Двосмугова структура фотолюмінесценції поліського бурштину

  • Ruslan Skiba Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна, Україна, м. Харків https://orcid.org/0000-0003-0807-893X
  • Illia Mysiura Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна, Україна, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-1401-6412
  • Oganes Kalantaryan Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна, Україна, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-5625-6908
  • Vitaliy Zhurenko Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна, Україна, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-4738-094X
  • Sergiy Kononenko Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна, Україна, м. Харків https://orcid.org/0000-0001-6060-2589
Ключові слова: бурштин, фотолюмінесценція, спектр, фітування функціями Гауса

Анотація

У роботі наведено результати експериментального дослідження люмінесценції поліського бурштину, яку було збуджено вузькою смугою УФ випромінюванням (7 нм) в діапазоні довжин хвиль 310–410 нм з кроком в 10 нм. Метою даних досліджень було визначення зв'язків між збудженням двох центрів світіння, встановлених нами раніше під час математичної обробки спектрів, отриманих в ході циклу експериментів з фото- і рентгенолюмінесценції бурштину з поліського родовища. Показано, що для різних зразків спектри світіння, викликаного УФ опроміненням, мають широку смугу світіння з деякими відмінностями як за формою, так і за положенням максимуму. Було встановлено, що зі збільшенням довжини хвилі збуджувального випромінення відбувається монотонне зміщення положення максимуму спектру (з 2,62 до 2,5 еВ) і зменшення його ширини на піввисоті (з 0,92 до 0,62 еВ). Для аналізу спектрів ми використовували процедуру математичної обробки, яку вже успішно застосовували раніше, і яка полягає в фітуванні експериментальних кривих функціями Гаусса. Було продемонстровано, що форму наших спектрів з високою достовірністю можна представити у вигляді суми двох піків з центрами 2,5 та 2,95 еВ, які описують функції Гауса. Відмінності в формі спектрів можна пояснити змінами амплітуд двох знайдених піків з центрами у 2,5 та 2,95 еВ. Експерименти з фотолюмінесценції, що була збуджена вузькою смугою УФ випромінювання, показали, що ефективність генерації світла на довжинах хвиль, які відповідають цим центрам, суттєво відрізняються у разі зміни довжини хвилі первісного УФ випромінювання. Найбільш інтенсивному збудженню смуги 2,5 еВ (496 нм) відповідає довжина хвилі УФ випромінювання 384 нм (3,23 еВ), а для смуги 2,95 еВ (420 нм) – 287,5 нм (4,32 еВ). Це дозволило зробити висновок про незалежний характер збудження цих центрів. Зміни в спектрах можна пояснити різною ефективністю збудження обох центрів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

J. Zhao, G.B. McKenna, Polymer. 55, 2246–2253 (2014), doi: https://doi.org/10.1016/j.polymer.2014.03.004

R. Walstam, Acta Radiol. 37, 472–480 (1996), doi: https://doi.org/10.3109/02841859609177681

P.I. James, Patent US No. 8,088,267 B2.

V.V. Tsetlin, Yu.A. Akatov, V.V. Archangelsky, V.G. Mitrikas, V.A. Bondarenko and Teltsov M.V., Cosmic Research. 43, 314–318 (2005), doi: https://doi.org/10.1007/s10604-005-0051-3

Y.Q. Ye, H. Koshino, D. Hashizume, Y. Minamikawa, K.I. Kimura and S. Takahashi, Med. Chem. Lett. 22, 4259–4262 (2012), doi: https://doi.org/10.1016/j.bmcl.2012.05.022

M.A. Bogdasarov, Geol. Ore Depos. 49, 630–637 (2007), doi: https://doi.org/10.1134/S1075701507070215

J.S. Mills, R. White and L.J. Gough, Chem. Geol. 47, 15–39 (1984), doi: https://doi.org/10.1016/0009-2541(84)90097-4

N. Vávra, Ann. Des. Nat. Mus. Wien. 111A, 445–474 (2009), doi: https://www.jstor.org/stable/41701795

S. Pipatmanomai, C.A. Islas, I. Suelves, A.A. Herod, D.R. Dugwell and R. Kandiyoti, J. Anal. Appl. Pyrolysis. 58-59, 299–313 (2001), doi: https://doi.org/10.1016/S0165-2370(00)00167-4.

R.H. Brody, H.G.M. Edwards and A.M. Pollard, Using FT-Raman. 57, 1325–1338 (2001), doi: https://doi.org/10.1016/S1386-1425(01)00387-0

P. Vandenabeele, D.M. Grimaldi, H.G.M. Edwards and L. Moens, Spectrochim. Acta - Part A Mol. Biomol. Spectrosc. 59, 2221–2229 (2003), doi: https://doi.org/10.1016/S1386-1425(03)00066-0

H.G.M. Edwards, D.W. Farwell, S.E.J. Villar, Spectrochim. Acta - Part A Mol. Biomol. Spectrosc. 68, 1089–1095 (2007), doi: https://doi.org/10.1016/j.saa.2006.11.037

G. López-Morales, R. Espinosa-Luna and C. Frausto-Reyes, Rev. Mex. Fís. 60, 217–221 (2014).

L. Yan, G. Shi, S. Wang., Gems Gemol. 50, 134 (2015), doi: 10,5741 / GEMS.50.2.134

T.T. Sun, A. Kleismantas, T.T. Nyunt, Z. Minrui, M. Krishnaswamy and L.H. Ying, in: 34th International Gemmological Conference IGC, (Vilnius, Lithuania, 2015), pp. 26–29.

F. Czechowski, B.R.T. Simoneit, M. Sachanbinski, J. Chojcan and S. Wolowiec, Appl. Geochem. 11, 811–834 (1996), doi: https://doi.org/10.1016/S0883-2927(96)00046-7

N.A. Koltovoi, B.M. Matsui, 48 Proc. Natl. Museum Nat. Hist. 11, 43-48 (2013).

Z.F. Rao, R.F. Zhou, Phys. B Condens. 412, 32–35 (2013), doi: https://doi.org/10.1016/j.physb.2012.12.022

E. Barletta, K. Wandelt, Non Cryst. Solids. 357, 1473–1478 (2011), doi: https://doi.org/10.1016/j.jnoncrysol.2010.12.039

I. Mysiura, O. Kalantaryan, S. Kononenko, V. Zhurenko, D. Grigorenko, V. Chishkala, N. Azarenkov, S. Avotin, N. Rohmanov, Funct. Mater. 23, 582–586 (2016), doi: https://doi.org/10.15407/fm23.04.404

I. Mysiura, O. Kalantaryan, S. Kononenko, V. Zhurenko, V. Chishkala, M. Azarenkov, Journal of Luminescence. 188, 319–322 (2017), doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jlumin.2017.04.045

Цитування

Angular Dependence of Ionoluminescence for Silica Case
(2020) East European Journal of Physics
Crossref

Опубліковано
2019-01-11
Цитовано
Як цитувати
Skiba, R., Mysiura, I., Kalantaryan, O., Zhurenko, V., & Kononenko, S. (2019). Двосмугова структура фотолюмінесценції поліського бурштину. Східно-європейський фізичний журнал, (4), 93-97. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2018-4-11