Екологічна оцінка стану поверхневих вод річки Дунай
Анотація
Мета. Надати комплексну екологічну оцінку та здійснити прогнозування стану поверхневих вод річки Дунай у межах української ділянки (Рені – Ізмаїл – Вилкове) з акцентом на динаміку основних гідрохімічних показників за період 2010–2024 років. Особлива увага приділяється впливу антропогенних чинників, зокрема інтенсивному судноплавству, промисловому навантаженню та екологічним наслідкам воєнних дій, які змінили гідрологічний режим та погіршили якість водного середовища.
Методи. Системний аналіз, методи статистичної обробки, аналіз розподілу та побудова регресійних моделей використані для оцінки ретроспективної динаміки та прогнозування майбутніх тенденцій у якості вод. Джерелом інформації слугували дані довготривалого моніторингу, зібрані на постах у м. Кілія, м. Вилкове та в гирловій частині річки.
Результати. Основна увага зосереджена на шести ключових показниках якості води: фосфати, амоній, сульфати, хлориди, біохімічне споживання кисню протягом п’яти діб (БСК₅) та концентрація розчиненого кисню. Встановлено, що фосфатні та амонійні сполуки демонструють сезонні коливання, зумовлені скидами органічного та аграрного походження. Концентрація сульфатів характеризується свідчить високою мінливістю, яка поєднує природні та антропогенні джерела, тоді як хлориди залишаються стабільними, з ознаками хронічного впливу. Аналіз показників БСК₅ та розчиненого кисню свідчить про потенціал до самоочищення, хоча в окремі періоди фіксується погіршення кисневого балансу, зокрема внаслідок локального перевантаження органікою та порушення гідродинамічного режиму. Розроблені регресійні моделі дозволили встановити зв’язки між змінами у водообігу, інтенсивністю портової діяльності та забрудненням.
Висновки. Встановлено основні екологічні проблеми нижньої течії річки Дунай: органічне та мінеральне забруднення, евтрофікація, зниження кисневого режиму, гідроморфологічні зміни, а також загрози від збройного конфлікту. Попри це, річка зберігає здатність до часткового самовідновлення, особливо за умов зниження антропогенного навантаження. Відновлення екологічної рівноваги потребує впровадження системного моніторингу, модернізації очисних споруд, управління джерелами забруднення та активної участі України в міжнародних механізмах екологічного регулювання, таких як Дунайська комісія. Результати моделювання можуть бути використані для прогнозування стану водного середовища в умовах як мирного розвитку, так і повоєнного відновлення.
Завантаження
Посилання
Lozovytskyi, P.S. (2013). Tropho-saprobiological indicators of water quality in the Danube River – Kiliya City. Melioration and Water Management, 100(2), 84–89. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mivg_2013_100%282%29__12 (in Ukrainian)
Lozovytskyi, P.S. (2010). Specific toxic effects of substances in the water of the Danube Riv-er. Ecological Sciences, (6), 21–34. Retrieved from http://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2014/6/4.pdf (in Ukrainian)
Kudria, V.H., & Kudria, S.P. (2006). Ecological condition of the aquatic environment in the Danube Delta and adjacent part of the Black Sea. Bulletin of the Odessa State Environmental University, (2), 19–22. Retrieved from http://bulletin.odeku.edu.ua/wp-content/uploads/2006/05/3-Kudria.pdf (in Ukrainian)
Tuchkovenko, Y.S. Gavriluk, R.V., & Tuchkovenko, O. A. (2011). Study of the impact of Danube River runoff on the hydrological and hydrochemical characteristics of marine waters. Proceedings of the ZNT Conference, Odesa, 53–58. Retrieved from http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/5412
Shakirzanova, Zh.R., Kichuk, N.S., Romanova, Ye.O., Kichuk, I.D., & Medvedieva, Yu.S. (2020). Study of selected components of the hydrological and hydrochemical regimes of the Danube River in the Ukrainian section (Reni–Izmail). Ukrainian Hydrometeorological Journal, (26), 102–115. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2020_26_11 (in Ukrainian)
Kuleshova, S.S. (2024). Ecological assessment of water quality in the mouth section of the Danube River in areas of drinking water intake. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia National University. Retrieved from https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/19625 (in Ukrainian)
Kushchenko, D.P. (2022). Study of water quality in small rivers of the Danube–Dniester interfluve. Odesa: Odesa State Environmental University. Retrieved from http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/11148 (in Ukrainian)
Romanchuk, M.Ye., & Veslohuzova, Z.H. (2024). Assessment of Danube River water quality for do-mestic and drinking water use. Water Bioresources and Aquaculture, 1(15), 137–150. https://doi.org/10.32782/wba.2024.1.10
Mazhar, L.S. (2011). Use of the Danube–Black Sea deepwater navigation channel through the Bystre mouth: international dispute or situational case? Current Issues of International Relations, (99) (Part II), 149–154. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmv_2011_99(2)__23 (in Ukrainian)
Shevchuk, A.V. (2023). Legal status of the intergovernmental organization Danube Commission under conditions of technological progress in navigation. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Law Series, 75(2), 62–66. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.2.10 (in Ukrainian)
Авторське право (c) 2025 Horoshkovа L.A., Menshov O. I., Korniichuk Y. D., Horoshkov S, V., Ryshykov I. V.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
