Моніторинг викидів парникових газів на гірничо-збагачувальних комбінатах України в умовах євроінтеграції
Анотація
Цілі. Розробити науково обґрунтований підхід до моніторингу викидів парникових газів на гірничодобувних та переробних підприємствах України в контексті європейської інтеграції та промислової декарбонізації, забезпечуючи дотримання стандартів Системи торгівлі викидами Європейського Союзу та вимог Механізму коригування вуглецевих кордонів.
Методи. Використовується методологія балансу маси та матриця ризиків шляхом оцінки ймовірності та впливу.
Результати. Для розрахунку викидів парникових газів на основі аналізу матеріальних потоків на одному з провідних гірничодобувних та переробних підприємств України проведено послідовний аналіз технологічного процесу для виявлення джерел викидів, включаючи зони сушіння та випалювання окатишів, сушильні барабани для бентоніту, млинні контури та котельні установки. Картування матеріальних потоків охоплювало вхідні потоки (природний газ, вугілля, вапняк, бентоніт, залізорудний концентрат, біомаса) та вихідні потоки (окатиші, викиди CO₂). Розроблено комплексну матрицю ризиків для оцінки загроз якості даних моніторингу на основі критеріїв ймовірності та впливу. Аналіз динаміки викидів парникових газів в Україні за останні десятиліття виявив значне скорочення порівняно з базовими рівнями, що є насамперед результатом економічних криз та збройних конфліктів, а не цілеспрямованої кліматичної політики. Для досліджуваного підприємства загальний річний обсяг викидів CO₂ був розрахований, при цьому домінуючу частку складає природний газ, за яким слідують декарбонізація вапняку, переробка залізорудного концентрату та бентоніт. Аналіз міжнародної практики показує, що провідні світові виробники досягають суттєво нижчих рівнів викидів на тонну окатишів завдяки ефективним системам моніторингу та стратегіям декарбонізації.
Висновки. Методологія балансу маси виявляється оптимальною для гірничодобувних та переробних підприємств, забезпечуючи комплексний облік усіх значних джерел викидів, включаючи технологічні викиди від декарбонізації карбонатних матеріалів. Розроблена матриця ризиків дозволяє систематично управляти загрозами шляхом оцінки ймовірності та впливу. Впровадження сертифікованих систем моніторингу є критично необхідним для українських гірничодобувних підприємств для підтримки конкурентоспроможності на міжнародних ринках та дотримання європейських кліматичних вимог.
Завантаження
Посилання
IPCC (2023). Climate Change 2023: Synthesis Report. Contribution of Working Groups I, II and III to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change.
Dueñas, M., & Mandel, A. (2025). Regional emission dynamics in the phases of the EU Emissions Trading System. Physica A: Statistical Mechanics and its Applications, 673, 130680. https://doi.org/10.1016/j.physa.2025.130680
Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine. (2023). Ukraine's greenhouse gas inventory 1990-2021: Annual National Inventory Report for submission under the United Nations Framework Convention on Climate Change and the Kyoto Protocol.
Bun, R., Marland, G., Oda, T., See, L., Puliafito, E., Nahorski, Z., Jonas, M., Kovalyshyn, V., Ialongo, I., Yashchun, O., & Romanchuk, Z. (2024). Tracking unaccounted greenhouse gas emissions due to the war in Ukraine since 2022. Science of The Total Environment, 914, 169879. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2024.169879
Beaufils, T., Ward, H., Jakob, M., & Wenz, L. (2023). Assessing different European Carbon Border Adjustment Mechanism implementations and their impact on trade partners. Communications Earth & Environment, 4(1), 131. https://doi.org/10.1038/s43247-023-00788-4
Azadi, M., Northey, S. A., Ali, S. H., & Edraki, M. (2020). Transparency on greenhouse gas emissions from mining to enable climate change mitigation. Nature Geoscience, 13(2), 100-104. https://doi.org/10.1038/s41561-020-0531-3
Liu, L. Y., Ji, H. G., Lü, X. F., Wang, T., Zhi, S., Pei, F., & Quan, D. L. (2021). Mitigation of greenhouse gases released from mining activities: A review. International Journal of Minerals, Metallurgy and Materials, 28, 513-521. https://doi.org/10.1007/s12613-020-2155-4
Zhu, Z., Zhao, J., & Liu, Y. (2024). The impact of energy imports on green innovation in the context of the Russia-Ukraine war. Journal of Environmental Management, 349, 119591. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2023.119591
Kushnir, D., Hansen, T., Vogl, V., & Åhman, M. (2020). Adopting hydrogen direct reduction for the Swedish steel industry: A technological innovation system (TIS) study. Journal of Cleaner Production, 242, 118185. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.118185
Van Caneghem, J., Block, C., Cramm, P., Mortier, R., & Vandecasteele, C. (2010). Improving eco-efficiency in the steel industry: The ArcelorMittal Gent case. Journal of Cleaner Production, 18(8), 807-814. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2009.12.016
Zhang, J., Shen, J., Xu, L., & Zhang, Q. (2023). The CO2 emission reduction path towards carbon neutrality in the Chinese steel industry: A review. Environmental Impact Assessment Review, 99, 107017 https://doi.org/10.1016/j.eiar.2022.107017
Pourrahmani, H., Amiri, M. T., Madi, H., & Owusu, J. P. (2025). Revolutionizing carbon sequestration: Integrating IoT, AI, and blockchain technologies in the fight against climate change. Energy Reports, 13, 5952-5967. https://doi.org/10.1016/j.egyr.2025.05.042
Mikhailov, V. A. (2023). Vysokoperspektyvni obiekty mineralno-syrovynnoi bazy Ukrainy. Chastyna 1. Metalichni korysni kopalyny. Visnyk KNU. Heolohiia, 1(100), 73-85. http://doi.org/10.17721/1728-2713.100.09 (in Ukrainian)
Fahimi Bandpey, T., Golroudbary, S. R., & Kraslawski, A. (2024). Greenhouse gas impact related to minerals mining and processing. Procedia CIRP, 130, 1001-1006. https://doi.org/10.1016/j.procir.2024.10.198
Kapelista I., Kireitseva H., Tsyhanenko-Dziubenko I., Khomenko S., Vovk V. Review of Innovative Approaches for Sustainable Use of Ukraine's Natural Resources. Grassroots Journal of Natural Resources. 2024. Vol. 7, no. 3. P. s378-s395. https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.0703ukr19
Kireitseva, H. V., & Khomenko, S. V. (2025). Vprovadzhennia systemy monitorynhu, zvitnosti ta veryfikatsii vykydiv parnykovykh haziv yak instrument yevrointehratsii Ukrainy [Implementation of greenhouse gas emissions monitoring, reporting and verification system as a tool for Ukraine's European integration]. Visnyk Kremenchutskoho Natsionalnoho universytetu imeni Mykhaila Ostrohradskoho, 1(150), 81-91. https://doi.org/10.32782/1995-0519.2025.1.10 (in Ukrainian)
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2020, September 23). On approval of the Procedure for monitoring and reporting of greenhouse gas emissions: Resolution No. 960 of September 23, 2020 (as amended on November 17, 2023). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-п
EU ETS. (2021). Commission Implementing Regulation (EU) 2018/2066 on the monitoring and reporting of greenhouse gas emissions pursuant to Directive 2003/87/EC.
Norgate, T., & Haque, N. (2010). Energy and greenhouse gas impacts of mining and mineral processing operations. Journal of Cleaner Production, 18(3), 266-274. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2009.09.020
Zhang, J., Li, H., & Wang, M. (2024). Digital monitoring systems for greenhouse gas emissions in mining operations. Journal of Environmental Management, 333, 117315. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2024.117315
Ren, L., Zhou, S., & Peng, T. (2021). Carbon footprint evaluation of iron ore mining and processing. Resources Policy, 71, 101988. https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2021.101988
Авторське право (c) 2025 Кірейцева Г. В., Хоменко С. В., Palii О. М., Кравчук-Ободзінська Т. В., Супрунова І. В.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
