Елементи одягу давньоруського ремісника-гончара (за матеріалами археологічних досліджень вишгородського гончарного посаду 2013– 2015 рр.
Анотація
Археологічні дослідження стародавнього Вишгорода довели, що з кінця Х — до першої чверті ХІІ ст. у місті функціонував визначний гончарний центр давньоруської держави. Вишгородське керамічне виробництво в основному було спрямоване на імпорт до інших населених пунктів Київської землі, в першу чергу, столиці — Києва. Транспортуванням та торгівельними операціями могли займатися самі ремісники. З участю у торгівлі та обміні пов’язані численні знахідки на території посаду предметів імпорту. Завдяки розкопкам 2013–2015 рр. цей перелік поповнився знахідками деталей ремінної гарнітури поволзького, балтійського та балканського походження, а також іншими елементами одягу, які ще раз підтверджують високий соціальний статус виш- городських ремісників-гончарів.
Завантаження
Посилання
Довженок В. Й. Огляд археологічного вивчення Древнього Вишгорода за 1934–1937 рр. // Археологія. — 1950. — Т. 3.
Довженок В. Й. Розкопки древнього Вишгорода // АП УРСР. — Т. 3. — 1952.
Чабай В. П., Евтушенко А. И., Степанчук В. Н. Отчет о раскопках Дорогожицкого отряда Вышгородской экспедиции НПК «Археолог» в урочище «Гончары» в г. Вышгороде в 1990 г.
// НА ІА НАНУ. — 1990/67.
Григорьев А. В. Славянское население водораздела Оки и Дона. — Тула, 2005.
Бонев С., Дончева С. Старобългарски производствен център за художествен метал при с. Новосел, Шуменско. — Велико Търново, 2011.
Мурашева В. В. Древнерусские ременные наборные украшения (Х—ХІІІ вв.). — М., 2000.
Мажитов Н. А. Курганы Южного Урала VIII—XІІ вв. — М., 1981.
Архипов Г. А. Дубовский могильник // Новые памятники археологии Волго-Камья. — Йош- кор-Ола, 1984.
Зайцева И. Е. Детали поясной и уздечной гарнитуры из материалов обследований сельских поселений Суздальского Ополья // Русь в ІХ—ХІІ веках: общество, государство, культура. — М.; Вологда, 2014.
Плетньов В., Павлова В. Ранносредневековни ремечьни апликации във Варненския археоло- гически музей // Известия на народния музей Варна. — Кн. 30–31. — Варна, 2000.
Звіздецькій Б. Давньоруські кургани на північній околиці м. Іскоростеня // Дружинні старожитності центрально-східної Європи VIII—X ст. — Чернігів, 2003.
Казаков Е. П. Булгарское село Х—ХІІІ вв. низовий Камы. — Казань, 1991.
Бранденбург Н. Е. Курганы Южного Приладожья // МАР. — № 18. — СПб., 1895.
Авдусина С. А., Ениосова Н. В. Подковообразные фибулы Гнездова // Археологический сбор- ник. Гнездово. 125 лет исследования памятника. Труды ГИМ — Вып. 124. — М., 2001.
Мальм В. А. Подковообразные и кольцевидные застежки-фибулы // Труды ГИМ. — Вып. 43: очерки по истории русской деревни. — М., 1967.
Енуков В. В. Ранние этапы формирования смоленско-полоцких кривичей. — М., 1990.
Седова М. В. Ювелирные изделия древнего Новгорода (Х—XV cт.). — М., 1981.
Григорьев А. В. Некоторые замечания по поводу украшений роменской культуры // Про- блемы археологии Южной Руси. — К., 1990.
Коваленко В., Моця А., Сытый Ю. Археологические исследования шестовицкого комплекса в 1998–2002 гг. — Чернігів, 2003.
Дегтяр Т., Орлов Р. Вишгород. Минуле і сучасне. — К., 2005.
Калюк О. П., Сагайдак М. А. Склад керамічної продукції ХІІ ст. з Київського Подолу // Археологія. — 1988. — 61.
Зоценко В. Древнерусский Вышгород. Историко-археологический обзор // Борисо-Глебский сборник / Collectanea Borisoglebica. — P., 2009. — Вып. 1.
