нелегований, незважаючи на небезпечність використання, безумовно, дуже цікавий для вищезгаданих застосувань у оптоелектроніці. З іншого боку, багато аспектів використання цього оксиду можна розглядати з експериментальних та теоретичних точок зору. Що стосується експериментальної сторони, в даний час використовується декілька методів отримання оксиду кадмію. Серед цих експериментальних методів можна згадати випаровування металів, розпилення по скляній підкладці та лазерне осадження. Можливо, лазерне осадження є найбільш просунутим і перспективним, ніж інші методи. Крім того, той факт, що лазер бере участь у даному виді осадження, породжує, скажімо, посилення основних аспектів фізики та хімії оксиду кадмію. Дійсно, фізика та хімія оксиду кадмію становлять значну проблему. Для точного вивчення основних фізичних механізмів, що лежать в основі утворення оксиду кадмію лазерним осадженням, в даній статті наведено поглиблене теоретичне нелінійне дослідження на вищезгадане формування. По суті, беручи до уваги те, що молекули (,,) в хімічній реакції, що дає CdO, є двоатомними, передбачається, що потенціал Морзе діє на міжядерну вісь молекул, які, як наслідок, ведуть себе як квантові ангармонічні (нелінійні) осцилятори. Фактично непружні зіткнення молекули кадмію з киснем у відповідній хімічній реакції, утворюють дві молекули оксиду кадмію. Ми аналізуємо це зіткнення з квантово-механічної точки зору (нагадуємо, що розглянуті молекули ведуть себе як квантові ангармонічні осцилятори). У цьому молекулярному зіткненні втрата енергії виникає завдяки дії лазера. Розраховуючи енергетичні втрати з використанням відповідного параметру ми виводимо математичні умови, які відповідають ступеню нелінійності.
Завантаження
Посилання
S.Y. Bhide and S. Yashonath, J. Phys. Chem. A. 106, 7130-7137 (2002), DOI: 10.1021/jp020101e
M. Yan, M. Lane, C.R. Kannewurf and R.P.H. Chang, Appl. Phys. Lett. 78, 2342 (2001), DOI: 10.1063/1.1365410
R.A. Ismail, B.G. Rasheed, E.T. Salm and M. Al-Hadethy, J. Mater. Sci.: Mater. in Electronics. 18 (2007) 1027, DOI 10.1007/s10854-007-9129-4
C. Sravani, K.T.R. Reddy and P.J. Reddy, Mater. Lett. 15, 356-358 (1993).
A.A. Dakhel, Curr. Appl. Phys. 11, 11-15 (2011), DOI: 10.1016/j.cap.2010.06.003
D.J. Seo, J. Korean Phys. Soc. 45, 1575-1579 (2004).
F.C. Eze, Mater. Chem. Phys. 89, 205-209 (2005).
T.K. Subramanyan, G. Venkata Rao, K.T.R. Reddy and S. Uthanna, Indian J. Eng. Mater. Sci. 10, 151-154 (2003).
V.E. Rodionov, I.N. Shnidko, A. Zolotovsky and S.P. Kruchinin, Mater. Sсi. 31, 232-239 (2013).
M. Sugahara and S.P. Kruchinin, Mod. Phys. Lett. B. 15, 473-477 (2001).
A.V. Soldatov, N.N. Bogolyubov (Jr.) and S.P. Kruchinin, Condens. Matter Phys. 9, 1-9 (2006).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).