КОСМОПОЛІТИЧНЕ МІСТО ЯК ЦЕНТР ДІАСПОРНОГО НАЦІЄТВОРЕННЯ: МІСЬКИЙ ПРОСТІР СТАМБУЛА, СПІЛЬНОТИ ТА КОЗАЦЬКИЙ ПРОЄКТ 1853–1872
Ключові слова:
міський простір Стамбула, Османська імперія, націєтворення, османський козацький проєкт, Південно-Східна Європа.
Анотація
Дослідження розглядає роль Стамбула як діаспорного центру націєтворення у ХІХ столітті, зосереджуючись на Османських козаках (1853–1872) як унікальній багатонаціональній спільноті, що зробила внесок в інтелектуальний і політичний ландшафт Південно-Східної Європи. Перебуваючи у складі Османської імперії, Стамбул виступав перехрестям різних національних рухів, де різноманітні громади, зокрема й османські козаки, займалися інтелектуальною та політичною діяльністю, спрямованою на протидію російському імперіалізму та формування національних ідентичностей. Під керівництвом Міхала Чайковського (Мехмеда Садика-паші) османські козаки відіграли ключову роль у формуванні «козацького міллету», що виходив за межі традиційних етнічних кордонів, поєднуючи слов’янські, грецькі, єврейські та мусульманські ідентичності в космополітичну військову й інтелектуальну спільноту.
Поєднуючи архівні дослідження, урбаністичний аналіз та просопографічні методи, робота реконструює соціальні та інтелектуальні мережі козаків, висвітлюючи їхній вплив на національні рухи Балкан, зокрема в Болгарії, Україні та Польщі. Літературна й політична діяльність Чайковського, включно з його романами та участю у Кримській війні, просувала ідеї спротиву та самовизначення серед слов’янських народів, що перебували під владою Османської імперії. Це дослідження підкреслює значення Стамбула не лише як імперської столиці, але й як багатокультурного простору, що сприяв міжкультурним обмінам і розвитку національних ідей, особливо в епоху «Весни народів».
Стаття робить внесок у розуміння ролі османських козаків у європейському націєтворенні та пропонує нові підходи до вивчення Стамбула як осередку діаспорного політичного й культурного формування. Наголошується на трансформаційному впливі козаків як на османське суспільство, так і на ширший соціополітичний простір Південно-Східної Європи, із наслідками для збереження культурної спадщини та сучасного осмислення багатокультурних міських просторів.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
Adamczewski, P. 2018. On the correspondence of Mikhail Czajkowski and Adam Czartoryski with Imam Shamil and his naibs. Istoriya, Arkheologiya i etnografiya Kavkaza, T. 14, 3, p. 40-69.
Adamska, J. 2004. Dom pamieci Zofii Ryzy: Adampol-Polonezkoy. Warszawa, 68 s.
Arnaudov, M. 1930. Neofit Hilendarski Bozveli (1785–1848). Sofia. (In Bulgarian). 848 p. (In Bulgarian).
Арнаудов, М. 1930. Неофит Хилендарски Бозвели (1785–1848). София. 848 с.
Badem, C. 2010. The Ottoman Crimean War (1853–1856). Leiden–Boston. 448 p.
Belčev, T. 1974. Opowiadania i powieści Michała Czajkowskiego z II okresu twórczości, zawierające tematykę bałkańską. Annuaire de la Faculté de Philosophie, Skopje, 26, 323–358.
Borysenok, Y. 1998. Ataman Sadyk-pasha. Rodyna, 5–6, p. 94–98. (In Russian).
Борисенок, Ю. 1998. Атаман Садык-паша. Родина, 5–6, c. 94–98.
Bozhinov, P. 2012. Tsarigradskite balgari mezhdu reformite i revolyutsiyata 1875–1877 g. Sofia. 460 p. (In Bulgarian).
Божинов, П. 2012. Цариградските българи между реформите и революцията 1875–1877 г. 460 c. София.
Chaikovskyi, M. 1891–1892. Zapysky Mykhayla Chaikovskoho (Sadyk Pashy). Kyevskaia starina. Kyiv. T. 1. S. 40–72; T. 2. S. 255–268; T. 3. S. 463–477; T. 4. S. 117–130; T. 5. S. 273–287; T. 6. S. 446–457; T. 7. S. 85–96; T. 8. S. 195–211; T. 9. S. 466–477; T. 10. S. 98–107; T. 11. S. 276–291; T. 12. S. 430–449; 1892. T. 8. S. 246–258; T. 10. S. 104–117. (In Russian).
Чайковский, М. 1891–1892. Записки Михаила Чайковского (Садык Паши). Киевская старина. Київ. 1891. Т. 1. С. 40–72; Т. 2. С. 255–268; Т. 3. С. 463–477; Т. 4. С. 117–130; Т. 5. С. 273–287; Т. 6. С. 446–457; Т.7. С. 85–96; Т. 8. С. 195–211; Т. 9. С.466–477; Т. 10. С. 98–107; Т. 11. С. 276–291; Т. 12. С. 430–449; 1892. Т.8. С. 246–258; Т. 10. С. 104–117.
Chaikovskyi, M. 1895-1904. Zapysky, Russkaia starina. (In Russian).
Чайковский, М. 1895-1904. Записки. Русская старина.
Chaikovskyi, М. 1898a. Zapysky. Russkaia starina. T. 96, 1898. № 6, c. 673. (In Russian).
Чайковский, М. 1898a. Записки. Русская старина. Т. 96, 1898. № 6, c. 673.
Chaikovskyi, М. 1898b: Zapysky. Russkaia starina. T. 96, 1898. № 10, c. 176. (In Russian).
Чайковский, М. 1898b. Записки. Русская старина. Т.96, 1898. №10, c. 176.
Chudzikowska, J. 1971. Dziwne zycie Sadyka Paszy. Warszawa, p. 570.
Czajkowski, M. 1962. Moje wspomnienia o wojnie 1854 roku. Warszawa. 313 s.
Czaykowski, M. 1857. Kozaczyzna w Turcyi. Paryż. 391 p.
Fabianowski, A. 2015. Legion żydowski – mistyczny testament Adama Mickiewicza. Wiek XIX. Rocznik Towarzystwa Literackiego im. Adama Mickiewicza, 8 (L), S. 275–288.
Filipowska, S. 2017. Obraz dziewiętnastowiecznego Stambułu w polskiej i tureckiej literaturze wspomnieniowej. Kraków. 358 s.
Furier, A. 2020. Polska aktywność polityczna i wojskowa na Kaukazie w XIX wieku. In: Z badań nad historią i współczesnością Rosji, Azji Centralnej i Kaukazu, Toruń, s. 217–244.
Gümüş, M. 2010. Mehmed Sadik Pasa (Michal Czajkowski) ve Osmanli devlet’nde kazak suvari alayi. Turkish Studies, 5/3, S. 1362–1375.
Hadzhinikolova, E. 2010. Mihail Chayka-Chaykovski (Mehmed Sadak pasha) i balgarite v Tulchanski sandzhak (50–70–te godini na XIX v.). Chornomorsyka minuvshina, 2010, 3, p. 60–76. (In Bulgarian).
Хаджиниколова, Е. 2010. Михаил Чайка-Чайковски (Мехмед Садък паша) и българите в Тулчански санджак (50–70–те години на XIX в.). Чорноморська минувшина, 2010, 3, C. 60–76.
Kuletska, A. 2008. Pomizh Polshcheiu, Turechchynoiu i Rosiieiu: Mikhal Chaikovskyi (Mekhmet Sadyk pasha) i problemy «kozachchyny» v XIX stolitti. Prychornomorskyi rehion v konteksti svitovoi polityky: istoriia ta sohodennia, Odesa, S. 117-125. (In Ukrainian).
Кулецька, А. 2008. Поміж Польщею, Туреччиною і Росією: Міхал Чайковський (Мехмет Садик паша) і проблеми «козаччини» в XIX столітті. Причорноморський регіон в контексті світової політики: історія та сьогодення, Одеса, C. 117-125.
Łątka, J. S. 2005. Słownik Polaków w Imperium Osmańskim i Republice Turcji. Kraków, S. 19–20.
Lysiak–Rudnytskyi, I. 1994. Kozatskyi proiekt Mikhala Chaikovskoho pid chas Krymskoi viiny: analiz idei. In: Lysiak–Rudnytskyi I. Istorychni ese, Kyiv, 1, S. 251–263. (In Ukrainian).
Лисяк–Рудницький, І. 1994. Козацький проєкт Міхала Чайковського під час Кримської війни: аналіз ідей. In: Лисяк–Рудницький І. Історичні есе, Київ, Т. 1, C. 251–263.
Milkowski, Z. (Jez T.) 1936. Od kolebki przez zycie. Kraków, T. I, S. 371.
Penev, B. 1936. Istoria na novata balgarska literatura, T. IV, Ch. II. Sofia, S. 753–756. (In Bulgarian).
Пенев, Б. 1936. История на новата българска литература, т. IV, Ч. II. София, C. 753–756.
Poltorak, V. 2010. Dokumenty na M. Chaikovskoho v Derzhavnomu arkhivi Odeskoi oblasti. Chornomorska mynuvshyna, 5, Odesa, S. 143–151. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2010. Документи на М. Чайковського в Державному архіві Одеської області. Чорноморська минувшина, Вип. 5, Одеса, C. 143–151.
Poltorak, V. 2018. Osmanski kozaky u spohadakh Mikhala Chaikovskoho. Chornomorska mynuvshyna, 12, S. 133–141. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2018. Османські козаки у спогадах Міхала Чайковського. Чорноморська минувшина, 12, C. 133–141.
Poltorak, V. 2019a. Istoriia osmanskoho kozatstva za materialamy Derzhavnoho Osmanskoho arkhivu (Başbakanlık Devlet Osmanlı Arşivi). Chornomorska mynuvshchyna, 14, S. 133–140. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2019a: Історія османського козацтва за матеріалами Державного Османського архіву (Başbakanlık Devlet Osmanlı Arşivi). Чорноморська минувшина, 2019, 14, С. 133–140.
Poltorak, V. 2019b: Ukraine and Intermarium. The Intermarium as the Polish-Ukrainian Linchpin of Baltic-Black Sea Cooperation, Cambridge Scholars Publishing, 2019, S. 22–44.
Полторак 2019b: ПОЛТОРАК, Володимир. Україна та Інтермаріум: від Середньовіччя до розпаду СРСР. In: The Intermarium as the Polish-Ukrainian Linchpin of Baltic-Black Sea Cooperation, Cambridge Scholars Publishing, 2019, С. 22–44.
Poltorak, V. 2019c. Vladyslav Chaikovskyi (Muzaffer-pasha) – vid kozaka do namisnyka Livanu. Skhidnyi Svit, 4, S. 103–112. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2019c. Владислав Чайковський (Музаффер-паша) – від козака до намісника Лівану. Східний Світ, 4, C. 103–112.
Poltorak, V. 2020. Michal Czajkowski (Sadyk Pasha)’s Projects in The Ottoman Empire (1841-1872). Güney-Doğu Avrupa Araştırmaları Dergisi, Istanbul University, V.35, S. 175–188.
Poltorak, V. 2021. Ostannia taiemnytsia Mykhaila Chaikovskoho: prychyna smerti vydatnoho ukrainskoho polityka. Chornomorska mynuvshchyna, 16, S. 51–56. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2021. Остання таємниця Михайла Чайковського: причина смерті видатного українського політика. Чорноморська минувшина, 16, C. 51–56.
Poltorak, V. 2022. Kozatska topohrafiia Stambula ta yoho okolyts seredyny XIX st. Chornomorska mynuvshchyna, 17, S. 117–125. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2022. Козацька топографія Стамбула та його околиць середини XIX ст. Чорноморська минувшина, 17, C. 117–125.
Rawita-Gawroński, F. 1901. Michal Czaykowski (Sadyk-pasza). Jego zycie, dzialalnosc wojskowa i literacka. Zarys biograficzny. Petersburg, S. 102.
Rudnytskyi, Y. 1925. Do istorii polskoho kozakofilstva. Za sto lit, Kn. 1, S. 62–66. (In Ukrainian).
Рудницький, Є. 1925. До історії польського козакофільства. За сто літ, Кн. 1, C. 62–66.
Ruszczyńska, M. 2016. Między słowiańszczyzną a orientem na przykładzie wybranych powieści Michała Czajkowskiego. Colloquia Orientalia Bialostocensia. Literatura/Historia, 16, S. 97–114.
Rybak, M. 1971. Mykhailo Chaikovskyi – Mehmet Sadyk Pasha. Almanakh ukrainskoho natsionalnoho soiuzu, New York, S. 90–91. (In Ukrainian).
Рибак, М. 1971. Михайло Чайковський – Мегмет Садик Паша. Альманах українського національного союзу, Нью-Йорк, C. 90–91.
Segel, H. B. 1965. Mieckiewicz and the Jewish legion in memoirs of the Sadyk Pasha (Michal Czajkowski). The Polish Review, Vol. 10, №3, S. 78.
Shishmanov, I. 1916. Studii iz oblastta na balgarskoto vazrazhdane. Sbornik na Balgarska Akademia na Naukite, T.4, S. 1–220. (In Bulgarian).
Шишманов, И. 1916. Студии из областта на българското възраждане. Сборникъ на Българска Академия на Науките, Т.4, C. 1–220.
Slabchenko, T. 1929. Delehatsiia Sadyk-pashi v Ukrainu? Zapysky Istoryko-Filolohichnoho Viddilu Vseukrainskoi Akademii Nauk, Kn. XXV, Kyiv, S. 281–284. (In Ukrainian).
Слабченко, Т. 1929. Делегація Садик-паші в Україну? Записки Історико-Філологічного Відділу Всеукраїнської Академії Наук, Кн. XXV, Київ, C. 281–284ю
Smohovska-Petrova, V. 1964. Neofit Bozveli i balgarskiyat tsarkoven vapros. Sofia, 1964, S. 212. (In Bulgarian).
Смоховска-Петрова, В. 1964. Неофит Бозвели и българският църковен въпрос. София, 1964, C. 212.
Smohovska-Petrova, V. 1973. Mihal Chaykovski – Sadыk pasha i Balgarsko vazrazhdene. Sofia, 1973, S. 215. (In Bulgarian).
Смоховска-Петрова, В. 1973. Михал Чайковски – Садык паша и Българско възраждене. София, 1973, C. 215.
Stoychev, I. 1943. Kazak–alayat na Chaykovski. Sofia, 1943. (In Bulgarian).
Стойчев, И. 1943. Казак–алаят на Чайковски. София, 1943.
Suhodolska, K. 1894. Balgarite v neizdanite memuari na Chayka Chaykovski (Sadak-pasha). Sbornik za narodni umotvorenia, nauka i knizhnina, Kniga X, Sofia, 1894, S. 429–468. (In Bulgarian).
Суходолска, К. 1894. Българите в неизданите мемуари на Чайка Чайковски (Садък-паша). Сборник за народни умотворения, наука и книжнина, Книга Х, София, 1894, C. 429–468.
Topaktaş, H. 2010. Lehistan’dan Polonya’ya: Polonya Tarihyazımında Türkler ve Türkiye. Türkiye Araştırmaları Literatür Dergisi, Cilt 8, Sayı 15, 2010, S. 537–590.
Ünver, M. 2017. Wanda ya da Mehmed Sadik (Cayka) pasa’nin turkiye anekdotlari. Tarih Dergisi, 65, 2017, S. 99–118.
Wierzbicki, P. 2000. Dziennik generala Feliksa Breanskiego, dowodcy brygady w Dywizji Kozakow Sultanskich. Akta Towarzystwa Historyczno-Literackiego w Paryżu, T. 5, 2000, S. 17–150.
Ziółek, J. 1996. Emigracja polska po 1848 roku działalnosc polityczna. Roczniki Humanistyczne, Tom XLIV, zeszyt 2, Lublin, 1996, S. 175–197.
Zlatanov, A. 2015. Kazak alayat na Sadыk pasha. Izvestia na intituta za istoricheski issledovania, T. 32, Sofia, 2015, S. 66–78. (In Bulgarian).
Златанов, А. 2015. Казак алаят на Садык паша. Известия на интитута за исторически исследования, Т. 32, София, 2015, C. 66–78.
Zlatanov, A. 2019. Czajkowski's Christian Army of the Sultan, 1853–1870. Zeszyty Naukowe Towarzystwa Doktorantów Uj Nauki Społeczne, 24 (1/2019), S. 45–57.
Adamska, J. 2004. Dom pamieci Zofii Ryzy: Adampol-Polonezkoy. Warszawa, 68 s.
Arnaudov, M. 1930. Neofit Hilendarski Bozveli (1785–1848). Sofia. (In Bulgarian). 848 p. (In Bulgarian).
Арнаудов, М. 1930. Неофит Хилендарски Бозвели (1785–1848). София. 848 с.
Badem, C. 2010. The Ottoman Crimean War (1853–1856). Leiden–Boston. 448 p.
Belčev, T. 1974. Opowiadania i powieści Michała Czajkowskiego z II okresu twórczości, zawierające tematykę bałkańską. Annuaire de la Faculté de Philosophie, Skopje, 26, 323–358.
Borysenok, Y. 1998. Ataman Sadyk-pasha. Rodyna, 5–6, p. 94–98. (In Russian).
Борисенок, Ю. 1998. Атаман Садык-паша. Родина, 5–6, c. 94–98.
Bozhinov, P. 2012. Tsarigradskite balgari mezhdu reformite i revolyutsiyata 1875–1877 g. Sofia. 460 p. (In Bulgarian).
Божинов, П. 2012. Цариградските българи между реформите и революцията 1875–1877 г. 460 c. София.
Chaikovskyi, M. 1891–1892. Zapysky Mykhayla Chaikovskoho (Sadyk Pashy). Kyevskaia starina. Kyiv. T. 1. S. 40–72; T. 2. S. 255–268; T. 3. S. 463–477; T. 4. S. 117–130; T. 5. S. 273–287; T. 6. S. 446–457; T. 7. S. 85–96; T. 8. S. 195–211; T. 9. S. 466–477; T. 10. S. 98–107; T. 11. S. 276–291; T. 12. S. 430–449; 1892. T. 8. S. 246–258; T. 10. S. 104–117. (In Russian).
Чайковский, М. 1891–1892. Записки Михаила Чайковского (Садык Паши). Киевская старина. Київ. 1891. Т. 1. С. 40–72; Т. 2. С. 255–268; Т. 3. С. 463–477; Т. 4. С. 117–130; Т. 5. С. 273–287; Т. 6. С. 446–457; Т.7. С. 85–96; Т. 8. С. 195–211; Т. 9. С.466–477; Т. 10. С. 98–107; Т. 11. С. 276–291; Т. 12. С. 430–449; 1892. Т.8. С. 246–258; Т. 10. С. 104–117.
Chaikovskyi, M. 1895-1904. Zapysky, Russkaia starina. (In Russian).
Чайковский, М. 1895-1904. Записки. Русская старина.
Chaikovskyi, М. 1898a. Zapysky. Russkaia starina. T. 96, 1898. № 6, c. 673. (In Russian).
Чайковский, М. 1898a. Записки. Русская старина. Т. 96, 1898. № 6, c. 673.
Chaikovskyi, М. 1898b: Zapysky. Russkaia starina. T. 96, 1898. № 10, c. 176. (In Russian).
Чайковский, М. 1898b. Записки. Русская старина. Т.96, 1898. №10, c. 176.
Chudzikowska, J. 1971. Dziwne zycie Sadyka Paszy. Warszawa, p. 570.
Czajkowski, M. 1962. Moje wspomnienia o wojnie 1854 roku. Warszawa. 313 s.
Czaykowski, M. 1857. Kozaczyzna w Turcyi. Paryż. 391 p.
Fabianowski, A. 2015. Legion żydowski – mistyczny testament Adama Mickiewicza. Wiek XIX. Rocznik Towarzystwa Literackiego im. Adama Mickiewicza, 8 (L), S. 275–288.
Filipowska, S. 2017. Obraz dziewiętnastowiecznego Stambułu w polskiej i tureckiej literaturze wspomnieniowej. Kraków. 358 s.
Furier, A. 2020. Polska aktywność polityczna i wojskowa na Kaukazie w XIX wieku. In: Z badań nad historią i współczesnością Rosji, Azji Centralnej i Kaukazu, Toruń, s. 217–244.
Gümüş, M. 2010. Mehmed Sadik Pasa (Michal Czajkowski) ve Osmanli devlet’nde kazak suvari alayi. Turkish Studies, 5/3, S. 1362–1375.
Hadzhinikolova, E. 2010. Mihail Chayka-Chaykovski (Mehmed Sadak pasha) i balgarite v Tulchanski sandzhak (50–70–te godini na XIX v.). Chornomorsyka minuvshina, 2010, 3, p. 60–76. (In Bulgarian).
Хаджиниколова, Е. 2010. Михаил Чайка-Чайковски (Мехмед Садък паша) и българите в Тулчански санджак (50–70–те години на XIX в.). Чорноморська минувшина, 2010, 3, C. 60–76.
Kuletska, A. 2008. Pomizh Polshcheiu, Turechchynoiu i Rosiieiu: Mikhal Chaikovskyi (Mekhmet Sadyk pasha) i problemy «kozachchyny» v XIX stolitti. Prychornomorskyi rehion v konteksti svitovoi polityky: istoriia ta sohodennia, Odesa, S. 117-125. (In Ukrainian).
Кулецька, А. 2008. Поміж Польщею, Туреччиною і Росією: Міхал Чайковський (Мехмет Садик паша) і проблеми «козаччини» в XIX столітті. Причорноморський регіон в контексті світової політики: історія та сьогодення, Одеса, C. 117-125.
Łątka, J. S. 2005. Słownik Polaków w Imperium Osmańskim i Republice Turcji. Kraków, S. 19–20.
Lysiak–Rudnytskyi, I. 1994. Kozatskyi proiekt Mikhala Chaikovskoho pid chas Krymskoi viiny: analiz idei. In: Lysiak–Rudnytskyi I. Istorychni ese, Kyiv, 1, S. 251–263. (In Ukrainian).
Лисяк–Рудницький, І. 1994. Козацький проєкт Міхала Чайковського під час Кримської війни: аналіз ідей. In: Лисяк–Рудницький І. Історичні есе, Київ, Т. 1, C. 251–263.
Milkowski, Z. (Jez T.) 1936. Od kolebki przez zycie. Kraków, T. I, S. 371.
Penev, B. 1936. Istoria na novata balgarska literatura, T. IV, Ch. II. Sofia, S. 753–756. (In Bulgarian).
Пенев, Б. 1936. История на новата българска литература, т. IV, Ч. II. София, C. 753–756.
Poltorak, V. 2010. Dokumenty na M. Chaikovskoho v Derzhavnomu arkhivi Odeskoi oblasti. Chornomorska mynuvshyna, 5, Odesa, S. 143–151. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2010. Документи на М. Чайковського в Державному архіві Одеської області. Чорноморська минувшина, Вип. 5, Одеса, C. 143–151.
Poltorak, V. 2018. Osmanski kozaky u spohadakh Mikhala Chaikovskoho. Chornomorska mynuvshyna, 12, S. 133–141. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2018. Османські козаки у спогадах Міхала Чайковського. Чорноморська минувшина, 12, C. 133–141.
Poltorak, V. 2019a. Istoriia osmanskoho kozatstva za materialamy Derzhavnoho Osmanskoho arkhivu (Başbakanlık Devlet Osmanlı Arşivi). Chornomorska mynuvshchyna, 14, S. 133–140. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2019a: Історія османського козацтва за матеріалами Державного Османського архіву (Başbakanlık Devlet Osmanlı Arşivi). Чорноморська минувшина, 2019, 14, С. 133–140.
Poltorak, V. 2019b: Ukraine and Intermarium. The Intermarium as the Polish-Ukrainian Linchpin of Baltic-Black Sea Cooperation, Cambridge Scholars Publishing, 2019, S. 22–44.
Полторак 2019b: ПОЛТОРАК, Володимир. Україна та Інтермаріум: від Середньовіччя до розпаду СРСР. In: The Intermarium as the Polish-Ukrainian Linchpin of Baltic-Black Sea Cooperation, Cambridge Scholars Publishing, 2019, С. 22–44.
Poltorak, V. 2019c. Vladyslav Chaikovskyi (Muzaffer-pasha) – vid kozaka do namisnyka Livanu. Skhidnyi Svit, 4, S. 103–112. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2019c. Владислав Чайковський (Музаффер-паша) – від козака до намісника Лівану. Східний Світ, 4, C. 103–112.
Poltorak, V. 2020. Michal Czajkowski (Sadyk Pasha)’s Projects in The Ottoman Empire (1841-1872). Güney-Doğu Avrupa Araştırmaları Dergisi, Istanbul University, V.35, S. 175–188.
Poltorak, V. 2021. Ostannia taiemnytsia Mykhaila Chaikovskoho: prychyna smerti vydatnoho ukrainskoho polityka. Chornomorska mynuvshchyna, 16, S. 51–56. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2021. Остання таємниця Михайла Чайковського: причина смерті видатного українського політика. Чорноморська минувшина, 16, C. 51–56.
Poltorak, V. 2022. Kozatska topohrafiia Stambula ta yoho okolyts seredyny XIX st. Chornomorska mynuvshchyna, 17, S. 117–125. (In Ukrainian).
Полторак, В. 2022. Козацька топографія Стамбула та його околиць середини XIX ст. Чорноморська минувшина, 17, C. 117–125.
Rawita-Gawroński, F. 1901. Michal Czaykowski (Sadyk-pasza). Jego zycie, dzialalnosc wojskowa i literacka. Zarys biograficzny. Petersburg, S. 102.
Rudnytskyi, Y. 1925. Do istorii polskoho kozakofilstva. Za sto lit, Kn. 1, S. 62–66. (In Ukrainian).
Рудницький, Є. 1925. До історії польського козакофільства. За сто літ, Кн. 1, C. 62–66.
Ruszczyńska, M. 2016. Między słowiańszczyzną a orientem na przykładzie wybranych powieści Michała Czajkowskiego. Colloquia Orientalia Bialostocensia. Literatura/Historia, 16, S. 97–114.
Rybak, M. 1971. Mykhailo Chaikovskyi – Mehmet Sadyk Pasha. Almanakh ukrainskoho natsionalnoho soiuzu, New York, S. 90–91. (In Ukrainian).
Рибак, М. 1971. Михайло Чайковський – Мегмет Садик Паша. Альманах українського національного союзу, Нью-Йорк, C. 90–91.
Segel, H. B. 1965. Mieckiewicz and the Jewish legion in memoirs of the Sadyk Pasha (Michal Czajkowski). The Polish Review, Vol. 10, №3, S. 78.
Shishmanov, I. 1916. Studii iz oblastta na balgarskoto vazrazhdane. Sbornik na Balgarska Akademia na Naukite, T.4, S. 1–220. (In Bulgarian).
Шишманов, И. 1916. Студии из областта на българското възраждане. Сборникъ на Българска Академия на Науките, Т.4, C. 1–220.
Slabchenko, T. 1929. Delehatsiia Sadyk-pashi v Ukrainu? Zapysky Istoryko-Filolohichnoho Viddilu Vseukrainskoi Akademii Nauk, Kn. XXV, Kyiv, S. 281–284. (In Ukrainian).
Слабченко, Т. 1929. Делегація Садик-паші в Україну? Записки Історико-Філологічного Відділу Всеукраїнської Академії Наук, Кн. XXV, Київ, C. 281–284ю
Smohovska-Petrova, V. 1964. Neofit Bozveli i balgarskiyat tsarkoven vapros. Sofia, 1964, S. 212. (In Bulgarian).
Смоховска-Петрова, В. 1964. Неофит Бозвели и българският църковен въпрос. София, 1964, C. 212.
Smohovska-Petrova, V. 1973. Mihal Chaykovski – Sadыk pasha i Balgarsko vazrazhdene. Sofia, 1973, S. 215. (In Bulgarian).
Смоховска-Петрова, В. 1973. Михал Чайковски – Садык паша и Българско възраждене. София, 1973, C. 215.
Stoychev, I. 1943. Kazak–alayat na Chaykovski. Sofia, 1943. (In Bulgarian).
Стойчев, И. 1943. Казак–алаят на Чайковски. София, 1943.
Suhodolska, K. 1894. Balgarite v neizdanite memuari na Chayka Chaykovski (Sadak-pasha). Sbornik za narodni umotvorenia, nauka i knizhnina, Kniga X, Sofia, 1894, S. 429–468. (In Bulgarian).
Суходолска, К. 1894. Българите в неизданите мемуари на Чайка Чайковски (Садък-паша). Сборник за народни умотворения, наука и книжнина, Книга Х, София, 1894, C. 429–468.
Topaktaş, H. 2010. Lehistan’dan Polonya’ya: Polonya Tarihyazımında Türkler ve Türkiye. Türkiye Araştırmaları Literatür Dergisi, Cilt 8, Sayı 15, 2010, S. 537–590.
Ünver, M. 2017. Wanda ya da Mehmed Sadik (Cayka) pasa’nin turkiye anekdotlari. Tarih Dergisi, 65, 2017, S. 99–118.
Wierzbicki, P. 2000. Dziennik generala Feliksa Breanskiego, dowodcy brygady w Dywizji Kozakow Sultanskich. Akta Towarzystwa Historyczno-Literackiego w Paryżu, T. 5, 2000, S. 17–150.
Ziółek, J. 1996. Emigracja polska po 1848 roku działalnosc polityczna. Roczniki Humanistyczne, Tom XLIV, zeszyt 2, Lublin, 1996, S. 175–197.
Zlatanov, A. 2015. Kazak alayat na Sadыk pasha. Izvestia na intituta za istoricheski issledovania, T. 32, Sofia, 2015, S. 66–78. (In Bulgarian).
Златанов, А. 2015. Казак алаят на Садык паша. Известия на интитута за исторически исследования, Т. 32, София, 2015, C. 66–78.
Zlatanov, A. 2019. Czajkowski's Christian Army of the Sultan, 1853–1870. Zeszyty Naukowe Towarzystwa Doktorantów Uj Nauki Społeczne, 24 (1/2019), S. 45–57.
Опубліковано
2025-08-15
Як цитувати
Полторак, В. (2025). КОСМОПОЛІТИЧНЕ МІСТО ЯК ЦЕНТР ДІАСПОРНОГО НАЦІЄТВОРЕННЯ: МІСЬКИЙ ПРОСТІР СТАМБУЛА, СПІЛЬНОТИ ТА КОЗАЦЬКИЙ ПРОЄКТ 1853–1872. Дриновський збірник, 17(17). вилучено із https://periodicals.karazin.ua/drinov/article/view/27134
Розділ
Статті
