«Чорне море» як модель інтеркультурної комунікації у фокусі досліджень сучасної болгарської етнології

  • Оксана Микитенко пр. н. с., д-р. філол. наук, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського вул. Володимирська, 54, Київ, Україна, 01030
Ключові слова: Чорне море, інтеркультурна комунікація, традиція, культура, болгарська етнологія

Анотація

Регіональні етнокультурні дослідження, зокрема вивчення причорноморського узбережжя, є серед пріоритетних завдань Інституту етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм БАН, зумовлених передусім проблемою збереження етно-культурної ідентичності в умовах трансформаційних процесів у сучасній Європі. Регіональні дослідження, що проводяться по всій території країни і сьогодні вже є традиційними для болгарської етнології, виявилися безпосередньо пов’язаними з розширенням методологічних підходів до наукового аналізу та практичним досвідом Болгарії стосовно захисту нематеріальної культурної спадщини. Важливим чинником, що сприяв комплексному міждисциплінарному розвиткові болгарської етнології, стало залучення антропологічного виміру у сучасний народознавчий науковий дискурс. Ідея антропологічного вивчення країн Чорноморського узбережжя підкреслює завдання обстеження регіону як «певного цілого». У цій моделі “море” набуває значення не межі, а сполуки та спільного середовища спілкування, обміну, взаємовпливу, культурного діалогу, що відповідає європоцентричним прагненням сучасного антропологічного дискурсу. Водночас саме конкретний матеріал безпосередніх обстежень певної локальної традиції стає підставою для більш широких узагальнень щодо культурної ідентичності в цілому. Міжнародна наукова конференція «Узбережжя – море – Європа. Моделі інтеркультурної комунікації», що відбулася у 2005 р., засвідчила тяглість етнокультурної традиції регіону, зауваживши при цьому його стрімкий розвиток, поставила ряд проблем антропологічного дослідження як Чорноморського узбережжя в цілому, так і окремих міст – Поморія, Варни, Несебру, Созополу та ін. Завдяки діяльності Інституту у с. Булгари (обл. Бургас) було відкрито локальний центр із захисту нематеріальної культурної спадщини, а етнокультурна традиція м. Поморія, відомого своїми культурно-історичними пам’ятками, стала предметом інтердисциплінарного міжнародного наукового проекту під керівництвом проф., д-ра, чл.-кор. БАН Міли Сантової. Результати проекту, в якому взяли участь також співробітники Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, знайшли висвітлення у багатопрофільних дослідженнях, пов’язаних із питаннями міжетнічних взаємин та культурних зв’язків, урбаністичною практикою та повсякденним життям спільноти з притаманними їй віруваннями, символами і традиційними уявленнями, тобто такими культурно-ідентифікаційними чинниками, котрі визначають типологію інтеркультурної комунікації регіону.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Anastasova, E. 2006. Mitot za let’ashchite ikoni. In: Red. M. Santova, I. Stanoeva, M. Ivanova. Bregat – Moreto – Evropa. Sbornik s materiali ot mezhdunarodnata neuchna konferentsia. Sofiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov“, s. 157–164. (In Bulgarian).
Bozova, T. 2006. Tsiganite, moreto i oshche neshcho… In: Red. M. Santova, I.Stanoeva, M. Ivanova. Bregat – Moreto – Evropa. Sbornik s materiali ot mezhdunarodnata neuchna konferentsia. Sofiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov”, s. 86–93. (In Bulgarian).
Boyadzhieva, S. 2006. Zhivot kray moreto: obrazi i pametni mesta. In: Red. M. Santova, I. Stanoeva, M. Ivanova. Bregat – Moreto – Evropa. Sbornik s materiali ot mezhdunarodnata neuchna konferentsia. Sofiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov”, s. 173–182. (In Bulgarian).
Georgieva, I. 2003. Nestinarstvoto v Krim. Balgarska etnologia, No. 2–3, s. 9–26. (In Bulgarian).
Elchinova, M. 2006. Kem edna antropologia na stranite ot Chernomorskia baseyn. In: Red. M. Santova, I. Stanoeva, M. Ivanova. Bregat – Moreto – Evropa. Sbornik s materiali ot mezhdunarodnata neuchna konferentsia. Sofiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov”, s. 39–44. (In Bulgarian).
Ivanova, M. 2006. Vizualni svidetelstva za varnenskite gagauzki I za tehnite shalvari. In: Red. M. Santova, I. Stanoeva, M. Ivanova. Bregat – Moreto – Evropa. Sbornik s materiali ot mezhdunarodnata neuchna konferentsia. Sofiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov”, s. 122–136. (In Bulgarian).
Ivanova, R. 2008. Bаlgarskata folkloristika mezhdu dve stoletia. Postizhenia i perspektivi. In: Ured. L. Radenkovich. Slovenski folklore i folkloristika na razmedzhi dva mileniuma. Zb. Radova sa medzhunarodnog nauchnog simpoziuma odrzhanog 2–6 oktobra 2006 godine. Beograd, s. 33–41. (In Bulgarian).
Mateeva, V. 2006. “Primorski” gaguzi – pismeni svedenia s t’ah. In: Red. M. Santova, I. Stanoeva, M. Ivanova. Bregat – Moreto – Evropa. Sbornik s materiali ot mezhdunarodnata neuchna konferentsia. Sofiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov”, s. 114–136. (In Bulgarian).
Mykytenko, O. 2012. Problema identychnosti v suchasnyh fol’klorystychnyh doslidzhen’ah u Bolgarii, Makedonii ta Serbii. In: Golov. red. G. A. Skrypnyk. Naukovi studii IMFE. Suchasna fol’klorystyka evropeys’kyh krain. K.: Instytut mystectvoznavstva, fol’klorystyky ta etnologii, s. 160–206. (In Ukrainian).
Rashkova, N. 2006. Tryfon Zarezan, vino i kukeri (Adaptatsia na folklorna obrednost i novocozdaden gradski praznik). In: Red. M. Santova, I. Stanoeva, M. Ivanova. Bregat – Moreto – Evropa. Sbornik s materiali ot mezhdunarodnata neuchna konferentsia. Sofiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov”, s. 280–283. (In Bulgarian).
Santova, M. 2006. Pomorie: gradet, moreto i Evropa. In: Red. M. Santova, I. Stanoeva, M. Ivanova. Bregat – Moreto – Evropa. Sbornik s materiali ot mezhdunarodnata neuchna konferentsia. Sofiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov”, s. 11–21. (In Bulgarian).
Santova, M. 2014. Da ulovish neulovimoto. Nematerialno kulturno nasledstvo. Sofiya, Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov”. (In Bulgarian).
Skyba, M. 2004. Tsinnisnyi zmist i funktsii hramovyh sv’at yak chynnyk transformatsiy u strukturi lokal’noi identychnosti ukrains’kyh sel’an XX – poch. XXI st. Narodoznavchi Zoshyty, No. 1–2, s. 30–36. (In Ukrainian).
Toncheva, V. 2006. Muzikalnofolklorna traditsia i turizm. In: Red. M. Santova, I. Stanoeva, M. Ivanova. Bregat – Moreto – Evropa. Sbornik s materiali ot mezhdunarodnata neuchna konferentsia. Sofiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov”, s. 234–242. (In Bulgarian).
Haralanova, B. 2006. “Varna – pristanishche na Shumen”. In: Red. M. Santova, I. Stanoeva, M. Ivanova. Bregat – Moreto – Evropa. Sbornik s materiali ot mezhdunarodnata neuchna konferentsia. Sofiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Marin Drinov”, s. 79–85.
Holevich, Y. Folkloret – edin modernistichen proekt. Folklor – identichnost – sevremenost. Probl. na balgar. folklor. Sofia, t. 10, s. 17–22. (In Bulgarian).
Ganeva-Raycheva, V. Ethnological Ideas and Approaches in Bulgarian Folklore Studies. Traditions, Ljublana, № 39/2, pp. 35–46.
Опубліковано
2020-12-08
Як цитувати
Микитенко, О. (2020). «Чорне море» як модель інтеркультурної комунікації у фокусі досліджень сучасної болгарської етнології. Дриновський збірник, 13, 191-198. https://doi.org/10.7546/DS.2020.13.20