Вещи в контексте культового объекта (к проблеме социологической интерпретации погребальных памятников)

Abstract

Резюме

Берестнєв С. І., Берестнєва Л. Н. Речі у контексті культового об’єкту (до проблеми соціологічної інтерпретації поховальних пам’яток)

Стаття присвячена питанню про обґрунтованість використання супроводжуючого інвентарю зі стародавніх поховальних пам’яток в палеосоціологічних реконструкціях. Зазвичай, різного роду речі та вироби, що походять з поховань, розглядаються як засіб забезпечення покійного у «потойбічному існуванні» і як об’єктивний прижиттєвий показник його стану в системі соціальних відносин. Поховальний комплекс вбачається прямим відображенням стану та структури соціуму в конкретний відрізок часу. Розбіжності в характері і складі поховального інвентарю є основою для реконструкції соціальної диференціації у суспільстві.

Між тим, аналіз поховань у діапазоні від пізнього палеоліту до енеоліту свідчить про те, що у змісті поховального ритуалу домінував ідеологічний аспект, що базувався на архаїчних уявленнях про дуальність світу і наявності могутніх потойбічних сил, від яких залежало загальне існування і добробут. Покійник (як той, що втратив земний стан) вбачався посередником у відносинах з цими силами. Його поховання мало на меті не збереження тілесної оболонки, а переправу у «потойбічне», діалог з яким базувався на засадах обміну цінностями. Тому мрець втілював собою жертву, найціннішу з можливих, а речі, що поміщались з ним у поховальну споруду, призначалися в додатковий «дар» потойбічним силам. Таким чином, поховальний інвентар об’єктивно не відображував майновий чи соціальний стан померлого, оскільки належав до цінностей іншого роду.

Ключові слова: палеосоціологія, поховальна пам’ятка, культовий об’єкт, супроводжуючий інвентар.

Summary

S. Berestnev, L. Berestneva. Things in the context of cult Object (to the Problem of sociologic Interpretation of Burial Monuments)

In the article the question of rightful usage of accompanied equipment in the closed archaeological complexes for palaeosociological reconstructions is discussed. Different types of things and wares present in burials are usually considered as means for the deceased necessity supply at «the other world existence» and at the same time as the objective exponent of the deceased position in the system of social relations. The burial complex is considered as direct reflection of socium’s state and structure in concrete temporal interval. The differences in the character and context of accompanied equipment are the basis for social differentiation reconstruction.

Thus the burial analysis in chronological diaparange from late pal eolith to eneolith shows that an ideological aspect dominated in the content of burial ritual based upon an archaic ideas about dual worlot and existence of powerfull the other world forces the whole existence and prosperity lied in the power. The deceased burial did not pursue an end to keep bodily lover for following rebirth but for his transportation to the other world for establishing the contact with the other world forces for the whole community’s interest. The buried himself playing the role of a mediator constituted the highest sacrifice and his escorting things were the gifts, which he had, deliver, that is why the equipment present in the burial did not objectively reflect the deceased cocial an property statement.

Key words: paleosociology, burial monuments, cult object, accompanied equipment.