ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН У ПІДСИСТЕМАХ РІЧКОВОГО БАСЕЙНУ
Ключові слова:
басейнова геосистема, долинна, схилова, вододільна підсистеми, місцевість, ґрунти, поверхневі води, підземні води, нафтопродукти, розподіл забруднюючих речовинАнотація
Наведено основні результати дослідження особливостей розповсюдження та перерозподілу забруднюючих речовин у межах різних підсистем басейнової геосистеми на прикладі вуглеводневого забруднення компонентів природного середовища (ґрунтів, поверхневих та підземних вод) на нафтогазоносній території Харківської області. Встановлено, що визначальну роль у розподілі нафтопродуктів у межах різних підсистем (долинній, схиловій та вододільній) басейнової геосистеми відіграє специфіка її будови, яка обумовлює процеси накопичення забруднюючих речовин у місцевостях заплав та балково-долинній за рахунок їх міграції із місцевостей, що розташовані на більш високих гіпсометричних рівнях.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
