Новий триметиновий ціаніновий барвник як потенційний амілоїдний маркер

  • Uliana Tarabara Кафедра ядерної та медичної фізики, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7677-0779
  • Olga Ryzhova Кафедра ядерної та медичної фізики, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0001-9554-0090
  • Kateryna Vus Кафедра ядерної та медичної фізики, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0003-4738-4016
  • Atanas Kurutos Факультет хімії і фармації, Софійський університет, Софія, Болгарія https://orcid.org/0000-0002-6847-198X
  • Valeriya Trusova Кафедра ядерної та медичної фізики, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-7087-071X
  • Galyna Gorbenko Кафедра ядерної та медичної фізики, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-0954-5053
  • N. Gadjev Факультет хімії і фармації, Софійський університет, Софія, Болгарія
  • Todor Deligeorgiev Факультет хімії і фармації, Софійський університет, Софія, Болгарія
Ключові слова: Триметинові ціанінові барвники, амілоїдний маркер, H-агрегати, інсулін

Анотація

За допомогою методу абсорбційної спектроскопії проведена оцінка можливості використання нового ціанінового барвника АК3-1 для детектування та характеризації патогенних білкових агрегатів, амілоїдних фібрил. Спектри поглинання АК3-1 в органічному розчиннику диметилсульфоксиді (ДМСО) характеризуються наявністю вібронної структури, причому відносна інтенсивність субсмуги 0-0 вище, ніж інтенсивність субсмуги 0-1. У водній фазі відбувався гіпсохромний зсув спектру поглинання АК3-1 відносно ДМСО, обумовлений Н-агрегацією барвника. При взаємодії АК3-1 з нативним та фібрилярним інсуліном спостерігалось зменшення інтенсивності мономерної спектральної смуги та зростання інтенсивності смуги Н-димерів. Для оцінки відносних внесків пономерної та агрегованої форм барвника , була проведена деконволюція спектрів поглинання зв’язаного з білком АК3-1 з використанням асиметричної лог-нормальної (LN) функції. Аналіз набору параметрів, отриманих в процесі підгонки, вказує на самоасоціацію АК3-1 в димери типу «голова до голови» викликану білком, причому величина цього ефекту була значно більш виражена в присутності фібрилярного білка. З використанням методу молекулярного докінгу показано, що мономери АК3-1 зв’язуються зі специфічно розміщеними боковими ланцюгами β-листа, що сформовані залишками лейцину L17 (В ланцюга інсуліну) та знаходяться на повністю недоступній для води поверхні – стеричній блискавці. В той же час, димери барвника формують стабільні комплекси з жолобками фібрил, що утворені амінокислотними залишками Q15 та E17 ланцюга А та розташовані на доступній для розчинника поверхні. Сайт зв’язування Q15_E17 є більш доступним для барвника, а також додатково стабілізується електростатичною взаємодією між позитивно зарядженим барвником та залишком E17. Останній механізм взаємодії уявляється переважним порівняно з механізмом зв’язування мономерів з фібрилами. Отримані результати дозволяють рекомендувати АК3-1 в якості перспективного амілоїдного маркера, поряд з класичними репортерськими молекулами Тіофлавіном Т та Конго червоним.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

V.N. Uversky and A.L. Fink, Biochim. Biophys. Acta. 1698, 131–153 (2004).

J. Adamcik and R. Mezzenga, Macromolecules. 45, 1137−1150 (2012).

C.M. Dobson, Cold Spring Harb. Perspect. Bio. 9, 1-14 (2017).

J.C. Rochet and P.T.Jr. Lansbury, Curr. Opin. Struct. Biol. 10, 60-68 (2000).

R. Nelson and D. Eisenberg, Adv. Protein Chem. 73, 235−282 (2006).

T.P.J. Knowles, T.W. Oppenheim, A.K. Buell, D.Y. Chirgadze and M.E. Welland, Nature Nanotechnology. 5, 204-207 (2010).

U. Shimanovich, T.C.T. Michaels, E. De Genst, D. Matak-Vinkovic, C.M. Dobson and T.P.J. Knowles, Biomacromolecules. 18, 3052–3059 (2017).

V. Kovalska, S. Chernii, M. Losytskyy, I. Tretyakova, Y. Yan Dovbii, A. Gorski, V. Chernii, R. Czerwieniec and S. Yarmoluk, New J. Chem. 42, 13308—13318 (2018).

F. Chiti and C.M. Dobson, Annu. Rev. Biochem. 75, 333–366 (2006).

M.R. Nilsson, Methods. 34, 151–160 (2004).

O.S. Makin, E. Atkins, P. Sikorski, J. Johansson and L.C. Serpell, Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 102, 315–320 (2005).

A.K. Buell, E.K. Esbjorner, P.J. Riss, D.A. White, F.I. Aigbirhio, G. Toth, M.E. Welland, C.M. Dobson and T.P.J. Knowles, Phys. Chem. Chem. Phys. 130, 20044–20052 (2011).

H. LeVine 3rd, Protein Sci. 2, 404-410 (1993).

W.E. Klunk, J.W. Pettegrew and D.J. Abraham, J. Histochem. Cytochem. 37, 1273-1281 (1989).

H. Naiki, K. Higuchi, M. Hosokawa and T. Takeda, Anal. Biochem. 177, 244-249 (1989).

K. Murakami, K. Irie, A. Morimoto, H. Ohigashi, M. Shindo, M. Nagao, T. Shimizu and T. Shirasawa, J. Biol. Chem. 278, 46179-46187 (2003).

R. Khurana, V.N. Uversky, L. Nielsen and A.L. Fink, J. Biol. Chem. 276, 22715-22721 (2001).

M.S. Celej, E.A. Jares-Erijman and T.M. Jovin, Biophys. J. 94, 4867–4879 (2008).

A. Åslund, C.J. Sigurdson, T. Klingstedt, S. Grathwohl, T. Bolmont, D.L. Dickstein, E. Glimsdal, S. Prokop, M. Lindgren, P. Konradsson, D.M. Holtzman, P.R. Hof, F.L. Heppner, S. Gandy, M. Jucker, A. Aguzzi, P. Hammarström and K.P.R. Nilsson,

ACS Chem.Biol. 4, 673−684 (2009).

J. Sutharsan, M. Dakanali, C.C. Capule, M.A. Haidekker, J. Yang and E.A. Theodorakis, ChemMedChem. 5, 56–60 (2010).

G. Patonay, J.S. Kim, R. Kodagahally and L. Strekowski, Appl. Spectrosc. 59, 682–690 (2005).

M.V. Kuperman, S.V. Chernii and M.Y. Losytskyy, Anal. Biochem. 484, 9–17 (2015).

V.B. Kovalska, M.Y. Losytskyy, O.I. Tolmachev, Y.L. Slominskii, G.M. Segers-Nolten, V. Subramaniam and S.M. Yarmoluk, J. Fluoresc. 22, 1441–1448 (2012).

K.D. Volkova, V.B. Kovalska, A.O. Balanda, R.J. Vermeij, V. Subramaniam, Y.L. Slominskii and S.M. Yarmoluk, J. Biochem. Biophys. Meth. 70, 727–733 (2007).

K.D. Volkova, V.B. Kovalska, A.O. Balanda, M.Y. Losytskyy, A.G. Golub, R.J. Vermeij, V. Subramaniam, O.I. Tolmachev and S.M. Yarmoluk, Bioorg. Med. Chem. 16, 1452–1459 (2008).

K.D. Volkova, V.B. Kovalska, G.M. Segers-Nolten, G. Veldhuis, V. Subramaniam and S.M. Yarmoluk, Biotech. & Histochem. 84, 55–61 (2009).

K.D. Volkova, V.B. Kovalska, M.Y. Losytskyy, G. Veldhuis, G.M. Segers-Nolten, O.I. Tolmachev, V. Subramaniam and S.M. Yarmoluk, J. Fluoresc. 20, 1267–1274 (2010).

K.D. Volkova, V.B. Kovalska, M.Y. Losytskyy, K.O. Fal, N.O. Derevyanko, Y.L. Slominskii, O.I. Tolmachov and S.M. Yarmoluk, J. Fluoresc. 21, 775–784 (2011).

K. Vus, U. Tarabara, A. Kurutos, O. Ryzhova, G. Gorbenko, V. Trusova, N. Gadjev and T. Deligeorgiev, Mol. BioSyst. 13, 970-980 (2017).

R. Sabate and J. Estelrich, J. Biopolymers. 72, 455–463 (2003).

J. Gu, U.R. Anumala, R.H. Haußen, J. Holzer, V. Goetschy-Meyer, G. Mall, I. Hilger, C. Czech and B. Schmidt, ChemMedChem. 8, 891 – 897 (2013).

Z. Zhang and S. Achilefu, Org. Lett. 6, 2067-2070 (2004).

J. Pauli, T. Vag, R. Haag, M. Spieles, M. Wenzel, W.A. Kaiser, U. Resch-Genger and I. Hilger, Eur. J. Med. Chem. 44, 3496–3503 (2009).

C.D. Geddes, H. Cao and J.R. Lakowicz, Spectrochim. Acta, Part A. 59, 2611–2617 (2003).

A. Sanchez-Galvez, P. Hunt, M.A. Robb, M. Olivucci, T. Vreven and H.B. Schlegel, J. Am. Chem. Soc. 122, 2911–2924 (2000).

R.F. Khairutdinov and N. Serpone, J. Phys. Chem. B. 101, 2602–2610 (1997).

J.S. Kim, R. Kodagahally, L. Strekowski and G. Patonay, Talanta. 67, 947–954 (2005).

D.F. Waugh, J. Am. Chem. Soc. 68, 247-250 (1946).

D.F. Waugh, D.F. Wilhelmson, S.L. Commerford and M.L. Sackler, J. Am. Chem. Soc. 75, 2592-2600 (1953).

A. Kurutos, I. Crnolatac, I. Orehovec, N. Gadjev, I. Piantanida and T. Deligeorgiev, J Luminescence. 174, 70-76 (2016).

M. Bacalum, B. Zorila and M. Radu, Anal. Biochem. 440, 123-129 (2013).

M.I. Ivanova, S.A. Sievers, M.R. Sawaya, J.S. Wall and D. Eisenberg, Proc Natl Acad Sci U S A . 106, 18990-19995 (2009).

H. Mustroph, K. Reiner and B.Senns, Color. Technol. 133, 469-475 (2017).

H. Mustroph, K. Reiner, J. Mistol, S. Ernst, D. Keil and L. Henning, Chem. Phys. Chem. 10, 835-840 (2009).

A.Caroff, E. Litzinger, R. Connor, I. Fishman and B. Armitage, Langmuir. 18, 6330-6337 (2002).

S. Kirstein and S. Daehne, Int. J. Photoen. 2006, 1-21 (2006).

M. Kasha, H.R. Rawls and M. Ashraf El-Bayoumi, Pure. Appl. Chem. 11, 371-392 (1965).

P. Hanczyc, L. Sznitko, C. Zhong and A. Heeger, ASC Photonics. 2(12), 1755–1762 (2015).

A. Mishra, R. Behera, P. Behera, B. Mishra and G. Behera, Chem. Rev. 100, 1973–2012 (2000).

S. Mooi, S.N. Keller and B. Heyne, Langmuir. 30, 9654-9662 (2014).

S. Spano, Accounts of Chemical Research. 43(3), 429-439 (2010).

M. Groenning, M. Norrman, J. Flink, M. Weert, J. Bukrinsky, G. Schluckebier and S. Frokjaer, J. Struct. Biol. 159(3), 483-497 (2007).

M. Biancalana and S. Koide, Biochim. Biophys. Acta. 1804(7), 1405-1412 (2010).

M. Biancalana, K. Makabe, A. Koide and S. Koide, J. Mol. Biol. 385(4), 1052-1063 (2009).

M. Necula, C. Chirita and J. Kuret, Biochemistry. 44(30), 10227-10237 (2005).

Опубліковано
2019-01-11
Цитовано
Як цитувати
Tarabara, U., Ryzhova, O., Vus, K., Kurutos, A., Trusova, V., Gorbenko, G., Gadjev, N., & Deligeorgiev, T. (2019). Новий триметиновий ціаніновий барвник як потенційний амілоїдний маркер. Східно-європейський фізичний журнал, (4), 22-29. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2018-4-03