Двосмугова структура фотолюмінесценції поліського бурштину
Анотація
У роботі наведено результати експериментального дослідження люмінесценції поліського бурштину, яку було збуджено вузькою смугою УФ випромінюванням (7 нм) в діапазоні довжин хвиль 310–410 нм з кроком в 10 нм. Метою даних досліджень було визначення зв'язків між збудженням двох центрів світіння, встановлених нами раніше під час математичної обробки спектрів, отриманих в ході циклу експериментів з фото- і рентгенолюмінесценції бурштину з поліського родовища. Показано, що для різних зразків спектри світіння, викликаного УФ опроміненням, мають широку смугу світіння з деякими відмінностями як за формою, так і за положенням максимуму. Було встановлено, що зі збільшенням довжини хвилі збуджувального випромінення відбувається монотонне зміщення положення максимуму спектру (з 2,62 до 2,5 еВ) і зменшення його ширини на піввисоті (з 0,92 до 0,62 еВ). Для аналізу спектрів ми використовували процедуру математичної обробки, яку вже успішно застосовували раніше, і яка полягає в фітуванні експериментальних кривих функціями Гаусса. Було продемонстровано, що форму наших спектрів з високою достовірністю можна представити у вигляді суми двох піків з центрами 2,5 та 2,95 еВ, які описують функції Гауса. Відмінності в формі спектрів можна пояснити змінами амплітуд двох знайдених піків з центрами у 2,5 та 2,95 еВ. Експерименти з фотолюмінесценції, що була збуджена вузькою смугою УФ випромінювання, показали, що ефективність генерації світла на довжинах хвиль, які відповідають цим центрам, суттєво відрізняються у разі зміни довжини хвилі первісного УФ випромінювання. Найбільш інтенсивному збудженню смуги 2,5 еВ (496 нм) відповідає довжина хвилі УФ випромінювання 384 нм (3,23 еВ), а для смуги 2,95 еВ (420 нм) – 287,5 нм (4,32 еВ). Це дозволило зробити висновок про незалежний характер збудження цих центрів. Зміни в спектрах можна пояснити різною ефективністю збудження обох центрів.
Завантаження
Посилання
J. Zhao, G.B. McKenna, Polymer. 55, 2246–2253 (2014), doi: https://doi.org/10.1016/j.polymer.2014.03.004
R. Walstam, Acta Radiol. 37, 472–480 (1996), doi: https://doi.org/10.3109/02841859609177681
P.I. James, Patent US No. 8,088,267 B2.
V.V. Tsetlin, Yu.A. Akatov, V.V. Archangelsky, V.G. Mitrikas, V.A. Bondarenko and Teltsov M.V., Cosmic Research. 43, 314–318 (2005), doi: https://doi.org/10.1007/s10604-005-0051-3
Y.Q. Ye, H. Koshino, D. Hashizume, Y. Minamikawa, K.I. Kimura and S. Takahashi, Med. Chem. Lett. 22, 4259–4262 (2012), doi: https://doi.org/10.1016/j.bmcl.2012.05.022
M.A. Bogdasarov, Geol. Ore Depos. 49, 630–637 (2007), doi: https://doi.org/10.1134/S1075701507070215
J.S. Mills, R. White and L.J. Gough, Chem. Geol. 47, 15–39 (1984), doi: https://doi.org/10.1016/0009-2541(84)90097-4
N. Vávra, Ann. Des. Nat. Mus. Wien. 111A, 445–474 (2009), doi: https://www.jstor.org/stable/41701795
S. Pipatmanomai, C.A. Islas, I. Suelves, A.A. Herod, D.R. Dugwell and R. Kandiyoti, J. Anal. Appl. Pyrolysis. 58-59, 299–313 (2001), doi: https://doi.org/10.1016/S0165-2370(00)00167-4.
R.H. Brody, H.G.M. Edwards and A.M. Pollard, Using FT-Raman. 57, 1325–1338 (2001), doi: https://doi.org/10.1016/S1386-1425(01)00387-0
P. Vandenabeele, D.M. Grimaldi, H.G.M. Edwards and L. Moens, Spectrochim. Acta - Part A Mol. Biomol. Spectrosc. 59, 2221–2229 (2003), doi: https://doi.org/10.1016/S1386-1425(03)00066-0
H.G.M. Edwards, D.W. Farwell, S.E.J. Villar, Spectrochim. Acta - Part A Mol. Biomol. Spectrosc. 68, 1089–1095 (2007), doi: https://doi.org/10.1016/j.saa.2006.11.037
G. López-Morales, R. Espinosa-Luna and C. Frausto-Reyes, Rev. Mex. Fís. 60, 217–221 (2014).
L. Yan, G. Shi, S. Wang., Gems Gemol. 50, 134 (2015), doi: 10,5741 / GEMS.50.2.134
T.T. Sun, A. Kleismantas, T.T. Nyunt, Z. Minrui, M. Krishnaswamy and L.H. Ying, in: 34th International Gemmological Conference IGC, (Vilnius, Lithuania, 2015), pp. 26–29.
F. Czechowski, B.R.T. Simoneit, M. Sachanbinski, J. Chojcan and S. Wolowiec, Appl. Geochem. 11, 811–834 (1996), doi: https://doi.org/10.1016/S0883-2927(96)00046-7
N.A. Koltovoi, B.M. Matsui, 48 Proc. Natl. Museum Nat. Hist. 11, 43-48 (2013).
Z.F. Rao, R.F. Zhou, Phys. B Condens. 412, 32–35 (2013), doi: https://doi.org/10.1016/j.physb.2012.12.022
E. Barletta, K. Wandelt, Non Cryst. Solids. 357, 1473–1478 (2011), doi: https://doi.org/10.1016/j.jnoncrysol.2010.12.039
I. Mysiura, O. Kalantaryan, S. Kononenko, V. Zhurenko, D. Grigorenko, V. Chishkala, N. Azarenkov, S. Avotin, N. Rohmanov, Funct. Mater. 23, 582–586 (2016), doi: https://doi.org/10.15407/fm23.04.404
I. Mysiura, O. Kalantaryan, S. Kononenko, V. Zhurenko, V. Chishkala, M. Azarenkov, Journal of Luminescence. 188, 319–322 (2017), doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jlumin.2017.04.045
Цитування
Angular Dependence of Ionoluminescence for Silica Case
(2020) East European Journal of Physics
Crossref
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
