Міжетнічні контакти в елліністичному Причорномор’ї: північне порубіжжя хори Херсонеса Таврійського та світ варварів за археологічними джерелами

  • Вікторія Котенко провідний науковий співробітник, Національний музей-заповідник українського гончарства; науковий співробітник, Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, (Опішня, Україна)
Ключові слова: Північне Причорномор’я, елліністичний час, елліни, скіфи, таври, контактна зона

Анотація

У статті розглядається питання контактів греків та варварів на порубіжних територіях Ойкумени, яке вже досить тривалий час не має остаточного вирішення. Особливий інтерес тут викликають північні околиці Херсонеського полісу, де, за археологічними джерелами, простежуються безпосередні контакти з місцевими варварами – скіфами й таврами. За доби еллінізму культурний та економічний розвиток цього полісу був на підйомі, що забезпечувалося успішною внутрішньою політикою та налагодженими зв’язками з місцевим населенням, а також з варварськими племенами степової та лісостепової зон. В історіографії існують протилежні точки зору на характер таких зв’язків у Північно-Західній Тавриці в елліністичний період: мирне співіснування та військове протистояння. Суперечливими були також економічні контакти Херсонеського полісу з варварським населенням на Нижньому Дніпрі. Вони реалізовувалися переважно шляхом торгівлі з центрами Північно-Західного Причорномор’я, зокрема з Ольвією. Про це зараз можемо судити з реконструкції торгівельних маршрутів, за якими вимальовується важлива роль Ольвії, за посередницької ролі якої Херсонес Таврійський створив оптимальні умови розвитку економіки у Північному Причорномор’їмайже на два століття. Але не виключено, що тут також могли існувати прямі контакти між місцевим населенням, де херсонеська та ольвійська хори межували з варварськими поселеннями. Археологічні комплекси пам’яток цього регіону свідчать про тісні зв’язки скіфського та еллінського населення, що, очевидно, приносило користь економікам обох етнічних груп. Звичайно, північна частина Таврики потребує додаткових археологічних досліджень, але вже можна стверджувати той факт, що матеріальна культура віддалених поселень херсонеської хори зберігала традиційні еллінські риси. Таким чином, район північної Таврики варто розглядати як потужний вузол культурно-економічних зв’язків античного Причорномор’я зі світом варварів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Boltryk, Yu. V., Okatenko, V. M., Toschev, H. M. 2018. Tereny tsentru Skifii (vid Solokhy do Chortomlyka). [Thieves of the center of Scythia (from Solokha to Chortomlyk)]. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. Kyiv, vyp. 1 (26), s. 147–168. (In Ukrainian).
Buyskikh, A. V. 2006. Khersones Tavricheskiy v VI v. do n.e.: realnost istoricheskaya ili arkheologicheskaya? [Tauric Chersonesos in VI century BC: historical or archaeological reality?] Antichnyy mir i arkheologiya. Saratov, vyp. 12, s. 263–277. (In Russian).
Bylkova, V. P. 2007. Nizhnee Podneprove v antichnuyu epokhu (po materialam raskopok poseleniy). [Lower Dnieper in ancient times (based on materials from the excavations of settlements)]. Kherson, Kherson State University, 244 s. (In Russian).
Koltukhov, S. G. 2012. Skify Severo-Zapadnogo Kryma v VII−IV vv. do n.e. (pogrebalnye pamyatniki). [Scythians of the Northwest Crimea in the 7-4 centuries BC (funeral monuments)]. Arkheologicheskiy almanakh. Donetsk, Donbass, 265 s. (In Russian).
Kotenko, V. V. 2011. Siroloschena keramika z poselennia Maslyny. [Greyware pottery from Maslyny settlement]. Arkheolohiia. Kyiv, № 1, c. 68–76. (In Ukrainian).
Kotenko, V. V. 2015. Posud Khersonesa Tavriiskoho, znaidenyi v Olvii. [Tableware of Tauric Chersonesos, founded in Olbia]. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, Kyiv, Vyp. 1 (14), s. 119–130. (In Ukrainian).
Kotenko, V. V. 2017. Do pytannia pro torhivliu Khersonesa Tavriiskoho z Olviieiu. [On the issue of trade of Tauric Chersonesos with Olbia]. Pivnichne Prychornomor’ia za antychnoi doby (na poshanu S. D. Kryzhytskoho). Kyiv, Starodavnii svit, s. 109–115. (In Ukrainian).
Kotenko, V. V. 2017. Poselennia khersoneskoi khory Maslyny u Pivnichno-Zakhidnii Tavrytsi. [The settlement of Chersonesos chora Maslyny in the North-Western Taurica]. Kharkiv, V.N. Karazin Kharkov National University, 228 s. (In Ukrainian).
Kravchenko, E. 2011. Kyzyl-kobynska kultura u Zakhidnomu Krymu. [Kizil-Koba culture in the Western Crimea]. Kyiv–Lutsk, Volynski starozhytnosti, 272 s. (In Ukrainian).
Kryzhitskiy, S. D., Buyskikh, S. B., Otreshko, V. M. 1990. Antichnye poseleniya Nizhnego Pobuzhya (Arkheologicheskaya karta). [Antique settlements of the Lower Bug (Archaeological Map)]. Kiev, Naukova dumka, 128 s. (In Russian).
Latysheva, V. A. 1997. O naselenii khersonesskoy khory v Severo-Zapadnom Krymu (po materialam poseleniya Masliny). [On the population of the Chersonesian chora in the North-Western Crimea (according to the materials of the Masliny settlement)]. Drevnosti – 1996. Kharkov, 1997, s. 56–61. (In Russian).
Latysheva, V. A. 2010. Masliny – antichnoe poselenie v Severo-Zapadnom Krymu: stati i vospominaniya. [Masliny – an Ancient settlement in the North-Western Crimea: articles and memories]. Kharkov, V. N. Karazin Kharkov National University, 174 s. (In Russian).
Marchenko, K. K. 2005. Osnovnye aspekty i rezultaty izucheniya greko-varvarskikh kontaktov i vzaimodeystviy v Severnom Prichernomore skifskoy epokhi. [The main aspects and results of the study of the Greek-barbaric contacts and interactions in the Northern Black Sea region of the Scythian time]. Greki i varvary Severnogo Prichernomorya v skifskuyu epokhu. Sankt-Peterburg, Aleteyya, s. 12–26. (In Russian).
Rogov, Ye. Ya. 2005. Greki i varvary v Zapadnom Krymu. [Greeks and barbarians in the Western Crimea]. Greki i varvary Severnogo Prichernomorya v skifskuyu epokhu. Sankt-Peterburg, Aleteyya, s. 137–210. (In Russian).
Saprykin, S. Yu. 2013. Pontiyskie proksenii i marshruty plavaniya grekov po Chernomu moryu. Prichernomore v antichnoe i rannesrednevekovoe vremya. [Pontic proxies and routes of the Greeks by the Black Sea]. Sbornik nauchnykh trudov, posvyashchennyy 65-letiyu professora V.P. Kopylova. Rostov-na-Donu, UNC RAS, s. 119–126. (In Russian).
Senatorov, S. N. 2002. Lepnaya keramika kizil-kobinskoy kultury: tipologiya i khronologiya. [Handmade pottery of Kizil-Koba culture: typology and chronology]. Extended abstract of candidate’s thesis. Sankt-Peterburg, 22 s. (In Russian).
Shcheglov, A. N. 1981. Tavry i grecheskie kolonii v Tavrike. [Tauri and Greek colonies in Taurica]. Demograficheskaya situatsiya v Prichernomore v period Velikoy Grecheskoy kolonizatsii: Proceedings of the 2nd All-Union Symposium on ancient coonisation of Black sea region (Tskhaltubo, 1979). Tbilisi, Metsniereba, s. 204−218. (In Russian).
Stolba, V. F. 1990. Khersones i skify v V–II vv. do n. e. (problemy vzaimootnosheniy). [Chersonesos and Scythians in the 5−2 centuries BC (problems of relations)]. Extended abstract of candidate’s thesis. Leningrad, 16 s. (In Russian).
Zolotarev, M. I. 1994. Vzaimootnosheniya Olvii i Khersonesa v IV−II vv. do n.e. (po materialam khersonesskikh keramicheskikh kleym iz Olvii). [Relations between Olbia and Chersonesos in the 4−2 centuries BC. (based on materials from Chersonesian ceramic stamps from Olbia)]. Severo-Zapadnyy Krym v antichnuyu epokhu. Kiev, Kiyevskaya Akademiya Evrobiznesa. s. 123–137. (In Russian).
Zubar, V. M. 2005. Khersones i tavry: protystoiannia chy vzaiemodiia? [Chersonesos and Tauri: confrontation or interaction?]. Arkheolohiia. Kyiv, № 1, s. 16–28. (In Ukrainian).
Опубліковано
2020-12-04
Як цитувати
Котенко, В. (2020). Міжетнічні контакти в елліністичному Причорномор’ї: північне порубіжжя хори Херсонеса Таврійського та світ варварів за археологічними джерелами. Дриновський збірник, 13, 23-29. https://doi.org/10.7546/DS.2020.13.03