Зовнішня і внутрішня політика Османської імперії в оцінках болгарського військового аташе у Стамбулі полковника Тодора Маркова (липень 1914 р. – жовтень 1915 р.)

  • Дмитро Миколенко Доктор історичних наук, доцент, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи 4, Харків, Україна, 61022 https://orcid.org/0000-0002-3953-6510
Ключові слова: Тодор Марков, військовий аташе, Османська імперія, Царство Болгарія, військово-стратегічне партнерство, рапорт, телеграма

Анотація

Метою представленої роботи є вивчення й оцінка інформації, що її передавав у 1914–1915 роках уряду і Генеральному штабу збройних сил Царства Болгарія військовий аташе у Стамбулі полковник Тодор Марков стосовно внутрішньополітичної ситуації в Османській імперії та зовнішнього курсу Порти. Його думка з приводу процесу зближення Софії і Стамбула на початку Першої світової війни, а також сприйняття ним Османської імперії як потенційного партнера Болгарії є показовими у контексті розуміння настроїв тодішньої болгарської військової і дипломатичної еліт. Документи, що їх він надсилав у Софію, – телеграми, рапорти, бюлетені – це цінні джерела, котрі, незважаючи на їх офіційний характер, все ж дозволяють скласти уявлення про зовнішньополітичні уподобання полковника, його ставлення до болгарсько-османської співпраці.

Упродовж липня 1914 року – жовтня 1915 року і Царство Болгарія, і Османська імперія планомірно рухалися у бік союзу з Німецькою імперією і Австро-Угорською монархією, що автоматично робило кожну із них партнерами. Спостерігаючи за зближенням між Софією і Стамбулом, полковник Тодор Марков з осені 1914 року почав виказувати власний скептицизм відносно міці османської зброї та монолітності Оттоманської імперії. Він відверто не розголошував свого ставлення до перспективи двосторонньої військової співпраці, проте наведені ним факти у дипломатичних документах свідчать про його переконання у ненадійності міждержавного військово-стратегічного партнерства. Втім, Царство Болгарія і Османська імперія все-таки оформили своє членство у чотирьохсторонньому військово-політичному блоці. Як відомо, Перша світова війна завершилася для них поразкою та значними людськими і територіальними втратами.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Volya 1914. 14 fevruari, 14 april, 11 yuni, 20 yuni. (In Bulgarian).
Volya 1914. 30 yuli, 7 septemvri, 1 noemvri. (In Bulgarian).
Milanova, A. 2011. Politika na imperia, diplomatsia na respublika: Osmanskata imperia i Respublika Turtsia v golemite evropeyski i svetovni konflikti (1853–1945). Istoria, № 1, s. 26–46. (In Bulgarian).
Mykolenko, D. 2017. Strasti za Stambolovy`m: bolgarske derzhavotvorennya u 1895–1920 rokax. Kharkiv: XNU imeni V. N. Karazina. (In Ukrainian).
Markov, T. 2004a. Lichno poveritelen raport № 132 ot balgarskia voenen atashe v Tsarigrad do nachalnikshtaba na Balgarskata armia po povod eventualnite pozitsii na Bulgaria, Turtsia i drugite balkanski darzhavi v badeshtata svetovna voyna. Balgaro-turski voenni otnoshenia prez Parvata svetovna voyna (1914–1918). Sofia: Gutenberg, s. 19–24. (In Bulgarian).
Markov, T. 2004b. Shifrovana barza telegramma № 133 ot balgarskia voenen atashe v Tsarigrad do ministar-predsedatelya d-r Vasil Radoslavov s izvestie za obyavene obshta mobilizatsia na Turskata armia. Balgaro-turski voenni otnoshenia prez Parvata svetovna voyna (1914–1918). Sofia: Gutenberg, s. 25. (In Bulgarian).
Markov, T. 2004c. Dogovor za sayuz i priyatelstvo mezhdu Bulgaria i Osmanskata imperia. Balgaroturski voenni otnoshenia prez Parvata svetovna voyna (1914–1918). Sofia: Gutenberg, s. 26–34. (In Bulgarian).
Markov, T. 2004d. Taen raport № 178 ot balgarskia voenen atashe v Tsarigrad do nachalnik-shtaba na Balgarskata armia za razvoya na politicheskite sabitia v Turtsia. Balgaro-turski voenni otnoshenia prez Parvata svetovna voyna (1914–1918). Sofia: Gutenberg, 2004, s. 28–34. (In Bulgarian).
Markov, T. 2004e. Imperatorski manifest za namesa na Turtsia v Parvata svetovna voyna. Balgaroturski voenni otnoshenia prez Parvata svetovna voyna (1914–1918). Sofia: Gutenberg, 2004, s. 30–33. (In Bulgarian).
Markov, T. 2004f. Iz taen raport № 246 na balgarskia voenen atashe v Tsarigrad do nachalynik-shtaba na Balgarskata armia s izvestia za politicheskia i voennia zhivot v Turtsia. Balgaro-turski voenni otnoshenia prez Parvata svetovna voyna (1914–1918). Sofia: Gutenberg, 2004, s. 34–40. (In Bulgarian).
TDA RB a. Tsentralen darzhaven arhiv na Respublika Bulgaria, f. 173k «Narodno sabranie», op. 1, а.e. 844. (In Bulgarian).
Markov, T. 2004g. Poveritelen byuletin № 4 na Shtaba na Deystvashtata balgarska armia za sastoyanieto na Turskata armia. Balgaro-turski voenni otnoshenia prez Parvata svetovna voyna (1914–1918). Sofia: Gutenberg, 2004, s. 41–56. (In Bulgarian).
Markov, T. 2004h. Manifest na tsar Ferdinand І za vavlichane na Bulgaria v Parvata svetovna voyna. Balgaro-turski voenni otnoshenia prez Parvata svetovna voyna (1914–1918). Sofia: Gutenberg, 2004, s. 57–58. (In Bulgarian).
Markov, T. 2004i. Shifrovana telegrama № 428 ot nachalynik-shtaba na Deystvashtata armia dо balgarskia voenen atashe v Tsarigrad s izvestie, che e poiskana podkrepata na Germania i Avstro-Ungaria za iziskvaniyata na Bulgaria, predstaveni kam Turtsia. Balgaro-turski voenni otnoshenia prez Parvata svetovna voyna (1914–1918). Sofia: Gutenberg, 2004, s. 58–59. (In Bulgarian).
Nov vek 1915, 3 septemvri. (In Bulgarian).
Volya 1915, 8 septemvri. (In Bulgarian).
Istorichĸa sgrada. Istorichĸa sgrada v Hicarya e porugana i ebrechena na pazruha. URL: https://www.24chasa.bg/novini/article/5773302. (In Bulgarian).
TDA RB b. Tsentralen darzhaven arhiv na Respublika Bulgaria, f. 284k «Ministerski savet», op. 2, a.e. 218. (In Bulgarian).
Potyemkin, V. 1945. Istoria diplomatii: Diplomatia v period podgotovki Vtoroy mirovoy voynі (1919–1939 gg.) / Pod red. V. P. Potyemkina. T. 3. Moskva–Leningrad: Gospolitizdat, 1945. (In Bulgarian).
Опубліковано
2020-12-07
Як цитувати
Миколенко, Д. (2020). Зовнішня і внутрішня політика Османської імперії в оцінках болгарського військового аташе у Стамбулі полковника Тодора Маркова (липень 1914 р. – жовтень 1915 р.). Дриновський збірник, 13, 140-147. https://doi.org/10.7546/DS.2020.13.15